Борна кислота - інструкція, склад, спосіб застосування

Борна кислота входить до групи антисептичних та дезінфікуючих засобів. Вона руйнує білки, що входять до складу мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки. Залежно від концентрації має різні властивості:

• 2-4% розчин – затримує зростання та розвиток бактерій;
• 5% розчин – має бактерицидну дію.

В аптеках України препарат можна придбати у двох формах випуску:

• порошок борної кислоти в пакетах масою 10 г;
• спиртовий розчин із концентрацією 2% – 3%.

Борну кислоту використовують тільки для зовнішнього застосування у лікуванні:

• інфекційних уражень шкіри (піодермія);
• хронічних запальних захворювань верхніх шарів шкіри (мокнуча екзема);
• попрілостей;
• гострого та хронічного середнього отиту.

З порошку борної кислоти готують:

• водний розчин – для приготування 1% розчину необхідно змішати 1 г сухої речовини зі 100 мл води; 2% – дозування порошку 2 г тощо;
• спиртовий розчин – на відміну від водного розчину, у цьому разі сухий порошок борної кислоти у необхідних дозуваннях розводять у 70% етиловому спирті. Вже готовий спиртовий розчин борної кислоти різної концентрації можна придбати в аптеці;
• розчин у гліцерині – використовують 10 г порошку та 100 мл гліцерину.

Препарат використовується лише у дорослих пацієнтів. Обробляти їм можна обмежені патологічні ділянки – наносити кислоту на велику поверхню тіла не можна через ризик інтоксикації.

Борну кислоту застосовують для лікування вух, але при цьому необхідно стежити, щоб лікарський засіб не потрапляв на слизові оболонки та очі.

Використовують цей засіб при:

• отитах – за призначенням лікаря до зовнішнього слухового проходу вводять турунди, змочені в спиртовому розчині борної кислоти та/або закапують його в уражене вухо;
• запальних шкірних захворюваннях, мокнучій екземі – уражену ділянку змочують 3% водним розчином борної кислоти;
• піодермії, попрілостях – шкіру змащують 10% гліцериновим розчином.

Важливо! Тривалість лікування має не перевищувати 5 днів.

Нанесення лікарського засобу на великі ділянки тіла супроводжується його всмоктуванням та збільшенням концентрації в організмі, внаслідок чого можуть розвинутись симптоми передозування. Воно проявляється:

• порушенням роботи органів шлунково-кишкового тракту (блювання, рідке випорожнення);
• пригніченням ЦНС;
• порушенням кровообігу;
• гіпотермією (зниженням температури тіла);
• висипаннями на шкірі;
• шоком;
• комою.

Важливо! Довготривале застосування борної кислоти на великих ділянках тіла може сприяти розвитку хронічної інтоксикації. У цих випадках необхідне термінове скасування препарату та проведення дезінтоксикаційних заходів.

Препарат не можна наносити на шкіру або використовувати для лікування вух за наявності таких патологічних станів:

• алергічних реакцій на компоненти розчину;
• порушення функції нирок;
• запальних захворювань середнього вуха (мезотимпаніт);
• травматичних ушкодженнях барабанної перетинки.

Важливо! Борну кислоту не можна застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування.