Бетадин

Полівінілпіролідон – полімер, що утримує йод у неактивному стані. Після нанесення на шкіру Бетадину відбувається вивільнення йоду та його взаємодія з мікробною клітиною, внаслідок чого утворюється високомолекулярний комплекс йодамін. Він здатний коагулювати білки мікробних клітин, викликаючи їхню інактивацію та загибель.

Препарат повідон-йоду Бетадин чинить антисептичну дію щодо більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, тому має широкий спектр показань. Бетадин здатний впоратися з мікобактеріями туберкульозу, а також грибами, вірусами та найпростішими (протозоями).

Більшість патогенних мікроорганізмів гине протягом 3-5 секунд, проте для досягнення більш вираженого антисептичного ефекту йоду час впливу Бетадину слід збільшити до 30 секунд.

Важливо: розчин Бетадин легко розчиняється у воді, добре змивається водою з милом та не залишає слідів на одязі, що вигідно відрізняє його від спиртових розчинів йоду.

Спектр показань для застосування Бетадину залежить від його форми випуску.

10% розчин Бетадину застосовується виключно для зовнішніх цілей – їм можна обробляти шкірні покриви, слизові оболонки та ранові поверхні. Він знайшов широке застосування у хірургії, комбустіології, стоматології, гінекології, акушерстві, урології, ЛОР практиці.

В інструкції із застосування розчину Бетадин вказуються такі показання:

обробка операційного поля (шкірних покривів і слизових оболонок пацієнта) та рук хірурга перед оперативним втручанням або діагностичними процедурами (лапароскопія, біопсія, пункції);

• обробка ранових та опікових поверхонь, пролежнів, діабетичних і трофічних виразок;
• лікування та профілактика дерматологічних мікробних інфекцій;
• обробка статевих органів перед хірургічним перериванням вагітності, видаленням поліпів, припіканням ерозій, встановленням внутрішньоматкових спіралей;
• дезінфекція пологових шляхів;
• обробка шкірних покривів перед постановкою катетерів, дренажів чи зондів;
• обробка шкіри перед взяттям крові, виконанням ін'єкцій або крапельниць;
• обробка порожнини рота перед і після стоматологічних операцій.

Для обробки ранових поверхонь, 10% розчин Бетадину слід обов'язково розвести. В інструкції із застосування вказано, що розводити Бетадин для обробки ран слід у співвідношенні від 1:2 до 1:20, тобто 5-50 мл Бетадину додають у 100 мл стерильного 0,9% розчину натрію хлориду. Розводять препарат безпосередньо перед обробкою ран.

Як розводити 10% розчин Бетадин для полоскання горла

В інструкції із застосування розчину Бетадин зазначено, що для полоскання горла концентрований (10%) розчин слід попередньо розвести і тільки після цього приступати до полоскання.

10 мл 10% розчину слід розвести 100 мл теплої кип'яченої води або підігрітим на водяній бані стерильним 0,9% фізіологічним розчином. Отриманий розчин Бетадину безпечний для слизової оболонки горла і може застосовуватися для полоскань при ангінах або загостреннях хронічного тонзиліту.

Застосування мазі Бетадин

Показання для застосування 10% мазі Бетадин в інструкції вказані такі:

• запобігання потраплянню інфекції при легких опіках, незначних порізах, саднах;
• профілактика інфекцій за нескладних хірургічних втручань;
• лікування та профілактика виразок (трофічних і діабетичних), пролежнів;
• лікування та профілактика дерматологічних захворювань, спричинених бактеріями чи грибками.

Важливо: зважаючи на те, що у новонароджених і немовлят шкіра має більшу поглинаючу здатність, використовувати препарат повідон-йоду Бетадин слід малими дозами та під суворим контролем лікаря, щоб встигнути виявити перші ознаки гіперфункції щитовидної залози.

Свічки Бетадин

Як діють свічки Бетадин? Їхній ефект є аналогічним іншим лікарським формам. Вагінальний супозиторій під дією тепла тіла поступово розчиняється, виділяючи елементарний йод, який згубно діє практично на будь-яку патогенну вагінальну мікрофлору. Спектр показань, від чого допомагають свічки Бетадин:

• лікування та профілактика неспецифічної бактеріальної інфекції піхви (кольпіт);
• лікування молочниці (кандидозу – вагінальної інфекції, спричиненої грибами роду Candida);
• дисбактеріоз піхви після лікування антибактеріальними та/або гормональними засобами;
• трихомонадна інфекція піхви (трихомоніаз).

Крім того, свічки Бетадин можна використовувати як профілактичний засіб напередодні гінекологічних діагностичних маніпуляцій та операцій на піхві.

Важливо: вагінальні свічки Бетадин не рекомендовані для застосування у дитячій практиці.

Незважаючи на те, що повідон-йод має значно меншу токсичність і здатність подразнювати шкірні покриви, ніж спиртова настойка йоду, його головний побічний ефект є тим самим – подразнення шкіри та її набряклість у місці нанесення препарату.

