Рінгера розчин ціна в Києві

Випускають розчин для інфузій у скляних флаконах і пластикових контейнерах різного об'єму – 200, 400 та 500 мл.

Виробники – українські фармкомпанії Юрія-Фарм, Фарматрейд, Інфузія, Новофарм-Біосинтез та ін.

Для чого застосовують розчин Рінгера, повідомляє інструкція із застосування. Він використовується як джерело:

• натрію – бере участь у регулюванні кислотно-лужного балансу (рН) усіх рідин в організмі, розподілі води та підтримці нормального осмотичного тиску;
• калію – сприяє засвоєнню вуглеводів і синтезу білків, бере участь у механізмі скорочення м'язів, зокрема серцевого;
• кальцію – необхідний для нормальної роботи серця, зсідання крові, нервово-м'язової збудливості;
• хлору – разом із натрієм бере участь у підтримці кислотно-лужного балансу.

Розчин застосовується для заповнення дефіциту рідини в організмі при зневодненні, причинами якого можуть бути:

• тривалі блювання та/або діарея;
• втрата великих обсягів крові;
• опіки;
• інфекційно-запальні захворювання у тяжкій формі;
• шок;
• вкрай недостатнє пероральне споживання води;
• хронічна ниркова недостатність (ХНН) та інші захворювання.

Показання для застосування розчину Рінгера:

• гіповолемія (зменшення обсягу циркулюючої крові);
• позаклітинна дегідратація (зневоднення).

Також препарат може використовуватись:

• зовнішньо – для промивання ран, слизових оболонок тощо;
• ректально (75-100мл).

Ще одне показання розчину Рінгера – використання його як розчинника концентрованих інфузійних розчинів електролітів і деяких ліків для внутрішньовенного введення.

Важливо! Додавати можна тільки ті лікарські засоби, які розчиняються у розчині Рінгера, зберігають стабільність і мають близький рН. В інструкціях із застосування ін'єкційних препаратів завжди вказується, у яких розчинах їх можна розводити.

Препарат несумісний із цефтріаксоном, кортизоном, амфотерицином, тіопенталом натрію та багатьма іншими ліками (повний перелік – в офіційній інструкції щодо застосування розчину Рінгера).

Препарат призначений лише для дорослих (від 18 років).

Вводиться виключно внутрішньовенно – краплинно або струминно. Рекомендована швидкість інфузії – 60-80 крапель на хвилину. При швидкому введенні розчину можлива затримка рідини та натрію, набряк тканин.

Важливо! Перед введенням розчин перевіряють на механічні домішки та зміну кольору. Необхідно змінювати систему для внутрішньовенного введення (крапельницю) не рідше ніж 1 раз на добу.

Кількість препарату, що вводиться, залежить від діагнозу, стану, віку і маси тіла пацієнта, показників лабораторних досліджень та інших факторів.

Зазвичай на добу вводять до 1-2 л розчину. При цьому враховується стан серцево-судинної системи, ниркова функція, водно-електролітний баланс організму.

Також розчин Рінгера може використовуватись:

• зовнішньо – для промивання ран, слизових оболонок тощо;
• ректально (75-100мл).

Основні протипоказання до застосування розчину Рінгера:

• гіперволемія – патологічне збільшення обсягів циркулюючої крові, екстрацелюлярної (позаклітинної) рідини (ЕЦЗ);
• високий вміст у крові іонів натрію, калію, кальцію, хлору;
• олігурія – різке уповільнення утворення сечі;
• анурія – припинення надходження сечі у сечовий міхур;
• гіпергідратація;
• ниркова недостатність у гострій формі (ГНН);
• набряк мозку та/або легень;
• тромбофлебіт;
• підвищене зсідання крові;
• метаболічний алкалоз – підвищення рН крові понад 7,46;
• скупчення вільної рідини у черевній порожнині (асцит);
• тяжкі форми артеріальної гіпертензії (підвищеного тиску);
• поєднання з препаратами наперстянки (глікозидами).

Важливо! Інструкція із застосування розчину Рінгера містить докладну інформацію про протипоказання та обмеження до застосування.

При тривалій парентеральній терапії розчином необхідно:

• визначати лабораторні показники і контролювати концентрацію електролітів та водно-електролітний баланс кожні 6 годин;
• регулярно оцінювати клінічний стан пацієнта, особливо при використанні великих обсягів лікарських препаратів у пацієнтів з серцевою чи легеневою недостатністю.

