Нафтизин - інструкція, склад, спосіб застосування

Нафтизин від нежитю 0,1% розчин застосовують для зменшення кількості відокремлюваного з носа у хворих на респіраторні вірусні інфекції, грип, алергічний риніт.

Краплі для очей Нафтизин використовують для зменшення почервоніння кон'юнктиви, що розвинулася внаслідок дії подразників (іритантів) або алергічної реакції.

Нафтизин 0,005% для дітей застосовують після 1 року для зменшення набряку слизової оболонки носа, кількості виділень, поліпшення носового дихання.

Розчин закапують у ніс чи очі кожні вісім годин. Дітям також призначають Нафтизин. Інструкція із застосування містить інформацію про концентрацію препарату та рекомендований режим застосування. Її треба уважно прочитати перед тим, як закапувати препарат дитині.

Носову порожнину слід зрошувати ізотонічним розчином кухонної чи морської солі, засобами, що містять гіалуронову кислоту. Іноді отоларингологи рекомендують для відновлення слизової оболонки капати в носі масла, виготовлені з кісточок фруктів.

Коли лікар призначає Нафтизин, він прописує і застосування. Але іноді люди застосовують Нафтизин не за розпорядженням лікаря. Передозування проявляється прискореним серцебиттям, іноді підвищенням артеріального тиску, запамороченням, підвищеним збудженням, болем у животі.

Як вивести Нафтизин з організму? Необхідно пити велику кількість рідини, але не молока.

Лікарі призначають Нафтизин вагітним тільки в тому випадку, якщо користь від нього передбачається більшою, ніж потенційна шкода для плоду. Незважаючи на те, що активна речовина препарату майже не всмоктується зі слизової оболонки носа, Нафтизин при ГВ (грудному вигодовуванні) також застосовують з обережністю.

Алкоголь знижує ефективність основного інгредієнта препарату. При прийомі спиртних напоїв під час лікування може з'явитися висипка на шкірі, виникнути млявість, сонливість.

Основна діюча речовина препарату уповільнює всмоктування місцевих анестетиків. Препарат не рекомендують застосовувати під час лікування інгібіторами МАО та протягом двох тижнів після закінчення їх прийому.

Обидва препарати мають судинозвужувальний ефект, але містять різні активні речовини. Фармазолін не викликає сухості слизової оболонки носа, але має більшу кількість протипоказань. Також його не застосовують у офтальмології.

Очні краплі призначені для короткочасного застосування при почервонінні кон'юнктиви, що розвинулася внаслідок подразнення. Якщо протягом 72 годин воно не проходить, слід припинити застосування препарату та звернутися до офтальмолога.

При закапуванні Нафтизину в кон'юнктивальний мішок може виникнути біль, свербіж, печіння в очах, порушення гостроти зору, розширення зіниць, підвищитися внутрішньоочний тиск. Після інтраназального (в порожнину носа) застосування іноді розвивається реактивне почервоніння та набухання слизової оболонки. Якщо застосовувати препарат більше тижня, може розвинутись сухість слизової оболонки носа та атрофічний риніт.

У дітей і людей похилого віку при застосуванні препарату в рекомендованих дозах іноді частішає пульс, підвищується артеріальний тиск, посилюється потовиділення. Може виникнути головний біль, з'явитися запаморочення, збудження або сонливість, нудота.

Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до нафазоліну, вираженому атеросклерозі, артеріальній гіпертензії, тиреотоксикозі. Від застосування лікарського засобу слід відмовитися хворим на цукровий діабет, хронічний риніт, закритокутову глаукому. Краплі не можна застосовувати одночасно з інгібіторами МАО та протягом чотирнадцяти днів після закінчення їх прийому.