Нафтидерил - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Нафтидерил представлений у формі розчину для зовнішнього застосування у флаконах по 10 мл. Містить 1% нафтифіну гідрохлориду (10 мг/мл) і допоміжні речовини: пропіленгліколь, етанол 96%, вода.

Виробник – ПрАТ Технолог (Україна, Умань).

Відпускається з аптек без рецепта.

Нафтиридил блокує біосинтез ергостеролу в грибковій клітині (інгібує скваленепоксидазу), порушує цілісність мембран, що викликає фунгіцидний або фунгістатичний ефект залежно від типу грибка.

Також він має антибактеріальну та протизапальну дію, що допомагає швидко усунути свербіж і запалення.

Зовнішній розчин Нафтидерил 1% використовується при зовнішніх мікозах, викликаних чутливими грибками, в тому числі при:

• дерматофітозах шкіри та шкірних складок;
• міжпальцевому мікозі стоп;
• кандидозі шкіри;
• відрубчастому лишаї;
• запальних дерматомікозах (зі свербінням або без);
• оніхомікозі (грибку нігтів);
• грибкових інфекціях слухового проходу.

Препарат призначається тільки дорослим пацієнтам (віком від 18 років).

Очищену і висушену шкіру слід обробляти розчином 1 раз на добу, захоплюючи близько 1 см здорової шкіри навколо уражень.

Тривалість лікування:

• дерматомікози: 2–4 тижні (при необхідності до 8 тижнів);
• шкірні кандидози: 4 тижні;
• грибок нігтів (оніхомікоз): обробляти 2 рази на добу, видаляючи уражену частину нігтя пилкою або ножицями перед початком процедури;
• грибок слухового проходу: розчином просочують ватні турунди і вводять у слуховий прохід на 5–8 хвилин 1–2 рази на добу не менше 14 днів.

Важливо! Для профілактики рецидивів рекомендується застосування ще 2 тижні після зникнення симптомів.

Нафтидерил 1% не призначається пацієнтам у віці до 18 років, а також при:

• алергії на нафтифін або пропіленгліколь;
• відкритих ранових поверхнях (не можна наносити на рани, виразки).

Не можна застосовувати препарат в області очей і слизових оболонок.

Дозволено тільки зовнішнє застосування.

При вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ) препарат переноситься добре (відповідно до досліджень на тваринах), але застосовувати його можна тільки після оцінки лікарем співвідношення «користь / ризик».

Важливо! Жінки, які годують груддю, повинні запобігати потраплянню розчину на шкіру і в травний тракт немовляти.

Не впливає на здатність керувати транспортом або працювати з механізмами.

При правильному застосуванні і відсутності показань препарат зазвичай переноситься добре.

Рідко можуть розвиватися:

• сухість шкіри, почервоніння, відчуття жару або печіння на місці нанесення;
• еритема, свербіж, локальне подразнення;
• контактний дерматит (рідко).

Побічні явища оборотні і зазвичай проходять самі – відміна застосування розчину в більшості випадків не потрібна.

Нафтидерил можна використовувати незалежно від їжі.

Згідно з офіційною інструкцією, не виявлено взаємодій препарату з іншими лікарськими засобами.

Системні взаємодії відсутні через низьку всмоктуваність.

Допускається спільне зовнішнє застосування з іншими дерматологічними засобами, але в різні проміжки часу, щоб уникнути подразнення та інших можливих небажаних реакцій.

Передозування неможливе при зовнішньому застосуванні. Теоретично передбачається посилення місцевих реакцій (сухість, печіння). При випадковому проковтуванні показано симптоматичне лікування.

Препарат зберігають при температурі до 30 °C, в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Naftifine: A Topical Allylamine for Superficial Dermatophytosis
• Drugs.com, Naftifine topical