Квамател - інструкція, склад, спосіб застосування

Дія Квамателу комплексна і спрямована на:

• зниження об'єму шлункового соку;
• зниження концентрації у ньому соляної кислоти.

Інструкція із застосування рекомендує призначення препарату пацієнтам з:

• виразкою шлунка;
• виразкою дванадцятипалої кишки;
• синдромом Золлінгера – Еллісона та іншими станами, за яких спостерігається посилене виділення соляної кислоти;
• гастроезофагеальною рефлюксною хворобою – ГЕРХ (запалення стравоходу через проникнення у нього шлункового соку).

Також ліки успішно застосовуються з профілактичною метою, попереджаючи рецидиви пептичної виразки і розвиток ерозій та виразок при ГЕРХ.

Ін'єкційна форма використовується лише у тих випадках, коли немає можливості приймати Квамател у таблетках.

Показання до парентерального застосування аналогічні пероральному: виразки шлунково-кишкового тракту, стани, спричинені підвищеною секрецією соляної кислоти, ГЕРХ.

Крім того, у передопераційний період під час проведення загальної анестезії вводять розчин Квамателу, щоб запобігти синдрому Мендельсона – “захлинанню блювотними масами”, тобто потраплянню у дихальні шляхи вмісту шлунка.

Ліки можуть бути призначені у вигляді таблеток для перорального застосування. 

Важливо! Таблетки максимально ефективні, якщо пити їх ввечері, перед відходом до сну. Пов'язано це з тим, що фамотидин, активний компонент Квамателу, найактивніше пригнічує нічну секрецію шлункового соку.

Якщо призначено дворазовий прийом таблеток протягом дня, то одна приймається вранці, а друга – ввечері. Таблетку потрібно ковтати цілою, не розжовуючи і запиваючи склянкою чистої питної води.

Біодоступність препарату не залежить від наявності їжі в шлунку, а сам фамотидин не впливає на рівень гастрину (гормону, що бере участь у регулюванні травлення, зокрема й у виробленні соляної кислоти). Тому немає різниці, коли приймати Квамател – до або після їди.

Дозування

Дозування препарату і кратність прийому залежать від захворювання, характеру його перебігу, тяжкості симптомів та стану пацієнта, а тому визначаються лікарем в індивідуальному порядку.

При виразках шлунка та дванадцятипалої кишки рекомендують одноразовий прийом 40 мг Квамателу щодобово протягом 1-2 місяців. Звісно, лікування виразок проводиться комплексно, з використанням інших ліків окрім Квамателу.

При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ) може бути призначено від 20 до 40 мг фамотидину для прийому двічі на добу протягом 1,5-3 місяців.

При синдромі Золлінгера – Еллісона лікування починають з прийомів по 20 мг з інтервалом у 6 годин, коригуючи дозу з урахуванням стану пацієнта.

У ході лікування лікар може змінювати добову дозу залежно від секреції шлункового соку та стану пацієнта.

Курс лікування встановлює лікар.

Інструкція із застосування Квамателу рекомендує тривалість терапії препаратом у різних ситуаціях, наприклад:

• під час лікування виразки шлунка та дванадцятипалої кишки таблетки приймають 1-2 місяці;
• для профілактики рецидивів виразкової хвороби – від 1 до 4 тижнів.

Ліофілізований порошок Квамател у флаконах призначений для внутрішньовенного введення пацієнтам, які не можуть приймати препарат у формі таблеток.

Ін'єкції проводяться лише у стаціонарі та виконуються шляхом внутрішньовенного уколу або крапельниці. Однак за першої ж можливості пацієнтів переводять з ін'єкційної на таблетовану форму Квамателу.

Приготовлений розчин перед використанням обов'язково перевіряють на механічні домішки та кольоровість.

Важливо! Внутрішньовенним уколом розчин вводять повільно протягом 2 хвилин; крапельницею – 15-30 хвилин.

Щоб приготувати розчин:

• для внутрішньовенного введення (уколу) – змішують 20 мг ліофілізованого порошку з 5-10 мл розчинника. В упаковці у комплекті є ампули з фізіологічним розчином (0,9% розчином натрію хлориду). Розчин готують безпосередньо перед введенням, але за необхідності його можна зберігати – стабільність при кімнатній температурі зберігається протягом 1 доби;
• для краплинного введення (крапельниці) змішують вміст флакона (20 мг фамотидину) з розчином Рінгера, розчином глюкози 5% або деякими іншими. Готують розчин перед введенням, зберігати його не рекомендовано.

Препарат не застосовують для вагітних і жінок, які годують груддю. Лікарський засіб проникає крізь плаценту, немає достатньо даних про його ефективність і безпеку для дитини. Також Квамател (фамотидин) проникає у грудне молоко.

Якщо необхідно застосовувати препарат у період ГВ – слід проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про переривання грудного вигодовування.

Побічні ефекти, що можуть виникати під час використання препарату, наведено в інструкції із застосування. Найчастіше побічні реакції залежать від дозування фамотидину і виявляються при передозуванні: блювання, тремор, гіпотонія, тахікардія. У таких випадках рекомендовано промивання шлунка й симптоматичне лікування.

Застосування препарату заборонено:

• у віці до 18 років;
• вагітним і жінкам, які годують груддю:
• за підвищеної чутливості до діючого або допоміжних компонентів препарату, а також до інших блокаторів Н2-гістамінових рецепторів.

Важливо! Лікар призначає препарат лише після обстеження щодо виразки шлунка. При лікуванні Квамателом виникає ймовірність "маскування" симптомів раку через здатність препарату загоювати слизову оболонку.

Заборонено під час лікування вживати алкогольні напої. Етанол подразнює слизову оболонку шлунка, посилює основне захворювання і знижує терапевтичну дію Квамателу.

Ранітидин і Квамател належать до блокаторів H2-гістамінових рецепторів, випускаються в різних формах і засновані на різних діючих речовинах:

• Квамател (фамотидин) – таблетки і порошок у флаконах для приготування ін'єкційного розчину;
• Ранітидин (ранітидин) – таблетки та розчин для ін'єкцій в ампулах.

Порівнювати ефективність лікарських засобів із різними активними речовинами неможливо, хоча основні показання до застосування у них схожі.

Омепразол, Омез (омепразол) – блокатори протонної помпи. Застосовуються не тільки для зниження секреції соляної кислоти, а й у комплексі з антибіотиками для ерадикації (знищення) Helicobacter pylori у лікуванні виразки шлунка та 12-палої кишки.

Обидва препарати містять діючу речовину фамотидин, але випускаються різними фармацевтичними компаніями:

• Квамател – Угорщина, "Гедеон Ріхтер";
• Фамотидин випускається українськими фармкомпаніями.

Вибір залишається за пацієнтом, за складнощів необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Без консультації ветеринарного лікаря неможливо встановити діагноз домашнього вихованця. Але блокатори H2-гістамінових рецепторів, зокрема й фамотидин (Квамател), застосовують у ветеринарії для лікування захворювань ШКТ. 

Доцільність застосування Квамателу та його дозування (залежно від ваги тварини) може визначити лише ветеринар.