Лорнадо - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України препарат представлений у двох лікарських формах:

• таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 4 мг і 8 мг лорноксикаму;
• ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій: 1 флакон містить 8 мг лорноксикаму. У комплект входять 2 флакони з ліофілізатом і 3 ампули по 2 мл розчинника (води для ін'єкцій).

Виробник – фармацевтична компанія World Medicine Ilac San. Ve Tic. A.S. (Туреччина).

Для чого призначається Лорнадо (таблетки, уколи), повідомляє офіційна інструкція із застосування.

Механізм дії ліків полягає в інгібуванні (пригніченні) ферменту циклооксигенази (ЦОГ), що призводить до зниження синтезу простагландинів – медіаторів запалення і болю.

Лорнадо (лорноксикам) показаний при:

• гострому больовому синдромі легкого та помірного ступеня (наприклад, при травмах, післяопераційних болях);
• ревматоїдному артриті та остеоартриті для полегшення болю та запалення.

Препарат в обох лікарських формах дозволений до застосування тільки у дорослих пацієнтів (віком від 18 років).

Таблетки

Початкова доза при больовому синдромі: 8-16 мг на добу, розділені на 2-3 прийоми.

При остеоартриті та ревматоїдному артриті: початкова доза 12 мг на добу, підтримуюча – не більше 16 мг на добу.

Ліофілізат для ін'єкцій

Рекомендована доза: 8 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово.

Максимальна добова доза: 16 мг. Деяким пацієнтам може знадобитися додаткова доза 8 мг в перші 24 години.

Як робити уколи Лорнадо

Лікарський засіб у формі ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій призначений для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.

Внутрішньовенне введення: розчин препарату слід вводити у вену не менше ніж за 15 секунд. Це дозволить уникнути швидкого підвищення концентрації речовини в крові, що може призвести до небажаних реакцій.

Внутрішньом'язове введення: ін'єкцію слід виконувати не менше ніж за 5 секунд, що сприяє правильному розподілу ліків у м'язовій тканині та знижує ризик виникнення місцевих реакцій.

Приготування розчину: для приготування розчину необхідно розчинити вміст 1 флакона (8 мг ліофілізату) в 2 мл води для ін'єкцій. Розчин слід готувати безпосередньо перед застосуванням, щоб уникнути втрати активності препарату. Приготований розчин повинен бути використаний негайно, оскільки він призначений тільки для одноразового використання.

Після приготування розчину необхідно замінити голку перед введенням, щоб уникнути пошкодження або забруднення розчину.

Для внутрішньом'язових ін'єкцій необхідно використовувати довгу голку, щоб забезпечити правильне введення препарату в глибокі шари м'язової тканини. Застосування короткої голки може призвести до недостатньої глибини введення, що знижує ефективність препарату.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку: корекція дози не потрібна, але слід з обережністю застосовувати препарат через підвищений ризик побічних ефектів з боку ШКТ.

Пацієнти з порушенням функції печінки та/або нирок: максимальна добова доза не повинна перевищувати 12 мг, розподілена на 2–3 прийоми.

Препарат протипоказаний пацієнтам віком до 18 років, а також при:

• підвищеній чутливості до лорноксикаму або до інших НПЗП;
• вагітності (особливо в III триместрі) і грудному вигодовуванні (ГВ);
• активних або рецидивуючих захворюваннях ШКТ (виразка, кровотечі);
• тяжкій печінковій та/або нирковій недостатності;
• тяжкій серцевій недостатності.

Тривале застосування НПЗП, у тому числі лорноксикаму (Лорнадо), може призвести до розвитку виразки, кровотеч або перфорацій ШКТ. Рекомендується використовувати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу.

Захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Препарат може викликати або посилити виразки, кровотечі та перфорацію ШКТ, особливо при тривалому застосуванні. Тому для пацієнтів з виразковою хворобою або гастритом препарат повинен призначатися з обережністю і в мінімальних дозах. Рекомендується моніторинг стану ШКТ під час лікування.

Серцево-судинні захворювання. Лорнадо може сприяти затримці рідини в організмі, що збільшує ризик розвитку гіпертонії та набряків. При наявності хронічної серцевої недостатності або інших захворювань серцево-судинної системи застосування препарату повинно бути суворо контрольованим, а дози зменшені.

Похилий вік. У літніх пацієнтів підвищений ризик розвитку побічних ефектів (кровотечі, виразки, серцево-судинні проблеми). Для таких пацієнтів дозування препарату повинно бути знижено; необхідний регулярний моніторинг стану пацієнта. Літні пацієнти також схильні до підвищеного ризику побічних ефектів з боку нервової системи, таких як запаморочення або сонливість.

Порушення функції печінки та/або нирок. При легких і помірних порушеннях функції печінки та нирок дозу препарату слід зменшити. У разі тяжкої ниркової або печінкової недостатності лорноксикам протипоказаний, оскільки він може порушувати метаболізм і виведення активних компонентів.

