Лоратадин ціна в Полтаві

Основне показання для призначення Лоратадину – необхідність симптоматичного лікування алергічних реакцій:

• риніту;
• кропив'янки;
• свербіння;
• сльозотечі та ін.

ВАЖЛИВО: препарат усуває лише симптоми алергії, не впливаючи на її причину.

Таблетки Лоратадин призначені для дітей з масою тіла понад 30 кг та дорослих.

Важливо! Дітям 2-12 років з масою тіла менше ніж 30 кг рекомендується давати сироп. 

Приймати препарат можна незалежно від їди, але бажано робити це в один і той самий час щодня.

Як приймати таблетки Лоратадин

В інструкції рекомендується дорослим і дітям від 12 років приймати по одній таблетці (10 мг) один раз на добу. При тяжких порушеннях роботи печінки призначається по 1 таблетці (10 мг) раз на два дні.

Дітям від 2 до 12 років дозування таблеток розраховується відповідно до маси тіла. Якщо вона перевищує 30 кг – можна приймати 1 таблетку на добу. Якщо вона не досягає 30 кг – дитині призначають сироп Лоратадин, 5 мл на добу.

Як пити сироп Лоратадин

Сироп вживають перорально, незалежно від їди. Дорослим рекомендується приймати по 10 мл сиропу (10 мг лоратадину) 1 раз на добу. Пацієнтам з тяжкими порушеннями роботи печінки призначається нижча доза – 10 мл сиропу один раз на два дні.

Для дітей віком від 2 до 12 років разова доза розраховується виходячи з маси тіла:

• якщо маса тіла понад 30 кг – 10 мл сиропу 1 раз на добу;
• якщо маса тіла менше ніж 30 кг – 5 мл сиропу 1 раз на добу.

Важливо! Дітям віком до 2 років препарат не призначається, оскільки відсутні клінічні дані щодо його безпеки для цієї вікової групи.

Вибір форми препарату – питання вашої зручності.

Важливо! Скільки днів приймати таблетки або пити сироп Лоратадин – вирішує лікар у кожному індивідуальному випадку. Але режим прийому завжди залишається одним і тим самим - 1 раз на добу.

Ні, приймати препарат потрібно лише раз на добу. Інакше можлива поява побічних ефектів, зокрема ще більш тяжких алергічних реакцій. 

Якщо ж одноразовий прийом Лоратадину не допомагає позбутися симптомів алергії – зверніться до лікаря. Можливо, вам знадобиться перепризначення препарату.

Вичерпних даних про безпеку прийому Лоратадину жінками під час вагітності та в період ГВ немає. Тому як захід безпеки жінкам у ці періоди варто утримуватися від прийому препарату.

Якщо вагітним або тим жінкам, хто годує груддю, потрібно приймати антигістамінні препарати, зокрема Лоратадин – для призначення потрібно звернутися до лікаря. Він підбере "безпечну" альтернативу. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для здоров'я.

Антигістамінний ефект виникає вже за 1-3 години після прийому 10 мг лоратадину. Пік дії – через 8-12 годин, ефект триває понад 24 години. Тому достатньо приймати одну таблетку або одну дозу сиропу на добу.

За умови дотримання всіх рекомендацій Лоратадин зазвичай добре переноситься і без побічних ефектів. У деяких випадках у дітей віком 2-12 років можуть виникати:

• головний біль;
• нервозність;
• сонливість чи безсоння;
• посилення апетиту.

У дорослих у поодиноких випадках можлива поява сухості у роті, нудоти та загальної втоми.

Якщо вас турбує інтенсивність цих чи будь-яких інших небажаних явищ – скасуйте прийом та зверніться до лікаря. Можливо, вам знадобиться перепризначення препарату.

Препарат не посилює дію алкоголю на психомоторні реакції пацієнта, тому прямої заборони на поєднання Лоратадину з алкоголем в інструкції немає. Але слід проконсультуватися з лікарем щодо можливості поєднання прийому препарату та алкоголю.

Усі ці препарати належать до групи антигістамінних засобів, але ґрунтуються на різних діючих речовинах:

• Лоратадин – лоратадин;
• Едем – дезлоратадин, метаболіт лоратадину;
• Цетрин – цетиризин;
• L-Цет – левоцетиризин;
• Супрастин – хлоропирамин.

Така різниця в діючих речовинах, а також можливі відмінності у протипоказаннях та побічних ефектах не дають можливості порівнювати ефективність цих лікарських засобів або говорити про їхню взаємозамінність.

Якщо лікар призначив вам Лоратадин – виконуйте це призначення. Якщо препарат не підходить (не дає потрібного ефекту та/або викликає "побічки") – зверніться до медичного фахівця для перепризначення.