Ентекавір - інструкція, склад, спосіб застосування

Лікарський засіб випускається у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, з вмістом 0,5 мг або 1 мг ентекавіру моногідрату.

Серед допоміжних речовин присутня лактоза.

Виробник - Hetero Labs Limited (Індія).

Важливо! Станом на січень 2026 р. Ентекавір Сандоз відсутній в аптеках України; купити можна тільки індійський Ентекавір (Hetero Labs Limited, Індія).

Ентекавір - для чого застосовується? При гепатиті В він пригнічує розмноження вірусу, знижує вірусне навантаження і зменшує активність запального процесу в печінці, що дозволяє уповільнити прогресування захворювання і знизити ризик розвитку цирозу та інших ускладнень.

Препарат широко використовується для лікування хронічного гепатиту В у дорослих пацієнтів при наявності:

• активної реплікації ("розмноження") вірусу;
• підвищення рівня печінкових трансаміназ (АЛТ та/або АСТ);
• гістологічних ознак запалення та/або фіброзу печінки.

Ліки можуть використовуватися:

• як у пацієнтів з компенсованим ураженням печінки,
• так і при декомпенсованому перебігу захворювання (під суворим медичним контролем).

Ентекавір застосовується тільки у дорослих пацієнтів (віком від 18 років).

Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, в один і той же час.

Стандартні дози:

• 0,5 мг на добу – для пацієнтів без попередньої терапії аналогами нуклеозидів;
• 1 мг на добу – для пацієнтів з резистентністю (стійкістю) до ламівудину або при декомпенсованому ураженні печінки.

Корекція дози потрібна:

• при порушенні функції нирок;
• у пацієнтів із супутніми захворюваннями;
• при наявності в анамнезі терапії іншими противірусними засобами.

Тривалість лікування і точний режим визначаються лікарем індивідуально.

Ентекавір протипоказаний у віці до 18 років, а також при:

• підвищеній чутливості до ентекавіру або будь-якого компонента препарату;
• грудному вигодовуванні (ГВ).

Важливо! На тлі терапії аналогами нуклеозидів, включаючи ентекавір, описані випадки лактоацидозу і вираженої гепатомегалії зі стеатозом, іноді з летальним результатом. Симптоми, що вимагають негайного звернення до лікаря:

• виражена слабкість;
• нудота, блювання, болі в животі;
• раптова втрата маси тіла;
• задишка, прискорене дихання;
• м'язова слабкість.

Фактори ризику лактацидозу:

• жіноча стать;
• ожиріння;
• тривале застосування нуклеозидних аналогів;
• збільшення печінки.

Особливу обережність слід дотримуватися:

• у пацієнтів з декомпенсованим цирозом (клас C за шкалою Чайлд – П'ю);
• при порушенні функції нирок;
• після трансплантації печінки;
• при одночасному застосуванні нефротоксичних імунодепресантів (циклоспорин, такролімус).

Ризик рецидиву. Після відміни ентекавіру можливе загострення гепатиту B, іноді важке. У зв'язку з цим після припинення лікування потрібен регулярний контроль функції печінки, а при необхідності – відновлення противірусної терапії.

Наявність ВІЛ. У пацієнтів з поєднаною інфекцією HBV + ВІЛ, які не отримують антиретровірусну терапію, існує ризик формування стійких штамів ВІЛ. Ентекавір не призначений для терапії ВІЛ-інфекції.

Ентекавір може викликати побічні реакції з боку різних систем організму:

• ШКТ: рідко – нудота, блювання, діарея, диспепсія; можливе підвищення активності печінкових ферментів;
• нервова система: часто – головний біль, стомлюваність; рідко – запаморочення, сонливість, безсоння.
• імунна система: можливі анафілактоїдні реакції;
• шкіра / волосся: висип, свербіж, алопеція (випадання волосся);
• метаболічні порушення: лактацидоз (частіше у пацієнтів з тяжким ураженням печінки). 

Важливо! Лактацидоз / виражена гепатомегалія зі стеатозом – це вкрай важкі побічні ефекти, що загрожують життю пацієнта. Симптоми, що вимагають негайного звернення до лікаря:

• виражена слабкість;
• нудота, блювота, болі в животі;
• раптова втрата маси тіла;
• задишка, прискорене дихання;
• м'язова слабкість.

У пацієнтів з декомпенсованим ураженням печінки додатково відзначалися:

• виражені порушення біохімічних показників крові;
• тромбоцитопенія;
• зниження рівня альбуміну;
• у рідкісних випадках – ниркова недостатність.

Прийом препарату не залежить від їжі (якщо лікар не рекомендував інше).

Важливо! Ентекавір виводиться переважно нирками. Можливе підвищення концентрації ентекавіру або супутніх ліків у крові при одночасному застосуванні з препаратами, які:

• порушують функцію нирок,
• або конкурують за канальцеву секрецію.

При таких комбінаціях потрібен ретельний клінічний і лабораторний контроль.

Випадки вираженого передозування описувалися рідко. При перевищенні рекомендованої дози можливі:

• посилення побічних ефектів;
• метаболічні порушення.

Лікування – симптоматичне, під медичним наглядом.

Препарат зберігають в оригінальній щільно закритій упаковці при температурі не вище 25 °C, в сухому і недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Ентекавір для лікування хронічного гепатиту В: огляд
• ScienceDirect, Систематичний огляд та метааналіз ризику резистентності вірусу гепатиту В (HBV) у людей, які лікуються ентекавіром або тенофовіром