Анальгін - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат допомагає при больовому синдромі різного генезу. Його призначають для зменшення головного й зубного болю, неприємних відчуттів при місячних, при ​​невралгії, радикуліті, болю в м’язах і суглобах, а також при підвищеній температурі тіла.

Крім того, Анальгінвикористовують як допоміжний засіб для зменшення болю після хірургічних і діагностичних втручань, усунення гіпертермічного синдрому (лихоманки) при інфекційно-запальних захворюваннях.

Спосіб застосування препарату залежить від його форми випуску.

Таблетки

Згідно з інструкцією таблеткиАнальгінприймають внутрішньо після їди та запивають невеликою кількістю води. Дорослим і дітям віком від 14 років зазвичай призначають по ½-1 таблетці (250‒500 мг метамізолу натрію) 1‒2 рази на добу.

Зверніть увагу: максимальна добова доза анальгетика становить 1 г.

Дітям від 12 до 14 років лікарі призначають по пів таблетки (250 мг) Анальгіну 1‒2 рази на добу.

Лікування має продовжуватися не більш ніж 3 дні.

Розчин для ін’єкцій в ампулах

Анальгін в ампулах призначений для внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення. Дозування підбирає лікар залежно від захворювання, ступеня вираженості симптомів та індивідуальних особливостей. 

Дорослим здебільшого призначають по 0,5-1 мл 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 1 г (2 мл розчину).

Важливо! Дітям до року препарат можна вводити лише внутрішньом'язово. Дозування розраховується за вагою: по 0,01 мл/кг ваги тіла. Дітям старшого віку вводять по 0,1 мл на рік життя 1-2 рази на добу.

Супозиторії

Супозиторії (свічки) призначаються дітям від 1 року при високій температурі та больовому синдромі. Вводяться свічки ректально. Дозування повинен підбирати лікар, враховуючи стан, ступінь тяжкості хвороби та вік дитини:

• дітям до 3 років – по 1 свічці 100 мг 1 раз на добу;
• від 3 до 7 років – 100 мг 2 рази на добу (з перервою в 4-6 годин) або 250 мг 1 раз на день;
• від 7 років – 250 мг 1-2 рази на добу.

Після введення свічки потрібно полежати 30 хвилин.

Швидкість настання ефекту залежить від способу введення препарату: 20-40 хвилин при прийомі таблетки, 5-10 хвилин за внутрішньовенного введення, 10-20 хвилин при внутрішньом'язовій ін’єкції.

Діюча речовина Анальгіну метамізол натрію добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Терапевтична концентрація речовини в плазмі крові досягається приблизно через пів години після прийому препарату. Максимальна концентрація метамізолу натрію досягається через 1‒ 2 години.

Анальгін рекомендовано приймати не більш ніж 3 доби. Якщо лікар призначив тривале використання препарату (більш ніж 7 діб), в такому випадку потрібно контролювати склад периферичної крові, функцію нирок і печінки.

Важливо! Не слід застосовувати препарат довше встановленого терміну без консультації з лікарем. Якщо симптоми захворювання не зникають або стан здоров’я погіршується, з’являються небажані явища, потрібно припинити прийом препарату та звернутися до фахівця для уточнення діагнозу й корекції терапії.

Інколи при лихоманці Анальгін вводять разом з Димедролом (він посилює знеболювальну й жарознижувальну дію Анальгіну). Для цього у шприц потрібно набрати спочатку Анальгін, потім Димедрол і ввести розчин внутрішньом'язово. Ці речовини не потрібно збовтувати, вводити їх слід дуже повільно й обережно.

Зверніть увагу! Хоча комбінацію Анальгіну з Димедролом іноді застосовують для усунення лихоманки в дітей, інструкція попереджає, що ін’єкційний дифенгідрамін (діюча речовина Димедролу) не використовується в педіатричній практиці. Таке лікування може зашкодити дитині.

Дорослим слід вводити по 0,5-1 мл 50% розчину метамізолу натрію. Максимальна допустима доза – 2 мл на добу. Уколи Анальгіну з Димедролом роблять не частіше, ніж один раз на шість годин.

Ні, не можна. Прийом алкоголю разом з Анальгіном значно підвищує ризик розвитку побічних ефектів, зокрема токсичного ураження печінки.

Ні. Препарат протипоказаний під час вагітності.Анальгінпроникає через плацентарний бар’єр. Також метамізол натрію (діюча речовина препарату) потрапляє в грудне молоко, тому на період прийому Анальгіну необхідно припинити годування груддю або замінити препарат на той, що сумісний з лактацією.

Під час прийому препарату можуть розвиватися побічні ефекти з боку сечовидільної системи: затримка виділення сечі (олігурія), забарвлення її в червоний колір, запалення нирок (нефрит). 

Також можуть порушуватися процеси кровотворення. Це ускладнення проявляється зменшенням кількості еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. 

Зверніть увагу: при застосуванні Анальгіну можуть розвиватися алергічні реакції (висипання на шкірі, почервоніння, набряклість, анафілактичний шок), знижуватись артеріальний тиск, з'являтися тахікардія, інфільтрати у місці введення. Крім того, терапія Анальгіном може спричинити медикаментозний гепатит.

У разі появи будь-яких побічних реакцій потрібно припинити прийом препарату й терміново звернутися за медичною допомогою.

Так, тому важливо дотримуватися лікарських рекомендацій і не перевищувати призначене дозування. До симптомів передозуванняАнальгіну належать зниження артеріального тиску, почастішання пульсу, задишка, слабкість, затримка сечовиділення, порушення свідомості, біль у животі. 

За передозування метамізолу натрію призначають лікування, яке включає: 

• відміну прийому лікарського засобу, 
• стимуляцію блювання;
• промивання шлунку;
• призначення сольових проносних, ентеросорбентів.

Також застосовують симптоматичну терапію, що спрямована на підтримку життєво важливих функцій. У тяжких випадках можна застосовувати гемодіаліз, гемоперфузію, перитонеальний діаліз.

У разі виникнення ознак передозування необхідно припинити прийом препарату й негайно звернутися до лікаря.

Перед початком лікування Анальгіном необхідно проконсультуватися з фахівцем.

Не можна перевищувати рекомендовані дози препарату.

Важливо! Заборонено використовувати Анальгін для усунення болю в животі гострого характеру (до з’ясування причини). Оскільки метамізол натрію має протизапальні й знеболювальні властивості, він може маскувати ознаки інфекції, а також серйозних захворювань – наприклад, апендициту, перитоніту тощо.

Препарат треба застосовувати з обережністю під час лікування пацієнтів: 

• літнього віку. Цей засіб може призвести до підвищення частоти побічних реакцій, здебільшого з боку травного тракту;
• з наявними алергічними патологіями або з попередньою історією цих захворювань. У них підвищується ризик алергічних реакцій;
• з порушеннями функції нирок або з захворюваннями нирок в анамнезі (пієлонефрит, гломерулонефрит);
• з запальними захворюваннями кишечника, включаючи неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона; 
• з вираженою артеріальною гіпотензією (низьким тиском), серцево-судинною недостатністю;
• з хронічним алкоголізмом;
• за одночасного застосування цитостатичних лікарських засобів (тільки під контролем лікаря).

Лікування дітей Анальгіном можна проводити під наглядом фахівця, коли інші засоби неефективні.