Медопрам ціна в Харкові

Медопрам випускається в таблетках по 10 мг і 20 мг.

В інструкції з застосування детально описано, від чого допомагає Медопрам. Основні показання до призначення ліків:

• генералізовані тривожні розлади (ГТР);
• соціальні фобії (соціальні тривожні розлади);
• великі депресивні епізоди;
• панічні розлади (зокрема з агорафобією або без неї);
• обсесивно-компульсивні розлади (ОКР).

Рекомендовані дозування Медопраму при різних захворюваннях:

• великі депресивні епізоди, соціальні, обсесивно-компульсивні та генералізовані тривожні розлади – по 10 мг на добу, за необхідності дозу можна збільшити до 20 мг на добу;
• панічні розлади – в перший тиждень лікування добова доза есциталопраму становить 5 мг, потім її збільшують до 10-20 мг з урахуванням індивідуальної сприйнятливості та переносимості пацієнта.

Важливо! Для прояву та закріплення фармакотерапевтичних ефектів Медопрам треба приймати тривало – 3-6 місяців (відповідно до призначення лікаря та під його наглядом).

У пацієнтів похилого віку початкова добова доза становить 5 мг есциталопраму.

Антидепресант Медопрам не можна призначати одночасно з препаратами, які подовжують інтервал QT на електрокардіограмі, а також неселективними зворотними та незворотними інгібіторами моноаміноксидази (МАО), зворотними інгібіторами МАО типу А.

Також есциталопрам протипоказаний пацієнтам з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, за індивідуальної гіперчутливості до компонентів ліків.

Пацієнти, які страждають на панічні розлади, на початку лікування антидепресантами з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (і зокрема есциталопраму) можуть відзначати посилення тривожності. Зазвичай ця парадоксальна реакція зникає на третьому тижні терапії. Для зниження ризику її виникнення рекомендується розпочинати прийом антидепресанту з низьких доз.

Якщо в пацієнта на тлі лікування вперше виникають судомні напади або частішають (при існуючій епілепсії), Медопрам треба відмінити. Це справедливо й за появи маніакального стану.

Есциталопрам може змінювати рівень глюкози в крові (спричиняти гіпоглікемію або гіперглікемію), тому пацієнти з цукровим діабетом мають перебувати під наглядом лікаря та за необхідності коригувати терапію.

Прийом Медопраму може супроводжуватися розвитком акатизії (непереборним бажанням рухатися) та психомоторним збудженням. За появи таких симптомів не можна збільшувати дозу антидепресанту.

У пацієнтів із суїцидальною поведінкою в минулому відзначається найвищий ризик суїцидальних думок і спроб у перші тижні терапії препаратами з групи СІЗЗС. Вони потребують суворого лікарського контролю та мають негайно звернутися до психіатра за появи таких симптомів. Також про це слід попередити їхніх близьких і членів сім'ї.

Детальніше особливості застосування есциталопраму (Медопраму) описані в інструкції.

Побічні дії Медопраму зазвичай відзначаються в перші тижні прийому ліків, а потім поступово зменшуються або зникають повністю. До частих небажаних реакцій належать:

• зміни апетиту та набір ваги;
• тривожність і занепокоєння;
• безсоння, сонливість чи аномальні сни;
• зниження лібідо (в жінок – аноргазмія);
• головні болі та запаморочення;
• тремор;
• парестезії (чутливі порушення);
• позіхання;
• нудота й блювання;
• болі в животі;
• запор чи діарея;
• сухість у роті та інші.

Детальніше побічні ефекти Медопраму описані в інструкції із застосування.

Ці таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі.

Медопрам не можна призначати одночасно з такими лікарськими засобами:

• незворотними неселективними інгібіторами моноаміноксидази (МАО);
• зворотним селективним інгібітором МАО типу А (моклобемідом);
• незворотнім селективним інгібітором МАО типу Б (селегініном);
• зворотним неселективним інгібітором МАО (антибіотиком лінезолідом).

Комбінація есциталопраму з переліченими вище препаратами може провокувати розвиток серотонінового синдрому.

Також Медопрам не призначають одночасно з антипсихотиками, антиаритмічними засобами класу ІА та ІІІ, моксифлоксацином, еритроміцином (для внутрішньовенного введення), трициклічними антидепресантами, пентамідином, галофантрином (ліки від малярії), деякими антигістамінними препаратами (наприклад, гідроксизином, мізоластином) через підвищенний ризик подовження інтервалу QT і виникнення життєзагрозливих аритмій.

З обережністю та під суворим лікарським контролем есциталопрам комбінують з такими лікарськими засобами:

• опіоїдами;
• триптанами;
• препаратами з групи СІЗЗС;
• триптофаном;
• літієм;
• рослинними засобами, що містять звіробій;
• препаратами, які можуть спричинити гіпокаліємію та / або гіпомагніємію (наприклад, сечогінними).

Докладніше взаємодія Медопраму з іншими ліками описана в інструкції.

У більшості випадків передозування Медопраму протікало безсимптомно або супроводжувалося легкими проявами. Інструкція попереджає, що за прийому високих доз ліків можливі:

• запаморочення;
• тремор;
• ажитація (психомоторне збудження);
• нудота й блювання;
• зниження артеріального тиску;
• почастішання серцебиття;
• порушення ритму серця;
• подовження інтервалу QT на електрокардіограмі;
• зниження рівня калію та / або натрію в крові.

В окремих випадках відзначалися розвиток серотонінового синдрому, судоми й кома.

Лікування – симптоматичне та підтримувальне з кардіореспіраторним моніторингом. Специфічного антидоту есциталопраму немає.

Згідно з описом зберігати таблетки Медопрам необхідно при температурі не вище 25 оС в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні