Бетадин - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Бетадин представлений у наступних лікарських формах:

• 10% мазь (в 1 г мазі міститься 100 мг повідон-йоду);
• 10% розчин для зовнішнього застосування (в 1 мл розчину міститься 100 мг повідон-йоду);
• вагінальні свічки (1 супозиторій містить 200 мг повідон-йоду, що відповідає 18-24 мг активного йоду).

Кожна лікарська форма має свої показання і протипоказання до застосування, тому для отримання максимального результату перед використанням слід ознайомитися з інструкцією, як правильно застосовувати Бетадин.

Від чого допомагає Бетадин (мазь, розчин і свічки), докладно описано в інструкції із застосування препаратів лінійки. Спектр показань до застосування Бетадину залежить від його форми випуску.

Для чого призначають 10% розчин Бетадин:

• оброблення ран і опікових поверхонь, пролежнів, діабетичних та трофічних виразок;
• оброблення операційного поля (шкірних покривів і слизових оболонок пацієнта) та рук хірурга перед оперативним втручанням або діагностичними процедурами (лапароскопія, біопсія, пункції тощо);
• лікування та профілактика дерматологічних мікробних інфекцій;
• оброблення статевих органів перед хірургічним перериванням вагітності, видаленням поліпів, припіканням ерозій, постановкою внутрішньоматкових спіралей;
• дезінфекція пологових шляхів;
• оброблення шкірних покривів перед постановкою катетерів, дренажів чи зондів;
• оброблення шкіри перед взяттям крові, виконанням ін'єкцій або постановкою крапельниць;
• оброблення порожнини рота перед та після стоматологічних операцій.

10% розчин Бетадину застосовується виключно зовнішньо – ним можна обробляти шкірні покриви, слизові оболонки і ранові поверхні. Він знайшов широке застосування у хірургії, комбустіології, стоматології, гінекології, акушерстві, урології, ЛОР-практиці. В інструкції із застосування розчину Бетадин детально описуються всі показання.

Показання до застосування 10% мазі Бетадин наступні:

• запобігання потраплянню інфекції при легких опіках, незначних порізах, саднах;
• профілактика інфекцій за нескладних хірургічних втручань;
• лікування і профілактика виразок (трофічних та діабетичних), пролежнів;
• лікування і профілактика дерматологічних захворювань, спричинених бактеріями чи грибками.

Спектр показань свічок Бетадин:

• лікування і профілактика неспецифічної бактеріальної інфекції піхви (кольпіт);
• лікування молочниці (кандидозу – вагінальної інфекції, спричиненої грибами роду Candida);
• дисбактеріоз піхви після лікування антибактеріальними та/або гормональними засобами;
• трихомонадна вагінальна інфекція (трихомоніаз).

Крім того, свічки Бетадин можна використовувати як профілактичний засіб напередодні гінекологічних діагностичних маніпуляцій та операцій на піхву.

Бетадин застосовують з антисептичною та дезінфікуючою метою. Завдяки водній основі препарат у формі розчину можна наносити на поверхню відкритих ран і слизових оболонок без ризику хімічного опіку. Більшість патогенних мікроорганізмів гине впродовж 3-5 секунд, проте для досягнення більш вираженого антисептичного ефекту йоду час впливу Бетадина слід збільшити до 30 секунд.

Важливо! Зважаючи на те, що у новонароджених і немовлят шкіра має більшу поглинаючу здатність, використовувати препарат повідон-йоду Бетадин слід малими дозами і під строгим контролем педіатра, щоб встигнути виявити перші ознаки гіперфункції щитовидної залози.

Як застосовувати розчин Бетадин

Важливо! Для обробки ранових поверхонь, 10% розчин Бетадину слід обов'язково розвести.

Як розводити розчин Бетадин для обробки ран? В інструкції із застосування вказано, що розводити Бетадин для обробки ран слід у співвідношенні від 1:2 до 1:20, тобто 5-50 мл Бетадину додають у 100 мл стерильного 0,9% розчину натрію хлориду. Розводять препарат безпосередньо перед обробкою ран.

