Дитилін - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат Дитилін випускається у формі розчину для ін'єкцій по 20 мг в 1 мл по 5 мл в ампулах №10 в упаковці.

Виробляють цей лікарський засіб фармацевтичні компанії ТОВ «Біолік Фарма» і ПрВТ «Фармацевтична компанія «Дарниця».

Інструкція описує такі показання до застосування Дітиліну:

• міорелаксація при короткочасних операціях, що вимагають розслаблення мускулатури (наприклад, зіставлення уламків кісток, вправлення вивихів), при ендоскопічних процедурах (ларингоскопії, бронхоскопії) або інтубації трахеї;
• підтримка міоплегії при різних хірургічних втручаннях – гінекологічних, абдомінальних, торакальних;
• купірування судом при правці.

Препарат Дитилін вводиться внутрішньом'язово, а також внутрішньовенно – болюсно або інфузійно (у вигляді крапельниць).

Важливо! Введення ліків можливе тільки при можливості проведення штучної вентиляції легенів. Доза міорелаксанта розраховується індивідуально – з урахуванням особливостей пацієнта (вага, його реакція), а також шляху введення розчину і ступеня необхідного розслаблення мускулатури.

Для проведення інтубації (ендотрахеальної) дорослим пацієнтам розчин вводять внутрішньовенно – 1 мг/кг маси тіла. Через 5-10 хвилин за показаннями вводяться додаткові дози дитиліну.

Для інфузійного введення ліки розводять у 5% розчині глюкози або фізіологічному розчині.

Зверніть увагу: дозу 500 мг/год перевищувати не можна, оскільки при цьому значно підвищується ризик побічних ефектів препарату.

Рекомендовані дозування Дитиліну для дітей старше 1 року:

• внутрішньовенне введення – 1 мг/кг маси тіла;
• внутрішньом'язове введення – 4 мг/кг ваги.

Максимальна доза ліків, допустима до застосування у дітей, – не більше 150 мг.

Детальніше режим дозування Дитиліну в різних клінічних ситуаціях описаний в інструкції із застосування.

Застосування препарату Дитилін протипоказано при таких захворюваннях і станах:

• вік до року;
• підвищення внутрішньоочного тиску (глаукома);
• злоякісна гіпертермія в анамнезі;
• значне зниження кількості еритроцитів (анемія);
• міастенія;
• гостра печінкова недостатність;
• підвищення рівня калію в крові, обумовлене різними причинами (наприклад, при великих опіках або травмах, порушенні роботи нирок);
• ураження м'язів (міопатія і рабдоміоліз);
• індивідуальна гіперчутливість до основної діючої речовини та / або допоміжних компонентів засобу.

Також цей препарат не призначають одночасно з препаратами, які підвищують чутливість до суксаметонію.

Зверніть увагу: під час вагітності Дітилін може застосовуватися тільки за суворими показаннями.

Дітилін слід використовувати тільки в умовах стаціонару – в спеціалізованому відділенні та під постійним наглядом досвідченого анестезіолога.

Важливо! Обов'язково має бути все необхідне обладнання — для екстреної інтубації (введення трубки в дихальні шляхи), подачі кисню та штучної вентиляції легенів.

Описані випадки раптової і незворотної зупинки серця після введення суксаметонію дітям і підліткам з раніше не виявленими захворюваннями нервово-м'язової системи. Через такі ризики препарат рекомендують застосовувати тільки в дійсно екстрених ситуаціях — наприклад, при необхідності термінової інтубації або звільнення дихальних шляхів.

Зверніть увагу: при введенні великих доз дитиліну (суксаметонію йодиду) може розвинутися так званий «подвійний блок». Це стан, при якому деполяризація змінюється антидеполяризуючим ефектом і пацієнт тривалий час (до 25-30 хвилин) не може почати дихати самостійно.

Для усунення такого ускладнення спочатку вводять атропін, потім — прозерин або галантамін. Однак при цьому потрібно враховувати, що прозерин та інші антихолінестеразні препарати можуть подовжити дію дитиліну, оскільки знижують активність ферменту, який його розщеплює.

Дитилін слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів з алергією на міорелаксанти або будь-які компоненти, що використовуються при загальній анестезії. При повторному введенні ліків до нього може розвинутися звикання.

Детальніше особливості застосування дитиліну описані в інструкції.

На тлі застосування дитиліну можливі різні небажані реакції:

• спазм бронхів і зупинка дихання;
• тривалий параліч дихальних м'язів;
• коливання артеріального тиску, колапс;
• уповільнення серцебиття аж до зупинки серця;
• порушення серцевого ритму;
• підвищення рівня глюкози та/або калію в крові;
• порушення роботи печінки;
• підвищене виділення слини;
• біль у м'язах через 10-12 годин після застосування дитиліну, їх посмикування;
• рабдоміоліз;
• підвищення внутрішньоочного тиску;
• алергічні та анафілактичні реакції – аж до шоку.

Детальніше про можливі побічні ефекти дитиліну описано в інструкції із застосування.

Оскільки розчин Дитилін вводиться парентерально, його ефективність та переносимість не залежать від прийому їжі.

Ряд препаратів і сполук підвищують ефективність дитиліну (тривалість і вираженість його міорелаксуючої дії) за рахунок зменшення активності ферменту холінестерази. До них відносяться:

• метрифонат;
• ФОС (фосфорорганічні сполуки);
• триметафан;
• неостигмін;
• фізостигмін;
• циклофосфамід;
• тіотепа;
• хлорпромазин;
• кетамін;
• опіоїдний анальгетик морфін;
• пропанідид та інші.

Також посилювати дію дитиліну можуть азатіоприн, аміноглікозидні антибіотики, поліміксини, деякі антиаритмічні засоби (прокаїнамід, верапаміл), бета-блокатори, анестетики лідокаїн і прокаїн, літію карбонат, солі магнію.

Зверніть увагу: дитилін підвищує ефективність серцевих глікозидів, але знижує – засобів для лікування міастенії.

Детальніше взаємодія цього препарату з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Основні прояви передозування дитиліну – параліч м'язів і зупинка дихання (у тому числі тривала). Перша допомога – штучна вентиляція легенів і переливання крові, що містить фермент псевдохолінестеразу. При розвитку «подвійного блоку» лікарі вводять атропін і прозерин.

Препарат Дитилін слід зберігати в оригінальній упаковці при температурі 2-8 оС в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ
• Державний реєстр лікарських засобів
• Єдиний довідник ліків в Україні