Сода-Буфер - інструкція, склад, спосіб застосування

Випускається розчин Сода-Буфер українською фармацевтичною компанією Юрія-Фарм (Черкаси) у флаконах по 20 мл, 100 мл та 200 мл.

В 1 мл ліків міститься 42 мг натрію гідрокарбонату.

Інформація про те, для чого призначається Сода-Буфер, містить офіційна інструкція із застосування. Так, згідно з інструкцією, лікарі призначають Соду-Буфер за таких захворювань і станів:

• метаболічний ацидоз (закислення крові) – наприклад, при інтоксикаціях;
• ускладнення у післяопераційному періоді;
• опіки тяжкого ступеня;
• діабетична кома;
• хронічна діарея (пронос) або постійне блювання, які призводять до зневоднення організму та порушення водно-електролітного балансу;
• серйозні ураження печінки та/або нирок;
• сильні крововтрати;
• тривала лихоманка;
• гіпоксія новонароджених (нестача кисню під час вагітності та під час пологів).

Важливо! Абсолютне показання до введення Сода-Буфер – рН крові нижче ніж 7,2.

Зверніть увагу: Сода-Буфер для інгаляцій зазвичай не використовується, таке показання до застосування відсутнє в інструкції.

Препарат призначений винятково для внутрішньовенного введення. Швидкість введення – 3 мл на 1 кг маси тіла впродовж 1 години.

При корекції ацидозу доза ліків може змінюватися залежно від ступеня порушення балансу кислот і лугів у крові. В офіційній інструкції наведено спеціальну формулу її розрахунку.

Важливо! Препарат призначається лише лікарем, а терапія проводиться під контролем медичного персоналу. Максимальна добова доза для дорослих – 300 мл розчину, для пацієнтів із підвищеною масою тіла – 400 мл на добу.

Сода-Буфер має невеликий список протипоказань, серед яких:

• метаболічний або респіраторний алкалоз;
• гіпокаліємія (дефіцит калію);
• гіпернатріємія (надлишок натрію);
• вагітність і період грудного вигодовування (ГВ).

Під час лікування Содою-Буфер необхідно контролювати кислотно-лужний баланс крові.

У пацієнтів із супутніми захворюваннями серця та/або печінки можуть розвиватися серцева недостатність і набряки.

При занадто швидкому зрівноважуванні ацидозу, зокрема у разі порушення вентиляції легень, швидке вивільнення вуглекислого газу може посилювати церебральний ацидоз.

Інструкція попереджає, що під час лікування Содою-Буфером можуть виникати такі побічні ефекти:

• нудота, блювання, біль в епігастрії (ділянці живота);
• анорексія (порушення харчової поведінки або відсутність апетиту);
• головний біль;
• надмірне занепокоєння, тривога.

Зверніть увагу: розчин Сода-буфер – це джерело іонів натрію, тому терапія може викликати набряки і підвищення артеріального тиску, а у пацієнтів із супутніми захворюваннями серця та/або нирок – погіршувати перебіг серцевої недостатності.

Інструкція із застосування не містить інформації щодо взаємодії розчину Сода-Буфер з їжею.

Що ж стосується лікарської взаємодії, то Сода-Буфер може вступати в хімічні реакції з діючими речовинами інших лікарських засобів, що іноді призводить до випадання осаду або гідролізу. Цей препарат не можна змішувати з розчинами кислот (аскорбінової, нікотинової), з алкалоїдами (папаверином, атропіном), солями кальцію, магнію, заліза.

Також Сода-Буфер може посилювати гіпотензивний (знижуючий тиск) ефект резерпіну.

Заборонено змішувати препарат із фосфатовмісними розчинами.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря.

Завдяки буферним властивостям препарату ризик передозування суттєво зменшено. Однак повністю унеможливлювати передозування не можна.

Воно проявляється тетанічними судомами, розвитком алкалозу (збільшення рН крові, тобто її надмірне олужування).

У таких випадках використання препарату одразу скасовують і вводять внутрішньовенно ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози або розчин кальцію глюконату.

Ліки слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей темному місці за температури до 25о С. Не заморожувати

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, Sodium bicarbonate
• Pubmed, Sodium Bicarbonate for Metabolic Acidosis in the ICU: Results of a Pilot Randomized Double-Blind Clinical Trial