Як наносити розчин Бетадин на рану? Спосіб застосування препарату залежить від локалізації та характеру ушкодження тканин. Розведений розчин Бетадину застосовується для зрошення і компресів на ранову поверхню.

Як розводити Бетадин для полоскання горла? Концентрований (10%) розчин слід попередньо розвести і лише після цього приступати до полоскання. 10 мл 10% розчину слід розвести 100 мл теплої кип'яченої води або підігрітим на водяній бані стерильним 0,9% фізіологічним розчином. Отриманий розчин безпечний для слизової оболонки горла і може застосовуватися для полоскання при ангінах або загостреннях хронічного тонзиліту.

Як полоскати горло Бетадином? Розведеним розчином необхідно полоскати горло впродовж 30 секунд, намагаючись максимально розподілити його зів. Після процедури бажано утриматися від їди та пиття впродовж 30 хвилин. Частота полоскань залежить від мети лікування і тяжкості стану.

Застосування мазі Бетадин

Препарат застосовується лише зовнішньо.

Для лікування інфекцій мазь необхідно наносити 1-2 рази на день тонким шаром на уражену ділянку шкіри (попередньо очищену та суху). Курс лікування – щонайбільше 14 діб. На оброблену шкіру можна накласти пов'язку.

Для профілактики інфекцій – наносити 1-2 рази на тиждень, поки це необхідно.

Свічки Бетадин

Рекомендується застосовувати препарат 1 раз на добу, вводячи супозиторій глибоко у піхву перед сном впродовж 7 днів, щодня, навіть під час менструації. За тяжких інфекцій препарат призначається до застосування 2 рази на день; також курс лікування може бути продовжено до 14 днів.

Як діють свічки Бетадин? Їхній ефект аналогічний іншим лікарським формам повідон-йоду. Вагінальний супозиторій під дією тепла тіла поступово розчиняється, виділяючи елементарний йод, який згубно впливає на будь-яку патогенну вагінальну мікрофлору.

Під час лікування супозиторіями рекомендується використання гігієнічних прокладок.

Важливо! Вагінальні свічки Бетадин не рекомендуються для застосування у дитячій практиці.

Основні обмеження до застосування:

• підвищена чутливість до йоду та/або до інших складових Бетадину;
• порушення роботи щитовидної залози;
• перед і після лікування та сцинтиграфії з радіоактивним йодом у пацієнтів з карциномою щитовидної залози;
• герпетиформний дерматит Дюрінга;
• тяжке порушення функції нирок;
• вагітність, особливо 2 та 3 триместри;
• грудне вигодовування;
• дитячий вік (для свічок).

Ключові моменти при застосуванні Бетадину:

• окислювальна дія повідон-йоду може призвести до хибнопозитивних результатів діагностичних тестів (толуїдинова й гваякова проба на гемоглобін і глюкозу в калі та сечі);
• повідон-йод здатний зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких досліджень (сцинтиграфія щитовидної залози, визначення білковозв'язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням радіоактивного йоду). Після припинення лікування Бетадином необхідна перерва щонайменше 1-4 тижнів до проведення цих досліджень;
• не слід застосовувати пацієнтам до або після лікування раку щитовидної залози радіоактивним йодом або проведення сцинтиграфії радіоактивним йодом;
• значні кількості йоду можуть спричинити гіпертиреоз у пацієнтів з порушенням функції щитовидної залози (наприклад, вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб). Тому їм обмежують застосування розчину і мазі за часом та площею впливу;
• тривале (понад 14 днів) застосування або у значних кількостях на великих поверхнях (понад 10% поверхні тіла) у пацієнтів (особливо похилого віку) з порушеннями функції щитовидної залози можливе лише після ретельної оцінки співвідношення очікуваної користі та можливого ризику. Ступінь поглинання йоду у кожного пацієнта індивідуальний, тому точних рекомендацій немає. Навіть після закінчення лікування слід контролювати можливе виникнення ранніх симптомів гіпертиреозу і функцію щитовидної залози;
• слід уникати регулярного застосування пацієнтам, які паралельно отримують препарати літію;
• розчин не призначений для застосування всередину. При орофарингеальному застосуванні можливе виникнення пневмоніту.

