Локсідол ціна в Житомирі

Основні показання до застосування препарату – запальні й дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів (артрози, остеоартрози, а також ревматоїдний артрит і анкілозуючий спондиліт, або хвороба Бехтерева).

Як і всі НПЗП, мелоксикам чинить потрійну дію на організм:

• знеболювальну;
• протизапальну;
• жарознижувальну.

При застосуванні Локсидолу зменшуються больові відчуття, скутість рухів (тугорухливість) та інтенсивність запального процесу.

Зверніть увагу: дія мелоксикаму симптоматична, вона не впливає на причину захворювання. Лікарі призначають цей препарат для усунення болю слабкої та помірної сили.

Згідно з інструкцією треба приймати по одній таблетці (15 мг) Локсидол раз на добу під час їди.

Важливо! Таблетку ковтають цілком, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води чи іншої рідини.

У випадках, коли потрібне зменшення дози до 7,5 мг, інструкція із застосування Локсидолу в таблетках рекомендує використовувати інші препарати мелоксикаму.

Тривалість курсу терапії визначається лікарем, виходячи з симптомів захворювання, відповідної реакції організму. Терапевтичний ефект відзначається на 3-5 добу застосування Локсидолу, коли в плазмі крові встановлюється стабільна концентрація мелоксикаму.

Зверніть увагу: іноді тривалість лікування може становити кілька місяців. У таких випадках лікар постійно контролює стан пацієнта та визначає доцільність подальшої терапії.

Препарат застосовується лише для лікування дорослих пацієнтів. Розчин Локсидол вводять внутрішньом'язово по 1,5 мл 1 раз на добу (зазвичай глибоко в сідничний м'яз). За багаторазового введення місця ін’єкцій (праву й ліву сідниці) чергують.

Важливо! Локсидол заборонено вводити внутрішньовенно.

Дозування залежить від ступеня запального процесу й вираженості больового синдрому, а також супутніх захворювань. Пацієнтам, схильним до розвитку побічних реакцій, з тяжкою нирковою недостатністю (які знаходяться на діалізі), а також особам похилого віку добову дозу зменшують до 7,5 мг (половина ампули).

Усі нестероїдні протизапальні препарати лікарі призначають у мінімальній ефективній дозі та коротким курсом (крім випадків тривалої терапії). Ін'єкційну форму Локсидолу використовують лише у випадках, коли прийом таблеток неможливий. Максимальна тривалість лікування – 2-3 дні.

За введення препарату внутрішньом'язово його біодоступність становить 100%, і максимальна концентрація в плазмі спостерігається вже через годину після ін'єкції.

При прийомі мелоксикаму внутрішньо всмоктування відбувається повільніше, максимальна концентрація речовини у крові відзначається лише через 5-6 годин після прийому таблетки. Через це знеболювальний і протизапальний ефект ліків також розвиваються повільніше.

Важливо! За недостатнього терапевтичного ефекту (коли здається, що ліки Локсидол “не допомагають”) не треба приймати додаткову дозу мелоксикаму або інших нестероїдних протизапальних засобів. Це навряд чи посилить знеболювальний ефект, але підвищить ризик побічних реакцій препарату.

Невралгія – це гострий біль, що виникає при ушкодженні, защемленні або запаленні периферичних нервів. Відповідно до інструкції із застосування Локсидол не використовується при невралгії.

Це захворювання опорно-рухового апарату (зазвичай хребта), внаслідок якого відбувається руйнування суглобових хрящів, міжхребцевих дисків. В інструкції серед показань до застосування Локсидолу відсутній остеохондроз, проте лікарі іноді застосовують його при цій хворобі – для зменшення больового синдрому при загостренні.

Чи взаємодіє Локсидол з іншими ліками?

Так. За одночасного прийому з деякими лікарськими засобами Локсидол (мелоксикам) може вступати у взаємодію, внаслідок чого змінюється терапевтична ефективність препаратів:

• знижується антигіпертензивний ефект АПФ (таблетки від тиску);
• зменшується сечогінна дія діуретиків;
• підвищується ризик кровотеч при прийомі антикоагулянтів (препаратів для розрідження крові) та кортикостероїдів (гормонів);
• збільшується ризик виникнення пептичних виразок і шлунково-кишкових кровотеч при використанні інших нестероїдних протизапальних засобів.

