Локсідол - інструкція, склад, спосіб застосування

Локсидол випускається у двох лікарських формах:

• таблетки по 15 мг мелоксикаму – для підлітків віком від 16 років і дорослих;
• 1% розчин для ін'єкцій по 15 мг в ампулах по 1,5 мл – для дорослих пацієнтів віком від 18 років.

Випускають препарат такі фармацевтичні компанії, як World Medicine та Rompharm.

Основні показання до застосування препарату – запальні та дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів (артрози, остеоартрози, а також ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондиліт, або хвороба Бехтерева).

Як і всі НПЗП, мелоксикам надає потрійну дію на організм:

• знеболювальну;
• протизапальну;
• жарознижувальну.

При застосуванні Локсидолу зменшуються больові відчуття, скутість рухів (тугорухливість) при суглобових захворюваннях та інтенсивність запального процесу.

Зверніть увагу: дія мелоксикаму є симптоматичною, він не впливає на причину захворювання. Лікарі призначають Локсидол для усунення болю слабкого та помірного ступеня.

Як і інші НПЗЗ, Локсидол (мелоксикам) слід приймати у мінімальній ефективній дозі впродовж якомога коротшого часу.

Таблетки

Як повідомляє інструкція із застосування, таблетки Локсидол слід приймати 1 раз на добу. Добова доза – 15 мг (1 таблетка). Цю форму можна застосовувати у пацієнтів віком від 16 років.

Таблетку проковтують цілою, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води чи іншої рідини.

Важливо! У випадках, коли необхідне зменшення дози до 7,5 мг, інструкція із застосування Локсидолу у таблетках рекомендує використовувати інші препарати мелоксикаму з відповідним дозуванням (Моваліс, Ревмоксикам), а не ділити таблетку навпіл.

Уколи

Ін'єкційну форму Локсидолу використовують лише у випадках, коли прийом таблеток неможливий. Максимальна тривалість лікування – 2-3 дні.

Розчин для ін'єкцій застосовується лише для лікування дорослих пацієнтів (від 18 років). Розчин вводять внутрішньом'язово по 1,5 мл 1 раз на добу (зазвичай глибоко в сідничний м'яз). При багаторазовому введенні місця ін'єкцій (праву та ліву сідниці) чергують.

Важливо! Локсидол заборонено вводити внутрішньовенно.

Дозування залежить від ступеня запального процесу та вираженості больового синдрому, а також супутніх захворювань. Пацієнтам, схильним до розвитку побічних реакцій, з тяжкою нирковою недостатністю (які перебувають на діалізі), а також особам похилого віку добову дозу зменшують до 7,5 мг (половина ампули).

Важливо! Локсидол не призначають дітям (у таблетках – до 16 років, в ін'єкціях – до 18 років).

Не рекомендується приймати Локсидол при алергії на будь-який його складовий компонент або за індивідуальної гіперчутливості до ацетилсаліцилової кислоти (Аспірин, Кардіомагніл тощо) та інших нестероїдних протизапальних засобів.

Інші протипоказання до призначення мелоксикаму:

• виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки;
• шлункові кровотечі в анамнезі;
• тяжка ниркова або печінкова недостатність;
• порушення гемостазу (балансу системи зсідання крові);
• декомпенсована серцева недостатність;
• прийом антикоагулянтів (варфарин, рівароксабан);
• період грудного вигодовування (ГВ);
• останній триместр вагітності (у I та II триместрах призначення можливе лише за гострої необхідності та під контролем лікаря).

Ризик виникнення побічних ефектів можна мінімізувати, застосовуючи мінімальну ефективну дозу впродовж якомога коротшого часу. Це правило враховується при застосуванні будь-яких ліків з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Заборонено підвищувати рекомендовану добову дозу (максимум 15 мг мелоксикаму сумарно у будь-яких лікарських формах). За відсутності терапевтичного ефекту не слід застосовувати інші НПЗЗ, оскільки це підвищує їхню загальну токсичність.

Важливо! Локсидол не слід застосовувати для усунення гострого болю.