Незважаючи на те, що повідон-йод має значно меншу токсичність і здатність подразнювати шкірні покриви, ніж спиртова настойка йоду, головний побічний ефект Бетадину э тим самим – подразнення шкіри та її набряклість у місці нанесення препарату.

В інструкції із застосування вказані всі можливі побічні дії Бетадину:

• контактний дерматит або інші шкірні реакції (висипання, свербіж, почервоніння шкіри), сухість і лущення шкіри; у дуже поодиноких випадках – хімічний опік;
• прискорене серцебиття, дратівливість, депресія, підвищена пітливість, тремтіння рук і кінчиків пальців;
• порушення роботи нирок, аж до ниркової недостатності.

Зазвичай подібні явища виникають при тривалому застосуванні Бетадину у високих дозах або у разі порушення рекомендацій щодо частоти застосування препарату.

Вкрай рідкісний побічний ефект – алергія на йод. Вона може супроводжуватися різким падінням артеріального тиску та утрудненням дихання. У такому разі слід негайно викликати бригаду швидкої допомоги.

Тривале застосування може викликати подразнення, а інколи й тяжкі реакції з боку шкіри. У разі появи ознак подразнення або гіперчутливості нанесення препарату слід припинити.

Важливо! Супозиторії мають сперміцидний ефект, тобто нейтралізують сперматозоїди. Цей побічний ефект свічок Бетадин слід враховувати під час планування вагітності.

Повідон-йод, що міститься в Бетадині, завдяки своїм окислювальним властивостям може впливати на результати деяких діагностичних тестів (визначення прихованої крові в калі, глюкози в сечі та ін.).

Застосування Бетадину здатне знизити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких діагностичних тестів (сцинтиграфія щитовидної залози або вимірювання радіоактивного йоду).

Препарати, що містять ртуть, срібло, перекис водню або тауролідин можуть взаємодіяти з комплексом повідон-йоду, тому їх спільне застосування не рекомендується.

Одночасне застосування з антисептиками, що містять октенідин, може призвести до темних некрозів у місцях застосування препарату.

Препарат може вступати в реакції з білками і ненасиченими органічними комплексами, тому ефект повідон-йоду може бути компенсований підвищенням його дози.

Пацієнтам, які отримують препарати літію, необхідно уникати тривалого застосування, особливо на великих поверхнях шкіри.

Одночасне застосування Бетадину і ферментних мазей для лікування ран знижує ефективність обох препаратів.

Як зрозуміти, що виникло передозування Бетадину? Перша ознака, яка має насторожити – металевий присмак у роті. Він вказує на те, що виникло перевищення дозування повідон-йоду і його необхідно негайно скоригувати. Серед інших ознак:

• посилене слиновиділення, біль і печіння в ротовій порожнині або у горлі;
• свербіж, почервоніння очей, сльозотеча, припухлість повік;
• розлад роботи шлунково-кишкового тракту – пронос, біль у животі, нудота, блювання;
• шкірні реакції – висип, свербіж, почервоніння шкіри;
• зменшення кількості сечі;
• утруднене дихання, набряк гортані.

В усіх цих випадках слід припинити застосування Бетадину ы негайно звернутися до лікаря. Він призначить симптоматичне лікування з особливою увагою до стану щитовидної залози та нирок.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці:

• розчин і мазь за температури не вище ніж 25 °С;
• свічки – у холодильнику за температури 5±3 °С.

• Державний реєстр лікарських засобів України – розчин Бетадин
• Єдиний довідник ліків в Україні – Бетадин
• PubMed, стаття Povidone iodine in wound healing: A review of current concepts and practices