Гекодез - інструкція, склад, спосіб застосування

Гекодез випускається у формі розчину для внутрішньовенного введення з вмістом 60 мг гідроксіетилкрохмалю (ГЕК) в 1 мл. Флакони по 200, 400 і 500 мл.

Виробник - українська фармацевтична компанія Юрія Фарм.

Плазмозамінник Гекодез являє собою 6% розчин гідроксіетилкрохмалю (ГЕК) 200/0,5. Як повідомляє виробник, - це ефективний плазмозамінник з вираженим волемічним ефектом (корекція зневоднення), який досягає 85-100% протягом 4-6 годин.

Гекодез вирізняється хорошою переносимістю і має додаткові специфічні позитивні властивості: ГЕК - єдині препарати, які зменшують вираженість «капілярних втрат».

Завдяки цим властивостям розчин може застосовуватися при гіповолемії, спричиненій гострою крововтратою, у тих випадках, коли застосування одних лише кристалоїдів недостатньо. Гіповолемія - це надлишкова втрата організмом рідини, що призводить до зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК).

Згідно з інструкцією, може використовуватися у дорослих пацієнтів (віком від 18 років); застосування у дітей не рекомендується.

Важливо! Застосування гідроксіетилкрохмалю ГЕК повинно бути обмежене початковою фазою відновлення об'єму, у максимальному часовому інтервалі 1 доба.

Важливо: Гекодез - ізоонкотичний розчин. Це означає, що внутрішньосудинний об'єм плазми при інфузії (крапельниці) підвищується еквівалентно введеному об'єму розчину.

Рекомендується призначати Гекодез у найнижчих ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу. Застосування розчину має проводитися паралельно з безперервним моніторингом гемодинаміки. Застосування слід припинити одразу після досягнення відповідних показників гемодинаміки.

Гекодез вводиться внутрішньовенно. Добова доза і швидкість введення залежать від об'єму втрати крові та показників гемодинаміки.

Перші 10-20 мл Гекодезу вводять повільно, з максимальною швидкістю 500 мл/год (0,1 мл/кг на хвилину), під постійним лікарським наглядом, через можливість розвитку анафілактоїдних реакцій.

Максимальна добова доза Гекодезу - 30 мл/кг маси тіла, що відповідає 1,8 г ГЕК/кг/добу (близько 2250 мл на добу при масі тіла пацієнта 75 кг).

Максимальна швидкість введення плазмозамінника підбирається залежно від клінічної ситуації:

• у період шоку рекомендована швидкість введення до 20 мл/кг маси тіла за 1 годину (0,33 мл/кг за хвилину = 1,2 г ГЕК/кг маси тіла за годину;
• у критичних ситуаціях допускається швидке введення 500 мл розчину (під тиском). Важливо! При введенні Гекодезу в пластикових контейнерах під тиском усе повітря з контейнерів і системи для введення має бути попередньо видалене, щоб запобігти ризику виникнення емболії.

Тривалість застосування плазмозамінника залежить від тривалості та вираженості гіповолемії і гемодинамічного ефекту терапії та показника гемодилюції.

Згідно з інструкцією, застосування Гекодезу пацієнтам віком до 18 років не рекомендується.

Також препарат не призначається при:

• підвищеної індивідуальної чутливості до діючої речовини (ГЕК) або до будь-якого допоміжного компонента у складі розчину;
• вагітності в I триместрі. Важливо! У II і III триместрах Гекодез можна застосовувати тільки за життєвими показаннями. За необхідності застосування препарату жінкам під час грудного вигодовування рекомендується розглянути варіант тимчасового припинення ГВ;
• опіках;
• внутрішньочерепних або церебральних крововиливах;
• тяжких порушеннях функції печінки;
• нирковій недостатності або нирковій замісній терапії;
• тяжкій коагулопатії;
• застійної серцевої недостатності;
• гіпергідратації, гіперволемії;
• набряку легень;
• тяжких гіперкаліємії, гіпернатріємії, гіперхлоремії (надлишку в організмі калію, натрію або хлору);
• дегідратації, коли необхідна корекція водно-електролітного балансу;
• наявності у пацієнта трансплантованих органів.

