Мідокалм - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України ліки Мідокалм представлені у двох формах:

• таблетки по 50 та 150 мг толперизону;
• розчин для ін'єкцій в ампулах по 1 мл із вмістом 100 мг толперизону та 2,5 мг лідокаїну.

Випускається угорською фармацевтичною компанією "Гедеон Ріхтер". Мідокалм належить до рецептурних препаратів.

Інструкція із застосування ліків Мідокалм вказує, що препарат призначають головним чином при спазмах, спричинених органічними церебральними розладами.

Показання до застосування: симптоматичне лікування м'язових спазмів, викликаних перенесеним інсультом.

Важливо! Внаслідок клінічних досліджень не було отримано однозначних даних про ефективність Мідокалму при м'язових спазмах у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату.

Спосіб застосування залежить від лікарської форми. Інструкція вказує, як пити таблетки і як колоти уколи Мідокалм:

• таблетки приймають після їди. Дозування Мідокалму підбирається лікарем на підставі переносимості ліків та їхньої ефективності у конкретного пацієнта. Добова доза може варіювати від 150 до 450 мг толперизону, які слід розподілити на 3 прийоми;
• розчин для ін'єкцій можна вводити внутрішньом'язово (по 1 ампулі двічі на добу), так і внутрішньовенно (одну ампулу на день, повільно).

Скільки днів приймати Мідокалм (курс лікування) визначає виключно лікар.

В офіційній інструкції зазначено, що Мідокалм заборонено застосовувати:

• у дітей (в усіх випадках);
• у дорослих з гіперчутливістю до толперизону та/або лідокаїну, якщо планується використовувати ін'єкційний розчин, а також до будь-яких допоміжних компонентів препарату.

Крім того, Мідокалм має й інші протипоказання:

• міастенія гравіс – аутоімунне захворювання;
• період грудного вигодовування (ГВ).

Важливо! Вагітність не входить до переліку протипоказань, але в інструкції зазначено, що відсутні значні клінічні дані щодо застосування Мідокалму під час вагітності, тому не слід використовувати його в цей період.

Також застосування Мідокалму не рекомендується при тяжких ураженнях нирок та/або печінки через високий ризик виникнення побічних реакцій.

Пацієнтам зі спадковою непереносимістю деяких видів цукрів необхідно враховувати, що до складу таблеток входить лактоза.

Розчин для ін'єкцій містить лідокаїн. Препарат в ін'єкційній формі не можна використовувати при гіперчутливості до лідокаїну або інших амідних анестезуючих засобів.

Найчастіші прояви гіперчутливості:

• еритема;
• кропив'янка, висипання і свербіж шкіри;
• ангіоневротичний набряк;
• артеріальна гіпотензія;
• порушення серцевого ритму (тахікардія);
• задишка.

У разі появи симптомів алергії слід припинити застосування Мідокалму і звернутися до лікаря.

Важливо! Мідокалм не призначається повторно після прояву гіперчутливості до толперизону.

Найчастіше побічна дія Мідокалма проявляється у вигляді алергічної реакції. Вона зазвичай виникає у людей з непереносимістю толперизону. Основні її прояви – свербіж, печіння, почервоніння та набряк м'яких тканин, висипання. Зрідка алергія протікає на кшталт анафілактичного шоку – у цьому разі потрібна негайна медична допомога.

З інших небажаних побічних ефектів Мідокалма слід виділити:

• сонливість, головний біль, непритомний стан;
• порушення сну;
• м'язову слабкість;
• тахікардію, зниження артеріального тиску (АТ);
• диспепсію, дискомфорт у животі.

Порушення з боку інших органів і систем зустрічаються вкрай рідко.

Важливо! У деяких пацієнтів у місці уколу виникає почервоніння та гіперемія.

Біодоступність толперизону безпосередньо залежить від їди, тому слід приймати таблетки Мідокалм після їди:

• час досягнення максимальної концентрації в плазмі збільшується на 30 хвилин у разі прийому натще;
• за недостатнього прийому їжі знижується біодоступність, а за вживання жирної їжі – збільшується на 100%.

Інструкція із застосування описує всі можливі лікарські взаємодії, зокрема:

• при одночасному прийомі з іншими міорелаксантами центральної дії необхідно зменшити дозу Мідокалму;
• Мідокалм посилює дію нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП);
• толперизон підвищує концентрацію у плазмі крові деяких лікарських засобів, наприклад метопрололу, небівололу, декстрометорфану.

Інструкція вказує на можливі симптоми передозування:

• сонливість;
• нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці;
• артеріальна гіпертензія;
• аритмія;
• брадикінезія (уповільненість рухів);
• вертиго;
• судоми;
• порушення дихання, апное;
• кома.

Випадковий прийом зайвої дози Мідокалму до смерті не призводить.

У разі передозування проводять симптоматичне лікування, специфічного антидоту немає.

Таблетки слід зберігати за температури, що не перевищує 30° С.

Ампули – в оригінальній упаковці (захист від світла) за температури 8-15° С.

Як і всі медикаменти, Мідокалм зберігають у недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України – Мідокалм
• Єдиний довідник ліків в Україні – Мідокалм
• Український спеціалізований медичний портал Health-ua.com, стаття Мідокалм у терапії болючого м'язового спазму