Легалон - інструкція, склад, спосіб застосування

Випускається Легалон у двох лікарських формах, що застосовуються для різних лікувальних цілей:

• капсули для внутрішнього застосування по 70 та 140 мг екстракту розторопші;
• порошок для приготування інфузійного розчину (для крапельниць) у флаконах по 350 мг силібініну.

Для чого призначається Легалон, повідомляє офіційна інструкція із застосування. Показання до застосування залежить від лікарської форми.

Капсули Легалон 70 та 140 мг

Інструкція вказує, від чого застосовується ліки у цій формі. Капсули призначають при токсичних ураженнях печінки: для підтримуючої терапії пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями печінки або цирозом печінки.

Дія препарату обумовлена активним компонентом, що входить до його складу – екстрактом розторопші плямистої. Розторопша чинить різноманітний позитивний вплив на стан печінки та жовчовивідних шляхів:

• гепатотропна дія – запобігає пошкодженню гепатоцитів (клітин печінки);
• жовчогінна дія – покращує утворення та виведення жовчі;
• антиоксидантна дія – захищає клітини організму від окисної дії вільних радикалів.

Завдяки гепатотропній, жовчогінній та антиоксидантній дії препарат призначається у складі комплексної терапії при захворюваннях печінки, зокрема токсичної етіології. Також може застосовуватися Легалон для печінки при її жировому гепатозі, пов'язаному зі зловживанням алкоголем, прийомом токсичних лікарських засобів. У складі комплексного лікування цих станів можуть використовуватися й інші препарати розторопші.

Важливо! Легалон для підшлункової залози (ПЗ) може призначатися лікарем у складі комплексної терапії різних захворювань ПЗ. Екстракт розторопші позитивно впливає на стан підшлункової залози та жовчного міхура.

Порошок Легалон для крапельниць

Препарат у формі порошку для приготування розчину для інфузій призначається як антидот при отруєннях блідою поганкою.

Як приймати Легалон, повідомляє офіційна інструкція із застосування. Режим дозування залежить від лікарської форми.

Капсули Легалон 70 та 140 мг

Капсули призначаються дорослим пацієнтам і дітям від 12 років. Їх приймають всередину, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.

Їжа не впливає на всмоктування препарату, тому капсули Легалон можна приймати до або після їди, за бажанням.

Найчастіше препарат призначається в дозі 140 мг тричі на добу (що відповідає 1 або 2 капсулам, залежно від концентрації діючої речовини, 3 рази на добу).

Порошок Легалон для крапельниць

Порошок використовується при отруєннях блідою поганкою для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій (крапельниць).

Рекомендована добова доза при застосуванні крапельниць становить 20 мг силібініну на 1 кг маси тіла. Її вводять шляхом 4 інфузій тривалістю по 2 години кожна, з урахуванням рідинного балансу організму. Відповідно за 1 інфузію застосовується 5 мг силібініну на 1 кг маси тіла.

Якщо маса тіла пацієнта становить 70 кг, на 1 крапельницю буде потрібен 1 флакон порошку (350 мг силібініну). Тому слід повторювати крапельниці з 4-годинними інтервалами так, щоб за кожні 24 години проводилися 4 інфузії.

Як розводити Легалон. Порошок з 1 флакона розчиняють у 35 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину хлориду натрію і додають до розчину для інфузій.

Важливо! Застосування препарату слід розпочати якнайшвидше після отруєння, навіть якщо остаточний діагноз отруєння блідою поганкою ще не встановлено.

Крапельниці проводять впродовж декількох днів, доки не зникнуть симптоми інтоксикації.

Легалон зазвичай добре переноситься в обох лікарських формах. Проте є й протипоказання до призначення препарату. І для капсул, і для крапельниць це:

• підвищена чутливість до основної чи допоміжних речовин у складі ліків;
• періоди вагітності та грудного вигодовування (ГВ) – через відсутність достатніх даних про безпеку для жінки та плода / дитини.

Крім того, капсули Легалон 70 та 140 мг не призначаються при гострих отруєннях будь-якого походження. Вони призначені для терапії лише хронічних уражень печінки. Також вони не призначаються дітям віком до 12 років.

