Розторопша

Шрот– це порошок, який отримують з перемеленого насіння рослини після видалення з нього олії. Він зберігає всі корисні властивості розторопші й водночас містить велику кількість клітковини.

Розторопша корисна не тільки для печінки, але й для підшлункової залози та жовчного міхура. Завдяки вмісту флавоноїдів силімарину та його головного ізомеру силібіну рослина чинить такі дії:

• жовчогінну;
• гепатопротекторну (захищає клітини печінки);
• холеретичну (стимулює виділення жовчі);
• мембраностабілізуючу.

Основні показання до застосування розторопші:

• хронічні гепатити;
• стеатоз (жирова дистрофія) печінки;
• хронічні холецистити;
• токсичне ураження гепатоцитів.

Усі дієтичні добавки й ліки з розторопшею приймаються внутрішньо. Дози та кратність прийому залежать від форми фітопрепарату й вмісту активних речовин у таблетці / капсулі. Середній курс лікування становить 1 місяць, якщо лікар не призначив іншу схему гепатопротекторної терапії.

Таблетки зазвичай містять екстракт або подрібнене насіння рослини, вміст розторопші в них відрізняється – від 45 мг до 200 мг. Дозування й кратність прийому: по 1-2 таблетці 2-3 рази на день залежно від конкретної дієтичної добавки. Приймають препарат з розторопшею під час їди.

Розторопша випускається в капсулах по 160-400 мг, які містять екстракт рослини. До складу капсул можуть входити додаткові речовини (молочна сироватка, стеарат кальцію та інші). Дозування й кратність прийому вказані в описах до дієтичних добавок. Капсули слід приймати з їжею.

В інструкції із застосування розторопші (лікарський засіб Розторопші плоди) зазначено, що 1 чайну ложку подрібнених плодів потрібно залити 200 мл окропу, настояти 20 хвилин і процідити. Приймають засіб 3 рази на день за пів години до їди в теплому вигляді.

Застосування розторопші до прийому їжі посилює жовчогінний ефект лікарського засобу.

В описі харчової добавки рекомендують дорослим і дітям старше 12 років приймати по 1 чайній ложці подрібненого насіння (плодів) 2 рази на день під час їди.

Зазвичай шрот розторопші приймають по 0,5-1 чайній ложці 2-3 рази на добу. Його можна додати в їжу, яка не підлягає термічній обробці, рідину або просто запити водою.

Шрот розторопші покращує роботу печінки й жовчного міхура, нормалізує обмін жирів, має легкий жовчогінний ефект.

Нашкодити цей засіб може, якщо приймати його безконтрольно – при загостренні холециститу, тромбофлебіті, схильності до тромбоутворення. Перед прийомом шроту розторопші слід вивчити інструкцію.

Олію розторопші можна додавати до салатів, інших страв або приймати в чистому вигляді. Рекомендовані дозування – по 1 чайній ложці 2 рази на день за 30 хвилин до їди.

ВАЖЛИВО! Користь олії розторопші в тому, що вона містить велику кількість поліненасичених жирних кислот (Омега-6 і Омега-9), каротиноїдів, вітамінів і мікроелементів.

Однак при вживанні олії у великій кількості можливі диспептичні явища, діарея.

Форма дієтичної добавки або лікарського засобу залежить від діагнозу та цілей терапії. Капсули й таблетки з розторопшею приймати зручніше, до того ж вони містять точну кількість активних речовин. Шрот багатий на клітковину, що може бути корисним за порушення моторики кишечника.

Під час вибору оптимального рослинного препарату з розторопшею треба порадитися з лікарем.

І екстракт рослини, і шрот містять велику кількість силімарину та сприятливо впливають на печінку. За дотримання призначень лікаря розторопша в капсулах і шроті однаково ефективні.

У рецептах народної медицини вказується, що нездрібнене насіння розторопші приймати можна, але потрібно враховувати його користь і можливу шкоду (діарея, біль у животі, алергічні реакції) та вживати в невеликій кількості (кілька штук на день).

ВАЖЛИВО! Щоб уникнути побічних ефектів, пов'язаних з передозуванням біологічно активних речовин, розторопшу краще приймати у вигляді подрібнених плодів, шроту або екстракту.

Користь і шкода розторопші для жінок і чоловіків однакові. У разі застосування рослини за показаннями покращується стан печінки, нормалізуються обмінні процеси у всьому організмі, через жовчогінну дію інтенсивно виводиться «шкідливий» холестерин.

За безконтрольного прийому ліків / дієтичних добавок, перевищенні рекомендованих доз зростає ризик алергічних реакцій і побічних ефектів.

Покращуючи роботу печінки й жовчовивідних шляхів, розторопша позитивно впливає на стан всього шлунково-кишкового тракту. Окремо при захворюваннях шлунку цей фітопрепарат не призначають.

Алохол посилює утворення й виділення жовчі, застосовується при холециститах. Розторопша має схожі властивості. Одночасне застосування розторопші й Алохолу може посилити холеретичну та жовчогінну дію. Визначити доцільність такої комбінації може лише лікар з урахуванням клінічної ситуації.

В описі до ліків / дієтичних добавок не зазначено взаємодію розторопші з алкоголем. Але вживати спиртні напої під час лікування недоцільно.

Так. Завдяки розторопші (силімарину) зменшується токсична дія етанолу на печінку.

Ні. Навпаки, розторопша покращує стан печінки, перешкоджає ушкодженню гепатоцитів.

Безпека розторопші під час вагітності не підтверджена. Хоча в медичній літературі не зазначені випадки токсичного впливу цієї рослини на організм матері й плода, приймати лікарські засоби чи дієтичні добавки на основі шроту, насіння або плодів розторопші при вагітності не рекомендовано. Лікування цими засобами може проводитись лише за життєвими показаннями.

За відгуками побічні ефекти за лікування розторопшею трапляються рідко. Але іноді можливий розвиток діареї, почастішання сечовипускання, алергічні прояви.

ВАЖЛИВО! За використання розторопші в капсулах / таблетках можуть відзначатися побічні ефекти у вигляді реакції гіперчутливості на допоміжні речовини.

Прийом трави розторопші не рекомендують за підвищеної чутливості до цієї рослини, гострого холециститу, схильності до тромбоутворення.