Мінірин Таблетки

Діюча речовина Мінірину – десмопресин ацетат, структурний аналог природного гормону вазопресину, який виробляється гіпофізом.

Вазопресин контролює кількість води в організмі, зменшує об'єм сечі і допомагає підтримувати тонус сечового міхура, регулює водно-натрієвий баланс.

Мінірин — ліки, дія яких подібна до гормону вазопресину. Зв'язуючись з рецепторами, діюча речовина десмопресин сприяє зниженню об'єму сечі, зменшенню діурезу та утриманню води в організмі.

Показання для застосування.

• нецукровий діабет центрального походження;
• у дітей віком від 5 років – первинний нічний енурез при нормальній концентраційній функції нирок;
• у дорослих – симптоматичне лікування ніктурії, пов'язаної з нічною поліурією.

Довідка. Ніктурія – потреба часто прокидатися для сечовипускання один або більше разів за ніч, на постійній основі. Поліурія - це виділення сечі в об'ємі понад 3 літри на добу.

Мінірин рекомендований для дітей віком від 5 років, за умови нормальної концентраційної функції нирок.

Дозу препарату підбирають індивідуально. Дозування Мінірину для дітей не відрізняється від дозування для дорослих.

Мінірин краще приймати за деякий час після їди, бо їжа зменшує його всмоктування.

Таблетки Мінірин приймають внутрішньо, запиваючи водою.

Ліофілізат Мінірин Мелт приймають сублінгвально – його треба розсмоктувати під язиком, без води.

Які дози Мінірину рекомендуються при енурезі, ніктурії, нецукровому діабеті, ви можете дізнатися з інструкції із застосування препарату.

Важливо! Якщо після 4 тижнів прийому адекватної дози препарату ефекту не буде, потрібно припинити лікування і звернутися до лікаря.

Згідно з інструкцією, це:

• підвищена чутливість до десмопресину та/або до інших компонентів препарату;
• звичайна або психогенна полідипсія (вироблення сечі понад 40 мл на 1 кг маси тіла на добу);
• серцева недостатність та/або будь-які інші захворювання, за яких необхідне лікування сечогінними препаратами (діуретиками);
• помірна чи тяжка ниркова недостатність;
• гіпонатріємія (нестача натрію в організмі);
• синдром неадекватного вироблення антидіуретичного гормону (вазопресину);
• зловживання алкоголем;
• тяжкий класичний синдром Віллебранда – Юргенса (тип IIb), у пацієнтів з 5% активністю фактора VIII, антитілами фактора VIII.

Найбільш частий і серйозний побічний ефект від застосування препарату – розвиток гіпонатріємії (дефіциту натрію).

Можливі симптоми гіпонатріємії:

• біль у животі, нудота, блювання;
• набір маси тіла;
• запаморочення, порушення свідомості, зниження пам'яті, вертиго, непритомність;
• судоми, набряк мозку, кома (у тяжких випадках).

Важливо! Тяжкі реакції частіше спостерігаються у людей похилого віку, тому Міринін не рекомендується застосовувати у пацієнтів від 65 років. Якщо така терапія була призначена, потрібен ретельний контроль рівня натрію в крові.

В інструкції до препарату немає вказівок щодо його застосування при простатиті.

Вагітним препарати десмопресину призначають з обережністю, після ретельної оцінки очікуваного ефекту та ризиків лікування.

У грудне молоко проникає лише невелика кількість десмопресину, і його негативного впливу на немовля не передбачається. Однак доцільність лікування Мінірином жінкам, які годують груддю, слід обговорити з лікарем.

Препарати з діючою речовиною десмопресином – Уропрес назальний спрей і краплі назальні (у ніс). Тобто, ці ліки належать лише до часткових аналогів, оскільки мають іншу форму випуску, хоча показання до застосування Мінірину та Уропресу дещо схожі.

Важливо! Не можна міняти призначений препарат на частковий аналог без консультації лікаря.