При використанні внутрішньовенних розчинів можливе виникнення гіпергідратації, застійних явищ і набряку легень, особливо за підвищеної концентрації електролітів у розчині.

Через вміст натрію, калію та кальцію потрібна обережність при застосуванні препарату у пацієнтів з відповідними захворюваннями або ризиками, наприклад із серцевими захворюваннями, порушеннями функції нирок.

Важливо! Немає даних про безпеку застосування у вагітних, а також при грудному вигодовуванні (ГВ), оскільки невідомо, чи виділяється розчин у грудне молоко.

Розчин Рінгера слід використовувати лише у разі його прозорості та цілісності флакона.

При застосуванні розчину Рінгера можуть виникати побічні ефекти. Деякі з можливих побічних дій:

• гіпергідратація – надлишок рідини в організмі, який може призвести до серцевої недостатності та набряку легень, особливо у пацієнтів із вже існуючими серцево-судинними проблемами;
• порушення обміну електролітів – можлива зміна концентрації електролітів в організмі, особливо калію, натрію та кальцію, що може призвести до різних порушень функцій органів і систем;
• хлоридний ацидоз – виникає у разі порушення балансу pH організму через надмірне надходження хлориду;
• місцеві реакції – біль, венозний тромбоз чи флебіт у місці введення;
• тахікардія – прискорене серцебиття, яке може бути наслідком впливу на серцеву функцію;
• реакції гіперчутливості, алергічні реакції або анафілаксія / анафілактоїдні симптоми – шкірні висипання, свербіж, набряки, утруднене дихання та, у тяжких випадках, анафілактичний шок.

Важливо! Необхідно звертати увагу на можливі побічні ефекти при використанні розчину Рінгера та у разі появи звернутися по медичну допомогу.

Розчин Рінгера може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами, що слід враховувати перед введенням препарату:

• кортикостероїди і карбеноксолон – можуть спричинити затримку натрію та води в організмі, що проявляється набряками та артеріальною гіпертензією (підвищенням тиску);
• нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), андрогени, анаболічні гормони, естрогени, кортикотропін, мінералокортикоїди, вазодилататори, гангліоблокатори – можуть збільшити затримку натрію в організмі при одночасному застосуванні з розчином Рінгера;
• калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), інгібітори рецепторів ангіотензину II, такролімус, циклоспорин – збільшують ризик гіперкаліємії (надлишку калію в організмі) при одночасному застосуванні з розчином Рінгера;
• суксаметоній – при одночасному застосуванні з калієм (який входить до складу р-ну Рінгера) може спричинити значну гіперкаліємію, посилюючи негативний вплив на серцевий ритм;
• серцеві глікозиди – їхня дія посилюється в присутності кальцію (входить до складу р-ну Рінгера), що може призвести до тяжкої аритмії серця, аж до летального результату;
• тіазидні діуретики та вітамін D – при одночасному застосуванні з кальцієм можуть спричинити гіперкальціємію (надлишок кальцію в організмі).

Розчин Рінгера несумісний із певними лікарськими препаратами. Їхнє одночасне застосування може спровокувати небажані реакції або вплинути на ефективність лікування. Перелік препаратів, несумісних із розчином Рінгера:

• цефтріаксон;
• амфотерицин;
• кортизон;
• еритроміцину лактобіонат;
• етаміван;
• етиловий спирт;
• тіопентал натрію;
• динатрію едетат.

Важливо! Слід уникати змішування зазначених препаратів з розчином Рінгера, щоб запобігти можливим негативним реакціям під час лікування. Докладніша інформація про взаємодії міститься в офіційній інструкції.

Необхідний об'єм розчину залежить від потреби пацієнта у рідині. При введенні препарату понад норму можливі:

• порушення водного балансу; гіпергідратація;
• гіперволемія (збільшення обсягу циркулюючої крові та плазми);
• набряки;
• збільшення концентрації у крові іонів натрію, калію, кальцію, хлору.

У разі передозування препарат скасовують, призначають сечогінні засоби та симптоматичне лікування.

Розчин Рінгера слід зберігати у місці, недоступному для дітей, за температури до 25 °C, уникати заморожування.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Hypovolemic Shock
• Pubmed, Hemorrhagic, hypovolemic shock resuscitated with Ringer's solution using bicarbonate versus lactate: A CONSORT-randomized controlled study comparing patient outcomes and blood inflammatory factors