Якщо після кількох днів застосування лікарського засобу у будь-якій формі немає терапевтичного ефекту, слід звернутися до лікаря.

Пацієнтам із шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо літнім, слід негайно повідомляти про всі незвичайні абдомінальні симптоми (кровотечі у шлунково-кишковому тракті, дискомфорт у животі тощо).

Повний перелік особливостей застосування препарату міститься у відповідному розділі офіційної інструкції щодо застосування. Ретельно вивчіть його перед початком лікування.

Діюча речовина Локсидолу, мелоксикам, має кілька переваг у порівнянні з іншими НПЗЗ:

• будучи селективним інгібітором ЦОГ-2, він рідше спричиняє розвиток гастропатії (ураження шлунка) і не чинить сильного негативного впливу на нирки;
• меншою мірою впливає на згортання крові (ніж, наприклад, ацетилсаліцилова кислота – Аспірин, – яка істотно "розріджує" кров).

При парентеральному введенні у місці ін'єкції нерідко з'являються ущільнення та болючість. Проте більшість побічних реакцій пов'язані з подразненням слизових оболонок шлунково-кишкового тракту від прийому таблеток. Пацієнти можуть скаржитися на різні симптоми диспепсії (нудоту, блювання, метеоризм, пронос чи запор, біль у животі). Також іноді відзначаються головний біль, запаморочення, підвищена сонливість.

Важливо! На тлі прийому Локсидолу можливий розвиток виразок шлунка або дванадцятипалої кишки, їхня перфорація (прободіння), кровотечі. Для зменшення ризику таких побічних ефектів лікарі іноді призначають пацієнтам спеціальні препарати – інгібітори протонної помпи (ІПП) для паралельного прийому з мелоксикамом.

Реакції індивідуальної непереносимості проявляються шкірним висипом, свербежем, кропив'янкою.

Зверніть увагу! Мелоксикам може пролонгувати (продовжувати) час кровотечі. Потрібно проінформувати лікаря про використання цього препарату за кілька днів до планової хірургічної операції. Можливо, буде потрібно скасування прийому Локсидолу.

Повний перелік можливих побічних ефектів міститься у відповідному розділі офіційної інструкції. Обов'язково вивчіть його перед початком застосування.

Якщо після застосування препарату у будь-якій лікарській формі відзначається погіршення самопочуття або турбує інтенсивність побічних ефектів, слід скасувати прийом та якнайшвидше звернутися по медичну допомогу.

Обидві форми препарату можна застосовувати незалежно від їди. Однак, щоб знизити негативний вплив на ШКТ, таблетки рекомендується приймати під час їди.

При одночасному прийомі з деякими лікарськими засобами Локсидол (мелоксикам) може вступати у взаємодію, внаслідок чого змінюється терапевтична ефективність препаратів:

• знижується антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ (певна група засобів “від тиску”);
• зменшується сечогінна дія діуретиків;
• підвищується ризик кровотеч при прийомі антикоагулянтів (препаратів для розрідження крові) та кортикостероїдів (синтетичних гормонів, ГКС);
• збільшується ризик виникнення пептичних виразок і шлунково-кишкових кровотеч при одночасному використанні інших НПЗЗ.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби або добавки, обов'язково повідомте про це лікаря.

Передозування мелоксикамом виникає при перевищенні рекомендованих доз. Його основні симптоми – сонливість, нудота, блювання та біль у животі.

У важких випадках різко підвищується артеріальний тиск, виникає ниркова недостатність і порушується робота печінки.

Якщо вчасно не надати пацієнтові медичну допомогу, настає пригнічення дихання, починаються судоми, розвивається серцево-судинна недостатність, можлива зупинка серця.

Невідкладна терапія включає підтримку життєво важливих функцій та усунення симптомів передозування. За підозри на передозування мелоксикамом слід негайно звернутися по медичну допомогу.

Ліки рекомендується зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Pubmed, Meloxicam
• Drugs.com, Meloxicam
• Drugbank.com, Meloxicam
• Cochrane.org, Single dose oral meloxicam for acute postoperative pain in adults
• Medlineplus, Meloxicam
• Healthline.com, All About Meloxicam Oral Tablet