Ні. Мелоксикам метаболізується в печінці й може негативно впливати на цей орган, спричиняючи підвищення ферментів АЛТ і АСТ. Споживання алкогольних напоїв також несприятливо впливає на стан печінки. Лікарі не рекомендують поєднувати етанол і Локсидол.

У мелоксикаму є кілька переваг у порівнянні з іншими нестероїдними протизапальними засобами:

• як селективний інгібітор ЦОГ-2 він рідше спричиняє розвиток гастропатії (ураження шлунку) й не чинить сильної дії на нирки;
• меншою мірою впливає на згортання крові (ніж, наприклад, ацетилсаліцилова кислота).

За парентерального введення нерідко в місці ін'єкції з'являється ущільнення й болючість. Проте більшість побічних реакцій пов'язані з подразненням слизових оболонок шлунково-кишкового тракту. Пацієнти можуть скаржитися на різні симптоми диспепсії (нудоту, блювання, метеоризм, пронос чи запор, біль у животі). Також іноді відзначаються головний біль, запаморочення, підвищена сонливість.

Важливо! На тлі прийому Локсидолу можливий розвиток виразок шлунку або дванадцятипалої кишки, їхня перфорація (прободіння), кровотечі. Для зменшення ризику таких побічних ефектів лікарі іноді призначають пацієнтам спеціальні препарати – інгібітори протонної помпи.

Реакції індивідуальної непереносимості проявляються шкірними висипаннями, свербінням, кропив'янкою.

Зверніть увагу! Мелоксикам може пролонгувати (подовжувати) час кровотечі. Потрібно проінформувати лікаря про використання цього препарату напередодні планової хірургічної операції.

Так, передозування буває за безконтрольного прийому таблеток Локсидолу. Його основні симптоми – сонливість, нудота, блювання та біль у животі. У тяжких випадках різко підвищується артеріальний тиск, виникає ниркова недостатність і порушується робота печінки. Якщо вчасно не надати пацієнтові медичну допомогу, настає пригнічення дихання, починаються судоми, розвивається серцево-судинна недостатність, можлива зупинка серця.

Невідкладна терапія включає підтримку життєво важливих функцій і усунення симптомів передозування.

Не рекомендується приймати Локсидол при алергії на будь-який його компонент або за індивідуальної гіперчутливості до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів.

Інші протипоказання до призначення мелоксикаму:

• виразкова хвороба шлунку та / або дванадцятипалої кишки;
• шлункові кровотечі в анамнезі;
• тяжка ниркова або печінкова недостатність;
• порушення гемостазу (балансу системи зсідання крові);
• декомпенсована серцева недостатність;
• період грудного вигодовування;
• останній триместр вагітності (в І та ІІ триместрі – тільки за гострої необхідності та під контролем лікаря).

Також Локсидол не призначають дітям (у таблетках – до 16 років, у ін'єкціях – до 18 років) і пацієнтам, які приймають антикоагулянти (варфарин, ривароксабан).

Локсидол, Моваліс і Ревмоксикам – це нестероїдні протизапальні засоби, що містять мелоксикам. Однак вони відрізняються лікарськими формами й концентрацією діючої речовини:

• Локсидол – таблетки по 15 мг і 1% розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл;
• Моваліс – таблетки по 7,5 мг і 15 мг, 1% розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл;
• Ревмоксикам – таблетки по 7,5 мг і 15 мг, 1% розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл, ректальні супозиторії (свічки) по 15 мг.

Зверніть увагу: якщо лікар вказав у рецепті лише діючу речовину (мелоксикам), то право вибору конкретного препарату залишається за пацієнтом. Необхідно лише врахувати призначене дозування й лікарську форму (розчин, таблетки чи свічки).

Локсидол і Мускомед – препарати з різних фармакологічних груп, їхній склад і механізм дії різняться.

Локсидол (мелоксикам) – це нестероїдний протизапальний препарат, засіб для зменшення болю й вираженості запального процесу. Мускомед (тіоколхікозід) – міорелаксант, який призначають для зниження м'язового тонусу та усунення спазму мускулатури при гострих захворюваннях хребта в дорослих і підлітків віком від 16 років.

Ці ліки можуть призначатися одночасно – у складі комплексної терапії при хворобах опорно-рухової системи з вираженим больовим синдромом і спазмом м'язів.