Алергічні реакції. Лорноксикам може викликати алергічні реакції, такі як шкірний висип, свербіж, набряки або анафілактичний шок. У разі появи ознак алергічної реакції слід негайно припинити використання препарату і звернутися за медичною допомогою.

Імунна система. Лорнадо здатний викликати пригнічення імунної функції, особливо при тривалому застосуванні, що може збільшити ризик інфекційних захворювань. Пацієнти, які приймають препарат протягом тривалого часу, повинні регулярно проходити медичні обстеження для оцінки стану імунної системи.

Вагітність і лактація. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності, а в I і II триместрі може бути застосований тільки за суворими показаннями і під наглядом лікаря. Лорнадо не рекомендується для застосування в період грудного вигодовування, так як його компоненти можуть проникати в грудне молоко. ГВ слід припинити на весь період лікування матері.

Керування транспортом і механізмами. Препарат може викликати такі побічні ефекти, як запаморочення і сонливість. Пацієнтам, які приймають Лорнадо, слід утримуватися від виконання дій, що вимагають високої концентрації уваги (наприклад, керування автомобілем або робота з механізмами), особливо на початку лікування або при збільшенні дози.

Побічні реакції на лорноксикам можуть проявлятися у вигляді:

• нудоти, диспепсії, болю в животі, виразок / кровотеч у шлунково-кишковому тракті;
• головного болю, запаморочення, сонливості;
• підвищення артеріального тиску, набряків;
• алергічних реакцій: висипу, свербіння, набряку, анафілаксії.

Повний перелік можливих побічних ефектів наведено в офіційній інструкції.

При появі будь-яких небажаних реакцій слід звернутися до лікаря для корекції лікування.

Таблетки Лорнадо можна застосовувати незалежно від їжі, як і ін'єкційний розчин.

Алкоголь може посилювати седативний ефект лорноксикаму, підвищуючи ризик сонливості, запаморочення і порушення координації, а також розвитку виразок / кровотеч в ШКТ. Рекомендується уникати вживання алкоголю під час лікування препаратом.

Препарат може взаємодіяти з рядом інших ліків, що може підвищити ризик побічних ефектів або змінити ефективність лікування.

Антикоагулянти (препарати для «розрідження» крові – наприклад, варфарин). Сумісне застосування Лорнадо з антикоагулянтами може збільшити ризик кровотеч. Рекомендується регулярно контролювати коагулограму і, якщо необхідно, коригувати дозу антикоагулянту.

Циклоспорин. Застосування Лорнадо в поєднанні з циклоспорином може підвищувати ризик нефротоксичності. Пацієнти, які приймають обидва препарати, повинні перебувати під наглядом для оцінки функції нирок.

Метотрексат. Лорноксикам може підвищувати концентрацію метотрексату в крові, що збільшує ризик токсичності. У разі сумісного застосування потрібен регулярний контроль рівня метотрексату та функції нирок.

Глюкокортикостероїди (пероральні). Сумісне застосування з ГКС може підвищувати ризик виразки та кровотеч з боку ШКТ. Пацієнти, які приймають обидва препарати, повинні бути під регулярним наглядом для запобігання цих ускладнень.

Діуретики (сечогінні засоби). Препарат може знижувати ефективність діуретиків, що може призводити до затримки рідини в організмі. Рекомендується моніторинг водно-електролітного балансу.

Антидепресанти, в тому числі, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Сумісне застосування з антидепресантами може підвищувати ризик розвитку серотонінового синдрому. Слід дотримуватися крайньої обережності при поєднанні цих препаратів і моніторити стан пацієнта.

Противірусні препарати (наприклад, для лікування ВІЛ) можуть збільшувати концентрацію лорноксикаму в крові, що підвищує ризик побічних ефектів. При застосуванні цих засобів необхідно скоригувати дозу Лорнадо.

Препарати, що впливають на нирки. Сумісне застосування з препаратами, які мають нефротоксичну дію (токсичність для нирок), може збільшити ризик ураження нирок. Необхідно регулярно перевіряти ниркову функцію.

Пробіотики та антибіотики можуть знижувати ефективність Лорнадо при лікуванні інфекційних захворювань. Для підвищення ефективності лікування рекомендується дотримуватися інтервалу 3 години між прийомом цих препаратів.

Симптоми передозування лорноксикаму можуть проявлятися у вигляді:

• нудоти, блювоти;
• запаморочення, порушень зору;
• атаксії, коми, судом;
• ураження печінки та нирок;
• порушень згортання крові.

Специфічного антидоту немає. Показано негайне припинення прийому препарату, симптоматична терапія.

І таблетки, і ліофілізат Лорнадо зберігають при температурі від 5 до 25°C в сухому місці, недоступному для дітей.

Ліофілізат слід захищати від світла. Після приготування розчин потрібно використовувати негайно, він не підлягає зберіганню.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Lornoxicam: pharmacology and usefulness to treat acute postoperative and musculoskeletal pain a narrative review
• Drugs.com, Lornoxicam (International database)
• Health-ua.com,Раціональні підходи в лікуванні остеоартриту: акцент на ацеклофенак і лорноксикам