Галоперидол

Препарат у дозуванні 5 мг/мл може призначатися за багатьох станів, що супроводжуються психомоторними та психосоматичними порушеннями. Застосовується Галоперидол при:

• маніакальних станах, олігофренії, психопатії;
• маренні та галюцинаціях – наприклад, за параноїдального стану («манія переслідування» та ін.), гострих психозах;
• тяжких неврозах, психосоматичних порушеннях;
• розладах поведінки у пацієнтів похилого віку.

Інші показання до застосування Галоперидолу у дозі 5 мг/мл – тривалі блювання та/або гикавка, коли інша терапія не дає результатів.

Галоперидол у формі деканоату лікар-психіатр призначає при шизофренії як підтримуючу терапіюпісля застосування таблеток галоперидолу, коли вдалося стабілізувати стан пацієнта.

Інструкція із застосування вказує на необхідність суворого лікарського контролю на початку лікування та при виборі дози. Дозування Галоперидолу підбирається лікарем індивідуально з урахуванням тяжкості симптомів.

Важливо! Рекомендується завжди застосовувати найнижчу дозу Галоперидолу, здатну дати очікуваний ефект.

Для пацієнтів похилого віку початкова доза становить половину від мінімальної “дорослої” дози галоперидолу.

Ін'єкційна форма із вмістом 50 мг галоперидолу в 1 мл призначена виключно для внутрішньом'язового введення.

Один раз на 4 тижні (в окремих випадках інтервал між ін'єкціями може бути змінений) препарат вводять глибоко у сідничний м'яз. Рекомендується чергувати правий і лівий м'язи.

Щоб уникнути дискомфорту та відчуття "розпирання" у місці уколу, рекомендується використовувати не більш ніж 3 мл розчину за один раз.

Доза препарату, кратність уколів і тривалість лікування залежать від захворювання, симптомів та відповіді на терапію у початковій дозі. Наприклад, для усунення маніакальних розладів інструкція рекомендує вводити по 5 мл розчину "звичайного" Галоперидолу (не Деканоату) кожні 60 хвилин до встановлення повного контролю симптомів.

Препарат призначається лікарем. У жодному разі не можна різко скасовувати лікування. Рекомендується поступове зниження дози.

Важливо! При використанні Галоперидолу протягом кількох місяців можливий розвиток патологічних мимовільних рухів очей, язика, обличчя.

Для лікування пацієнтів з переважанням симптомів депресії препарат застосовується лише у комплексі з антидепресантами. Як монотерапія Галоперидол за таких станів не є ефективним і не призначається.

Згідно з офіційною інструкцією, Галоперидол не використовують для терапії пацієнтів із порушеннями поведінки, спричиненими деменцією.

Щоб уникнути небажаних дефектів розвитку плода та тяжких побічних ефектів препарату у новонародженого, слід уникати застосування Галоперидолу під час вагітності.

Важливо! Безпека та ефективність ін'єкційного розчину Галоперидолу у віці до 18 років не вивчалася, тому його зазвичай не призначають дітям і підліткам.

Препарат не рекомендується поєднувати з деякими лікарськими засобами, які вступають у взаємодію, взаємно посилюючи або знижуючи терапевтичний ефект, провокуючи побічні реакції. Наприклад, галоперидол посилює дію препаратів, що пригнічують центральну нервову систему: снодійних, седативних.

З повним переліком взаємодій можна ознайомитись в офіційній інструкції із застосування препаратів Галоперидол Деканоат та Галоперидол.

Протипоказання до застосування:

• підвищена чутливість до діючої та/або допоміжних речовин препарату;
• хвороба Паркінсона;
• некомпенсована серцева недостатність;
• кома;
• нещодавно перенесений гострий інфаркт міокарда;
• пригнічення центральної нервової системи;
• вагітність і грудне вигодовування.

Основний недолік Галоперидолу полягає у його здатності викликати патологічні мимовільні рухи і тугорухливість м'язів обличчя, а також верхніх та нижніх кінцівок.

Побічні дії препарату можуть проявлятися по-різному:

• частіше – екстрапірамідні розлади (рухові порушення), безсоння, загальне збудження;
• рідше – головний біль, гіперкінезія (надмірна рухова активність), психотичні розлади, депресії, збільшення ваги;
• зрідка – тремор (тремтіння), дистонія (зокрема й вегето-судинна дистонія – ВСД), сонливість, ортостатична гіпотензія (зниження артеріального тиску при зміні положення тіла – наприклад, при вставанні з положення сидячи або лежачи).

У разі виникнення будь-яких побічних реакцій необхідно повідомити про них лікаря.

Передозування галоперидолу проявляється посиленням відомих фармакологічних і побічних ефектів, таких як:

• сонливість;
• зниження тиску (аж до коми);
• посилення побічних ефектів та інших станів, що становлять ризик для життя;
• тремор (тремтіння);
• ригідність м'язів – постійний м'язовий тонус, що утруднює рухи.

Важливо! Поряд з артеріальною гіпотензією (зниженням тиску) також можливий розвиток артеріальної гіпертензії (його підвищення).

Щоб мінімізувати небезпечні наслідки, проходити лікування слід під постійним контролем лікаря.

Антидоту немає. При передозуванні проводять симптоматичне лікування.

Галоперидол заборонено приймати одночасно з алкоголем, оскільки поєднання цього препарату (як і інших нейролептиків) з етанолом може призвести до набряку мозку.

Важливо! Незважаючи на те, що галоперидол у таблетках застосовується при алкоголізмі, гострі алкогольні психози (“білу гарячку”) їм не лікують – для таких випадків застосовують транквілізатори (заспокійливі засоби), а не нейролептики.

Аміназин, як і Галоперидол, належить до засобів психіатричної «швидкої допомоги» – з його допомогою теж усувають гострі психози. Однак у поєднанні ці два засоби призначаються вкрай рідко – зазвичай лікар-психіатр виписує лише один з цих двох препаратів.