І капсули, і порошок для приготування інфузійного розчину не призначаються у періоди вагітності та грудного вигодовування (ГВ) через відсутність достатніх даних про безпеку для жінки та плода/дитини.

Існують інші особливості застосування препарату, залежно від лікарської форми.

Капсули Легалон 70 та 140 мг

Ефективність препарату у лікуванні захворювань печінки буде більш високою при дотриманні дієти та відмові від алкоголю.

Важливо! Силімарин у максимально високих дозах має естрогеноподібний ефект. Тому його з обережністю призначають за гормональних порушень – ендометріозі, міомі матки, карциномі молочної залози, яєчників та матки, карциномі передміхурової залози. В усіх цих випадках потрібна консультація з лікарем.

У разі розвитку жовтяниці (симптоми – зміна відтінку шкіри від світло-жовтого до темно-жовтого, пожовтіння білків очей) також необхідно проконсультуватися з лікарем.

Порошок Легалон для крапельниць

У перервах між крапельницями необхідно використовувати штучні методи детоксикації (гемоперфузію та гемодіаліз), щоб мінімізувати виведення силібініну з кровообігу.

Під час лікування необхідний ретельний контроль електролітного та кислотно-лужного метаболізму, а також балансу рідини в організмі пацієнта.

Натрій. Разом із рекомендованою добовою дозою силібініну (20 мг на 1 кг маси тіла) в організм надходить близько 0,36 ммоль натрію на 1 кг маси тіла. Для його розчинення використовується відповідна кількість хлориду натрію.

Легалон зазвичай добре переноситься в обох лікарських формах. Тим не менш, у поодиноких випадках препарат може чинити побічні дії.

Побічні ефекти капсул Легалон можуть виражатися у вигляді:

• нудоти, блювання, диспепсії, печії, легкої діареї;
• задишки;
• збільшення діурезу (обсягу сечі);
• посилення алопеції (облисіння);
• реакцій гіперчутливості, зокрема шкірних висипань, свербежу;
• посилення вже існуючих вестибулярних порушень.

Побічні реакції зазвичай мають тимчасовий характер і проходять самі собою після припинення прийому препарату.

При застосуванні крапельниць Легалон побічні ефекти можуть виявлятися у формі:

• реакцій гіперчутливості, лихоманки;
• почуття жару (припливів) під час інфузії;
• місцевих реакцій у місці введення препарату.

Згідно з офіційною інструкцією, взаємодії інфузійного розчину невідомі.

Взаємодія пероральної форми (капсул).

При одночасному прийомі силімарину в максимально високих дозах і пероральних контрацептивів (КОК) або препаратів для естрогензамісної терапії можливе зниження ефективності останніх.

Силімарин пригнічує систему цитохрому Р450. За рахунок цього посилюється ефект деяких ліків, серед яких:

• протиалергічні лікарські засоби (фексофенадин);
• гіпохолестеринемічні засоби (ловастатин);
• антикоагулянти (клопідогрель, варфарин);
• антипсихотичні засоби (алпразолам, диазепам, лоразепам);
• протигрибкові засоби (кетоконазол);
• деякі препарати для лікування раку (вінбластин).

Капсули Легалон 70 та 140 мг можна приймати незалежно від їди.

Важливо! Ефективність препарату при лікуванні захворювань печінки буде більш високою за дотримання дієти та відмови від алкоголю.

При передозуванні препарату у будь-якій формі не спостерігалося ознак і симптомів інтоксикації. Можливе посилення побічних реакцій.

Специфічний антидот невідомий. У разі погіршення самопочуття рекомендується застосування симптоматичних заходів.

Капсули слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі до 30 оС.

Порошок для приготування інфузійного розчину зберігають у недоступному для дітей місці при температурі до 25 оС.

Важливо! Готовий до застосування розчин залишається стабільним протягом 6:00 при температурі 30 ° С або 24 годин при температурі 2-8 ° С (в холодильнику). Однак, з мікробіологічної точки зору, приготовлений з порошку розчин слід застосувати негайно.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Silymarin as Supportive Treatment in Liver Diseases: A Narrative Review
• Drugs.com, Silibinin (International)

• Health-ua.com, Силібін і печінка: від фундаментальних досліджень до клінічної практики