Важливо! Застосування Гекодезу, як і інших препаратів ГЕК, не рекомендується пацієнтам, яким проводять операції на відкритому серці у комбінації зі штучним екстракорпоральним кровообігом, у зв'язку з ризиком надмірної кровотечі.

У зв'язку з ризиком розвитку алергічних (анафілактичних/анафілактоїдних) реакцій необхідний суворий контроль стану пацієнта, а інфузію (крапельницю) слід проводити з низькою швидкістю. Перші 10-20 мл Гекодезу потрібно вводити повільно під ретельним медичним контролем медичного персоналу для максимально раннього виявлення загрози розвитку анафілактоїдних реакцій.

При вираженій дегідратації насамперед необхідно нормалізувати водно-електролітний баланс. До нормалізації застосування Гекодезу заборонено.

Важливо! Застосування Гекодезу, як і інших препаратів ГЕК, не рекомендується пацієнтам, яким проводять операції на відкритому серці в комбінації зі штучним екстракорпоральним кровообігом, у зв'язку з ризиком надмірної кровотечі.

Особлива обережність необхідна при наявності у пацієнта:

• порушень функції печінки (крім тяжких порушень функції печінки, коли препарат протипоказаний);
• порушень коагуляції крові - насамперед таких як гемофілія та виявлена або підозрювана хвороба Віллебранда.

При лікуванні гіповолемії слід уникати сильного розведення крові, яке може виникати при введенні великих об'ємів розчинів ГЕК.

Застосування препарату слід негайно припинити при перших ознаках коагулопатії. При повторному або тривалому застосуванні необхідно ретельно контролювати показники згортання крові.

Для пацієнтів із супутньою серцевою патологією та/або нирковою недостатністю, у тому числі для пацієнтів літнього віку, потрібен ретельний моніторинг стану та корекція дозування з метою уникнення ускладнень з боку серцевого кровообігу та нирок через гіперволемію.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції до препарату. Їх досить багато, тому слід уважно ознайомитися з відповідним розділом перед початком застосування Гекодезу.

Побічні реакції на Гекодез безпосередньо пов'язані з основними ефектами розчинів ГЕК і дозуванням. Можливі побічні ефекти у вигляді:

• реакцій підвищеної чутливості різного ступеня тяжкості, включно з анафілактоїдними реакціями (грипоподібні симптоми - головний і м'язовий біль, болі в попереку);
• брадикардії або тахікардії (уповільнення або прискорення серцевого ритму);
• бронхоспазму;
• некардіогенного набряку легень;
• кропив'янки;
• гіпотензії (зниження артеріального тиску);
• підвищення температури тіла, ознобу, набряку ніг, збільшення слинних залоз, анафілактичного шоку тощо.

Повний список можливих побічних ефектів міститься в офіційній інструкції до препарату.

Плазмозамінник застосовується незалежно від прийомів їжі.

Для запобігання несумісності не можна змішувати Гекодез з іншими препаратами.

При одночасному застосуванні з антибіотиками аміноглікозидної групи гідроксиетилкрохмаль може посилювати їх нефротоксичність (токсичність для нирок).

При застосуванні великих об'ємів Гекодезу ефект розведення крові може призводити до таких станів, як:

• зниження рівня факторів згортання крові та інших білків плазми;
• зменшення гематокриту.

Передозування, як і надмірне швидке введення Гекодезу, може спричинити об'ємне перевантаження або гіпернатріємію (надлишок натрію), що супроводжуються такими станами, як:

• периферичний, інтерстиціальний або легеневий набряк;
• гостра серцева недостатність.

Надмірне введення хлориду може спричинити гіперхлоремічний метаболічний ацидоз.

У разі розвитку початкових симптомів анафілактичної реакції або гіперволемічного навантаження слід припинити введення Гекодезу та призначити діуретики (за необхідності).

Гекодез зберігають при температурі до 25 °С в оригінальній упаковці в місці, недоступному для дітей. Заборонено заморожувати розчин.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Офіційний сайт виробника
• Uf.ua (виробник), Досвід застосування ГЕКОДЕЗУ для компенсації гіповолемії при шлунково-кишкових кровотечах виразкового генезу

• Pubmed, Hydroxyethylstarch (HES)
• Drugs.com, Hydroxyethyl Starch Side Effects

• Health-ua.com, Розчини гідроксіетилкрохмалю в сучасній інфузійній терапії критичних станів