Кеналог - інструкція, склад, спосіб застосування

Серед показань до застосування:

• ревматоїдні захворювання (ревматоїдний артрит, васкуліти, деякі види гломерулонефриту);
• хронічні обструктивні захворювання дихальних шляхів (зокрема хронічний спастичний бронхіт). При бронхіальній астмі препарат призначається нечасто через одночасне застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів;
• від алергії: сезонні та постійні риніти, побічні реакції на інші препарати;
• шкірні захворювання та контактні дерматити, що характеризуються свербінням, лущенням та/або утворенням пухирів, контактні дерматити, герпетиформний дерматит, атопічний, ексфоліативний та екзематоїдний дерматит;
• при псоріазі, а також при алопеції (зрідка);
• гострі та хронічні запальні стани в офтальмології;
• деякі демієлінізуючі захворювання;
• розсіяний склероз та ін.

Кеналог призначається індивідуально, схема лікування залежить від показань та застосовуваної лікарської форми, а також від реакції пацієнта на діючу речовину тріамцинолон.

Використовують найменші дози, що забезпечують терапевтичний ефект, які в ідеалі поступово зменшують до ще нижчих.

Курс лікування препаратом проводиться під пильним контролем лікаря, який визначає оптимальний режим дозування.

Середні дозування:

• таблетки приймають 1 раз на день, бажано вранці. Якщо добова доза становить 16 мг, їх ділять на 2–3 прийоми;
• розчин для ін'єкцій Кеналог 40 для системного лікування вводять внутрішньом'язово по 1 мл (40 мг) повільно, глибоко в сідничний м'яз; інтервал між ін'єкціями – 4 тижні. При внутрішньоосередковому застосуванні – 10-40 мг з інтервалом 2 тижні. При введенні під ділянку шкірних уражень 1 мл препарату змішують з новокаїном або з лідокаїном, використовуючи 1 мг лікарського засобу на 1 кв. см поверхні. Лікувальна блокада (введення препарату в суглоб) – від 5 до 60 мг.

ВАЖЛИВО! Кеналог 40 не можна вводити внутрішньовенно.

Препарат у формі таблеток протипоказаний дітям віком до 3 років.

Не рекомендується у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій для дітей віком до 6 років.

Якщо немає чітких показань, то внутрішньосуглобове введення у ділянку поразки не призначають дітям віком до 12 років.

Протягом усього періоду лікування необхідно спостерігати за станом та розвитком дитини.

До протипоказань належать:

• гіперчутливість;
• виразка шлунка та дванадцятипалої кишки;
• кісткова атрофія;
• психічні захворювання;
• вірусні захворювання (герпетична пухирчатка, оперізуючий лишай);
• вітряна віспа («вітрянка»);
• амебні та грибкові інфекції;
• поліомієліт дитячого віку;
• глаукома;
• тяжкі бактеріальні інфекції.

Атрофія надниркових залоз, кісткової тканини та м'язів, м'язова слабкість, порушення менструального циклу, імпотенція, глаукома, тромбоз, шкірні кровотечі, посилення росту волосся, вугри, підвищення артеріального тиску, остеопороз, гіперкоагуляція та ін.

При застосуванні препарату під час вагітності та лактації необхідно у кожному конкретному випадку зіставити ймовірну користь для жінки та можливий ризик для дитини. Цим має займатися виключно лікар.

Це препарати однієї фармакологічної групи, але у складі містять різні діючі речовини. Дипроспан не випускається у таблетках, на відміну від Кеналогу.

Тільки лікар може визначити, який гормон необхідний у кожному конкретному випадку для пацієнта.