Крім цього можливі інші побічні явища:

• контактний дерматит або інші шкірні реакції (висипання, свербіж, почервоніння шкіри), сухість і лущення шкіри; у дуже поодиноких випадках – хімічний опік;
• прискорене серцебиття, дратівливість, депресія, підвищена пітливість, тремтіння рук і кінчиків пальців;
• порушення роботи нирок, аж до ниркової недостатності.

Зазвичай подібні явища виникають у разі тривалого застосування Бетадину у високих дозах або порушення рекомендацій щодо частоти застосування препарату.

Вкрай рідкісний побічний ефект – алергія на йод. Вона може супроводжуватися різким падінням артеріального тиску та утрудненим диханням. У цьому випадку слід негайно викликати бригаду швидкої допомоги.

Важливо: свічки Бетадин з повідон-йодом мають бар'єрну дію та перешкоджають проникненню сперматозоїдів скрізь шийку матки. Це потрібно мати на увазі жінкам, які проходять лікування препаратом і планують вагітність.

Перша ознака, яка має насторожити – металевий присмак у роті. Він вказує на те, що виникло перевищення дозування повідон-йоду і його необхідно негайно скоригувати. Серед інших ознак:

• посилене слиновиділення, біль і печіння в ротовій порожнині або горлі;
• свербіж, почервоніння очей, сльозотеча, припухлість повік;
• розлад роботи шлунково-кишкового тракту – пронос, біль у животі, нудота, блювання;
• шкірні реакції – висип, свербіння, почервоніння шкіри;
• зменшення кількості сечі;
• утруднене дихання, набряк гортані.

В усіх цих випадках слід припинити застосування Бетадину та негайно звернутися до лікаря. Він призначить симптоматичне лікування з особливою увагою до стану щитовидної залози та нирок.

В інструкції із застосування вказується, що незалежно від форми випуску препарату (розчин, мазь або свічки Бетадин) при вагітності слід утриматися від їхнього застосування, особливо у 2 та 3 триместрах.

Пояснюється це тим, що йод проникає крізь плацентарний бар'єр і впливає на щитовидну залозу плода. Тому одним з наслідків застосування Бетадину при вагітності може стати розвиток гіпертиреозу (гіперфункції щитовидної залози) або підвищена чутливість до йоду у плода.

Аналогічна ситуація й при грудному вигодовуванні (ГВ). Йод проникає в грудне молоко, тому за тривалого використання препаратів Бетадин у дитини може виникнути йодизм (отруєння йодом) або розвинеться гіпертиреоз. Під час грудного вигодовування не рекомендується використовувати навіть свічки Бетадин, оскільки слизова оболонка піхви має рясне кровопостачання, тому елементарний йод з препарату легко проникає у кровоносне русло, а потім у грудне молоко.

Важливо: на ранніх термінах вагітності (до 2-го місяця включно) Бетадин можна застосовувати без побоювань за здоров'я та внутрішньоутробний розвиток плода.

Мазь Бетадин застосовується виключно для обробки незначних ушкоджень шкірних покривів, таких як легкі опіки, неглибокі порізи та рани.

Розчин Бетадин може використовуватися не лише для обробки шкірних покривів у разі їхнього ушкодження, але й для підготовки шкіри та слизових оболонок пацієнта, а також рук хірурга до операції, лікувальних маніпуляцій або діагностичних процедур.

Левомеколь є препаратом на мазевій основі, що складається з двох діючих речовин – антибіотика левоміцетину та метилурацилу – субстанції, що прискорює регенеративні процеси у тканинах. Показання для призначення Левомеколю такі ж, як і у Бетадину, проте мазь Левомеколь не має протигрибкової та протипротозойної активності, що звужує сферу її застосування.

Тержинан – комплексний препарат, який представлений у вигляді вагінальних свічок. Його призначають головним чином для лікування кандидозу (молочниці), трихомоніазу, бактеріального кольпіту, тобто препарат показаний у тих самих випадках, що й свічки Бетадин. Тому вирішувати, що краще – Тержинан чи Бетадин, повинен лікар, виходячи з власного досвіду та стану здоров'я жінки. Свічки Тержинан, на відміну від Бетадину, можна використовувати під час вагітності та грудного вигодовування.

Хлоргексидин – антисептичний та протимікробний засіб, що випускається у багатьох лікарських формах – рідини, розчини та спреї для зовнішнього застосування або зрошення порожнини рота, песарії, вагінальні свічки. Вони, як і Бетадин, здатні впоратися з дріжджовими грибами роду Candida (збудник кандидозу – молочниці). Також хлоргексидин проявляє активність відносно багатьох мікроорганізмів, у тому числі трихомонад, хламідій, уреаплазми та блідої трепонеми (збудник сифілісу). Це дозволяє використовувати і Бетадин, і препарати з хлоргексидином з лікувально-профілактичною метою у хірургії, гінекології, дерматології, ЛОР-практиці тощо.