Меронем

В інструкції із застосування Меронему вказуються такі захворювання, при яких може бути ефективним препарат:

• запалення легенів;
• бронхолегенева інфекція у хворих на муковісцидоз;
• бактеріальні інфекції органів черевної порожнини;
• інфекція органів сечостатевої системи;
• інфікування під час пологів і післяпологові інфекції;
• бактеріальне запалення мозкових оболонок (менінгіт);
• інфекція шкіри та м'яких тканин;
• сепсис.

Крім цього, Меронем може бути застосований для емпіричного лікування (тобто в ситуаціях, коли ще не відомий збудник) пацієнтів з лихоманкою вище 38 °С та змінами клінічного аналізу крові.

Важливо! Антибіотик Меронем може призначатися як монопрепарат або в комбінації з іншими антибактеріальними засобами у разі, якщо були виявлені чутливі до меропенему збудники.

Дозування Меронему залежить від виду збудника, тяжкості перебігу захворювання та відповіді організму на лікування.

Меронем – це антибіотик, який можна вводити лише внутрішньовенно двома способами:

• у вигляді болюсних ін'єкцій (тривалість введення препарату не менше ніж 5 хвилин);
• краплинно, спільно з інфузійними розчинами (фізіологічний розчин хлориду натрію, 5% глюкоза).

Приготовлений розчин має бути виведений протягом 1 години.

Болюсні введення рекомендовані у випадках, коли дозування Меронему не перевищує 20 мг/кг. В інших ситуаціях доцільна крапельниця на 100-200 мл протягом 15-30 хвилин.

Важливо! Меронем внутрішньом'язово не вводиться.

Препарат застосовується у лікуванні дорослих і дітей віком від 3 місяців.

Дорослим стандартно призначається Меронем у дозі від 500 мг до 2 г залежно від захворювання. Введення препарату повторюють кожні 8 годин. Скільки днів триває лікування Меронемом, залежить від динаміки стану на фоні лікування. Середній курс становить 7-10 днів.

У дітей дозування Меронему розраховується виходячи з маси тіла та виду інфекції. Усереднені дозування становлять 10-20 мг/кг маси тіла дитини. При тяжких інфекціях (наприклад, бактеріальний менінгіт або бронхолегенева інфекція на тлі муковісцидозу) доза може бути збільшена до 40 мг/кг маси тіла.

Якщо вага дитини перевищує 50 кг, їй призначають дорослі дози Меронему.

Важливо! Меронем виводиться з організму під час проведення гемодіалізу, тому його введення має виконуватися після процедури.

Як і будь-який антибіотик, Меронем насамперед впливає на шлунково-кишковий тракт (ШКТ). Тому найчастішими побічними ефектами виступають нудота, блювання, послаблення випорожнень, дискомфорт у животі. Також можливі інші небажані явища:

• алергічні реакції у вигляді свербіння, висипу, почервоніння шкірних покривів;
• запалення та болючість шкіри у місці виконання ін'єкції;
• тромбофлебіт кубітальних вен;
• головний біль, слабкість, судомні явища.

Як правило, перелічені побічні ефекти виникають у людей, які отримують великі дози Меронему, або приймають відразу багато ліків.

Важливо! Оскільки препарат має токсичний вплив на печінку, необхідно контролювати функцію печінки (особливо у пацієнтів з наявністю захворювань гепатобіліарного тракту).

Інформації про клінічну безпеку Меронему під час вагітності немає. В експерименті на тваринах препарат показав відсутність негативного впливу на розвиток і зростання плода. Проте цей антибіотик може бути застосований лише у тих випадках, коли очікувана користь для вагітної буде вищою за можливий ризик для плода.

Під час грудного вигодовування (ГВ) невелика кількість препарату проникає у молоко матері. Тому Меронем при ГВ призначається лише якщо користь для жінки очікується вищою, ніж можлива шкода для дитини.