Бісопролол Астрафарм

Препарат випускається у формі таблеток для внутрішнього застосування з різною концентрацією діючої речовини бісопрололу:

• 2,5 мг;
• 5 мг;
• 10 мг.

В аптеках України препарат представлений різними виробниками: Бісопролол Тева, Сандоз, Астрафарм, Здоров'я, Бісопролол-КВ.

Інструкція із застосування повідомляє, що Бісопролол призначають при таких захворюваннях, як:

• артеріальна гіпертензія;
• ішемічна хвороба серця (стенокардія);
• хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (у цьому разі препарат використовується у рамках комплексної терапії одночасно з інгібіторами АПФ і сечогінними засобами).

Прийом препарату знижує артеріальний тиск, уповільнює частоту пульсу та зменшує потребу серцевого м'яза в кисні.

Інструкція із застосування рекомендує пити Бісопролол вранці натще або під час сніданку. Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води.

Дозування підбирає лікар індивідуально. Зазвичай починають лікування з мінімальної дози, за необхідності підвищуючи її.

Лікування артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця (ІХС) починають зазвичай із добової дози 2,5-5 мг 1 раз на день. За потреби добову дозу можна збільшувати до 10 мг. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Лікування хронічної серцевої недостатності проводить лікар із практичним досвідом лікування цього захворювання. Прийом препарату здійснюється за схемою:

• 1 тиждень – 1,25 мг Бісопрололу 1 раз на добу;
• 2 тиждень – 2,5 мг;
• 3 тиждень – 3,75 мг;
• 4-7 тижні – по 5 мг;
• 8-11 тижні – по 7,5 мг;
• далі – по 10 мг один раз на добу (підтримуюча терапія).

Важливо! Лікування проводиться виключно під наглядом кардіолога.

Бісопролол має досить широкий список протипоказань, серед яких такі як:

• вік до 18 років;
• період вагітності та грудного вигодовування (ГВ);
• гіперчутливість до бісопрололу, інших β-блокаторів або будь-яких компонентів Бісопрололу;
• гостра серцева недостатність або серцева недостатність у фазі декомпенсації і яка потребує внутрішньовенної інотропної терапії;
• кардіогенний шок;
• атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня (за винятком такої ситуації у пацієнтів із штучним водієм ритму);
• синдром слабкості синусового вузла;
• синоатріальна блокада;
• симптоматична брадикардія;
• симптоматична артеріальна гіпотензія;
• тяжкий ступінь бронхіальної астми або тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень;
• тяжкі форми оклюзійних захворювань периферичних артерій або тяжкі форми синдрому Рейно;
• метаболічний ацидоз;
• нелікована феохромоцитома;
• прийом флоктафеніну та сультоприду.

Зверніть увагу: призначати Бісопролол може лише кардіолог, оскільки препарат має широкий список протипоказань і лікарських взаємодій.

Лікування стабільної серцевої недостатності Бісопрололом слід розпочинати з фази титрування.

Пацієнтам з ішемічною хворобою серця (ІХС) лікування не слід припиняти раптово без особливої потреби, оскільки це може спричиняти транзиторне погіршення стану. У пацієнтів з ІХС різке скасування лікування може призводити до інфаркту міокарда або раптової смерті.

З обережністю слід призначати Бісопролол пацієнтам у таких випадках:

• бронхоспазм;
• одночасне лікування інгібіторами холінестерази;
• одночасне застосування контрастних йодовмісних речовин;
• цукровий діабет із значними коливаннями рівня глюкози;
• сувора дієта;
• проведення десенсибілізаційної терапії;
• атріовентрикулярна блокада І ступеня;
• стенокардія Принцметалу;
• загальна анестезія;
• прийом блокаторів β-адренорецепторів.

Симптоми тиреотоксикозу можуть бути замасковані на тлі прийому Бісопрололу.

Пацієнтам із псоріазом, зокрема в анамнезі, призначати Бісопролол потрібно з обережністю.

Бісопролол може давати хибно-позитивний результат на допінг-тест.

Препарат містить лактозу, тому не слід призначати пацієнтам з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Побічні ефекти Бісопролол найчастіше спричиняє у перші 1-2 тижні лікування. Здебільшого вони проходять самостійно за 2-3 тижні. Серед найчастіших побічних реакцій слід зазначити такі як:

• втома, головний біль;
• брадикардія (уповільнення серцевого ритму);
• ознаки погіршення наявної серцевої недостатності;
• відчуття холоду, оніміння кінцівок;
• сильне зниження артеріального тиску;
• нудота, блювання, діарея, біль у ділянці живота;
• астенія, підвищена стомлюваність.

ВАЖЛИВО: бета-рецептори, на які впливає препарат, розташовані ще й у бронхах. Тому при впливі на них можуть розвиватися побічні ефекти Бісопрололу у вигляді утрудненого дихання через бронхоспазм.

Якщо вас непокоїть інтенсивність цих або будь-яких інших побічних ефектів під час лікування Бісопрололом, а також якщо ви відзначаєте значне погіршення стану після прийому препарату, якнайшвидше зверніться до кардіолога.

Бісопролол можна приймати до, під час або після їди в першій половині дня, бажано вранці

Заборонено приймати препарат одночасно з флоктафеніном і сультопридом.

До нерекомендованих комбінацій належать поєднання Бісопрололу для лікування хронічної серцевої недостатності з такими препаратами, як:

• антиаритмічні засоби І класу;
• антагоністи кальцію;
• гіпотензивні препарати із центральним механізмом дії;
• інгібітори МАО (крім інгібіторів МАО типу В).

Повний перелік лікарських взаємодій міститься у відповідному розділі офіційної інструкції. Обов'язково повідомте свого лікаря, якщо ви приймаєте будь-які лікарські препарати.

Бісопролол, як і інші β-блокатори, при передозуванні спричиняє такі симптоми, як:

• брадикардія (уповільнення серцевого ритму);
• артеріальна гіпотензія (зниження тиску);
• гостра серцева недостатність;
• бронхоспазм;
• гіпоглікемія (зниження рівня цукру в крові).

Зверніть увагу: оскільки існує широка варіабельність індивідуальної чутливості до одноразового прийому Бісопрололу, пацієнти з серцевою недостатністю можуть бути більш чутливими до високих дозувань препарату. Щоб уникнути передозування Бісопрололом, лікування таким пацієнтам слід починати з мінімальної дози з подальшим її підвищенням.

У разі передозування лікування препаратом припиняють і проводять симптоматичну підтримуючу терапію:

• при брадикардії – внутрішньовенне введення атропіну;
• при гіпотензії – внутрішньовенне введення судинозвужувальних препаратів;
• при атріовентрикулярній блокаді – інфузійне введення ізопренадину або трансвенозне введення кардіостимляторів;
• при загостренні хронічної серцевої недостатності – внутрішньовенне введення діуретиків, інотропних препаратів, вазодилататорів;
• при бронхоспазмі – використання бронхолітиків;
• при гіпоглікемії – внутрішньовенне введення глюкози.

За першої ж підозри на гостре передозування Бісопрололом слід негайно звернутися за медичною допомогою.

Ліки слід зберігати в аптечному впакуванні в недоступному для дітей місці за температурі до 25° С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, Bisoprolol
• Pubmed, Beta-blockers for the treatment of arrhythmias: Bisoprolol - a systematic review