Мемокс - інструкція, склад, спосіб застосування

Мемокс використовується у лікуванні симптомів хвороби Альцгеймера. Це одна з форм деменції, яка викликає проблеми з пам'яттю, мисленням і поведінкою. Мемокс може допомогти покращити когнітивні функції (включаючи пам'ять, увагу, орієнтацію та мовлення) у пацієнтів з будь-яким ступенем тяжкості перебігу хвороби Альцгеймера.

Мемокс належить до класу лікарських препаратів, які звуться антагоністами N-метил-D-аспартату (NMDA). Він “працює” шляхом блокування певних рецепторів NMDA у мозку, що дозволяє зменшити прояви деяких симптомів хвороби Альцгеймера.

Препарат допомагає уповільнити прогресування захворювання і покращує якість життя пацієнта та його близьких.

В інструкції із застосування Мемоксу вказано, що зазвичай приймають по 1-2 таблетки на день, починаючи з мінімального ефективного дозування (5 мг) і поступово збільшуючи його протягом кількох тижнів до 20 мг.

Рекомендована підтримуюча доза – 20 мг.

Дозування і частота прийому підбираються індивідуально та можуть різнитися залежно від конкретного випадку та тяжкості хвороби.

Важливо! Раз на 3 місяці рекомендується переглядати та коригувати дозування після оцінки стану пацієнта.

Мемокс можна приймати незалежно від їди, запиваючи достатньою кількістю чистої води. Для досягнення максимального ефекту лікування таблетки необхідно пити щодня в один і той самий час. Якщо прийом ліків було пропущено – потрібно випити таблетку якнайшвидше, але не приймати подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену таблетку.

Важливо! Не слід змінювати дозування або припиняти прийом таблеток Мемокс без попередньої консультації з лікарем. Це може призвести до погіршення стану.

Тривалість курсу лікування Мемоксом визначається індивідуально для кожного пацієнта залежно від тяжкості перебігу та стадії хвороби. Зазвичай рекомендується приймати Мемокс тривалий період часу – протягом декількох місяців або навіть років.

У лікуванні хвороби Альцгеймера препарат може призначатися тривало протягом декількох років, але період прийому може бути коротшим або довшим, залежно від рекомендацій лікаря та реакції пацієнта на лікування.

Важливо! Мемокс не виліковує хворобу Альцгеймера повністю, а лише допомагає сповільнити прогрес захворювання та покращити якість життя пацієнта.

Нижче наведено список рекомендацій за використання препарату Мемокс:

• слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з епілепсією, судомними нападами в анамнезі та з групи ризику розвитку епілепсії;
• не рекомендовано одночасне застосування препарату з антагоністами NMDA, такими як амантадин, кетамін і декстрометорфан, щоб уникнути можливих побічних ефектів;
• якщо у пацієнта підвищується рН сечі, слід ретельно стежити за лабораторними показниками;
• слід з обережністю приймати препарат пацієнтам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, мають декомпенсовану застійну серцеву недостатність (III-IV ступінь за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації) або неконтрольовану артеріальну гіпертензію;
• у складі таблеток є лактоза, тому препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або порушенням всмоктування глюкози-галактози.

Як і будь-який лікарський засіб, Мемокс може спричинити побічні ефекти. Деякі з них зустрічаються часто, інші – рідкісно. Здебільшого негативні явища від прийому Мемоксу проявляються у легкому чи середньому ступені тяжкості. Мемокс може надавати такі побічні дії:

• часто – гіперчутливість до компонентів препарату, запаморочення, головний біль, хиткість, підвищення артеріального тиску, запор, зміна лабораторних показників печінкових проб;
• нечасто – підвищена стомлюваність, сплутаність свідомості, галюцинації, порушення ходи, тромбоемболія, серцева недостатність, венозний тромбоз, блювання;
• зрідка – судоми, панкреатит, гепатит.

Важливо! У разі виникнення будь-яких тривожних симптомів необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря за допомогою.