Есциталопрам ціна в Івано-Франківську

В інструкції із застосування Есциталопраму вказані такі показання до його прийому:

• великі депресивні епізоди;
• панічні розлади з / без агорафобії;
• соціальні тривожні розлади (соціальна фобія);
• обсесивно-компульсивний розлад;
• генералізовані тривожні розлади.

Згідно з інструкцією із застосування Есциталопрам треба приймати всередину один раз на день незалежно від їди. Дозування препарату залежить від діагнозу й індивідуальних особливостей пацієнта (віку, супутніх захворювань, відповіді на терапію):

• при великому депресивному розладі – початкова доза становить 10 мг на день, за необхідності її можна збільшити до максимальної – 20 мг на добу;
• при панічних атаках з / без агорафобії – в перший тиждень лікування рекомендується приймати 5 мг на день, потім дозу можна збільшити до 10 мг на добу;
• при тривожному розладі – зазвичай призначається доза 10 мг на день, надалі її можна знизити до 5 мг на добу або збільшити до максимальної – 20 мг в день;
• при генералізованому тривожному розладі – рекомендується приймати 10 мг на добу, за необхідності дозу можна збільшити до 20 мг на день;
• при ОКР (обсесивно-компульсивний розлад) – зазвичай приймають 10 мг на день, за необхідності дозу можна збільшити до 20 мг на добу;
• для лікування пацієнтів віком від 65 років – лікарі призначають5 мг есциталопраму на добу, збільшуючи дозу за показаннями до 10 мг на день;
• за порушення функції нирок – корекція дози не потрібна;
• при порушенні функції печінки – терапію починають з дози 5 мг на добу впродовж перших двох тижнів, потім її можна підвищити до 10 мг на день за нормальної переносимості есциталопраму;
• при зниженій активності ізоферменту CYP 2C19 – рекомендується розпочинати лікування з 5 мг на день впродовж перших двох тижнів.

Зазвичай антидепресивний ефект Есциталопраму починає виявлятися через 2-4 тижні терапії. Важливо, що кожен організм індивідуальний і час дії ліків у пацієнтів може відрізнятися.

Також у перші кілька тижнів лікування можуть виникнути деякі побічні ефекти: зміни апетиту, сонливість, запаморочення та інші. Однак ці симптоми зазвичай зникають з часом, оскільки організм адаптується до препарату.

Важливо слідувати рекомендаціям лікаря й перебувати під його наглядом, особливо в перші тижні лікування антидепресантом. Якщо ви не помічаєте покращення після тривалого прийому Есциталопраму, обов'язково повідомте про це фахівця для корекції терапії.

В інструкції із застосування Есциталопраму повідомляється, що при прийомі препарату можуть виникати нечасті побічні ефекти, такі як тахікардія та гіпотензія (прискорене серцебиття й знижений артеріальний тиск). Проте їхній розвиток залежить від індивідуальної переносимості препарату пацієнтом.

Якщо ви побоюєтеся впливу Есциталопраму на тиск, рекомендується обговорити це зі своїм лікарем. Він зможе ретельно оцінити ризики та за необхідності змінити терапію.

Приймати одночасно Есциталопрам і алкоголь не слід. Поєднання цих двох речовин може посилити побічні ефекти антидепресанту й призвести до появи небажаних симптомів, посилити вплив на центральну нервову систему.

Щоб уникнути потенційних ризиків і непередбачуваних наслідків, лікарі рекомендують утриматися від вживання алкоголю під час терапії Есциталопрамом.

Наявні відомості про застосування Есциталопраму під час вагітності обмежені. Загалом препарат протипоказаний у цей період, за винятком випадків, коли після ретельного розгляду всіх ризиків і переваг була чітко доведена необхідність призначення Есциталопраму.

Важливо! Застосування Есциталопраму при вагітності не має припинятися раптово. Також рекомендується проводити ретельне обстеження новонароджених, чиї матері приймали препарат, особливо в ІІІ триместрі.

Під час прийому Есциталопраму можуть виникати побічні ефекти, але вони зустрічаються не у всіх пацієнтів, і їхня інтенсивність може відрізнятися. Можливі такі побічні дії ліків (згідно з інструкцією із застосування):

• головний біль, запаморочення, втома;
• сухість у роті, зміни апетиту, нудота, блювання, діарея, запор;
• тахікардія;
• посилене потовиділення;
• артралгія (болі в суглобах);
• міалгія (м'язові болі);
• розлади еякуляції в чоловіків;
• імпотенція;
• пірексія (підвищення температури тіла) та інші.

Важливо! Треба уникати одночасного прийому лікарських засобів, що містять звіробій, і Есциталопраму, оскільки це може призвести до посилення побічних ефектів препарату.

За появи незвичайних симптомів на тлі терапії потрібно звернутися до фахівця, щоб він оцінив вашу ситуацію і, можливо, переглянув режим лікування.

Передозування при лікуванні Есциталопрамом можливе. Однак у більшості випадків його симптоми були відсутні або слабко виражені. У разі перевищення рекомендованих дозувань ліків можлива поява запаморочення, тривожності, нудоти, блювання, тахікардії, гіпотензії, порушення електролітного балансу.

Дози Есциталопраму в діапазоні 400-800 мг без одночасного використання інших лікарських засобів зазвичай не спричиняють виражених побічних реакцій.

У разі передозування рекомендується викликати блювоту та / або промити шлунок, ретельно стежити за функцією серцево-судинної системи, проводити симптоматичну терапію під наглядом лікаря.

Пацієнтці 1 Есциталопрам допоміг перемогти тривожний розлад. Вона повідомляла про неприємні побічні ефекти на початку терапії, які зникли через місяць прийому препарату. Тоді ж настало й покращення стану. Пацієнтка 1 приймала ліки в дозі 5 мг/добу впродовж 6 місяців. Після відміни Есциталопраму в неї не спостерігалося синдрому відміни.

Пацієнтка 2 лікувала Есциталопрамом генералізований тривожний розлад і депресію. Побічні реакції в неї спостерігалися впродовж двох місяців прийому препарату. Після завершення терапії синдрому відміни не було, але пацієнтка скаржиться на проблеми з пам'яттю та відсутність емоцій через рік після прийому Есциталопраму.

Пацієнтці 3 для лікування депресії був назначений Есциталопрам у дозі 10 мг/добу. У перші тижні прийому препарату вона скаржилася на проблеми зі сном, нестерпну сонливість і постійне позіхання, сильне запаморочення, блювання, температуру, озноб. Побічні ефекти були такими сильними, що пацієнтка не могла вести звичний спосіб життя й прийняла рішення відмінити прийом препарату. В цьому випадку Есциталопрам не підійшов і не чинив терапевтичного ефекту, також у жінки розвинувся синдром відміни через різке припинення лікування.