Тейкопланін - інструкція, склад, спосіб застосування

Тейкопланін випускається у вигляді ліофілізованого порошку для приготування розчину для ін'єкцій у флаконах. Ліофілізат являє собою пористу масу від білого до світло-жовтого кольору, яка після розведення утворює прозорий жовтуватий розчин. Препарат виробляють у стерильних умовах і упаковують у скляні флакони з гумовими пробками та алюмінієвими ковпачками.

Кожен флакон містить активну речовину тейкопланін у дозуванні 200 мг або 400 мг.

У комплект також входить розчинник (вода для ін'єкцій) в окремій ампулі.

Ліки випускаються фармацевтичною компанією «Фармекс груп» (Україна).

Тейкопланін застосовується для лікування інфекцій, спричинених грампозитивними мікроорганізмами, особливо у випадках, коли використання інших антибіотиків неможливе або неефективне. Основні показання - інфекції різної локалізації та ступеня тяжкості:

• шкіри та м'яких тканин, особливо у випадках ускладнених інфекцій;
• сечовивідної системи, в тому числі ускладнені;
• дихальних шляхів, включаючи пневмонію;
• кісток і суглобів, включаючи остеомієліт і септичний артрит;
• септицемія;
• ендокардит;
• перитоніт.

Тейкопланін показує високу ефективність проти резистентних (стійких) форм збудників.

За необхідності препарат можна комбінувати з іншими антибактеріальними засобами.

Тейкопланін можна застосовувати для лікування дорослим пацієнтам і дітям віком від 2 місяців.

Дозування підбирається індивідуально залежно від виду та тяжкості інфекції, маси тіла пацієнта та функції нирок.

На початку лікування застосовується навантажувальне дозування, яке забезпечує швидке досягнення терапевтичної концентрації препарату в крові, потім переходять на підтримуюче лікування.

Важливо! Під час підтримуючої терапії моніторинг концентрації тейкопланіну в сироватці крові необхідно виконуватися щонайменше 1 раз на тиждень, щоб переконатися, що ця концентрація стабільна.

Препарат можна вводити внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Внутрішньовенно виконуються

• болюсна ін'єкція - протягом 3-5 хвилин;
• інфузія (крапельниця) - протягом 30 хвилин.

Приготування розчину:

• необхідно додати весь розчинник у флакон із порошком;
• далі обережно обертати флакон до повного розчинення порошку;
• у разі утворення піни дати постояти 15 хвилин;
• до використання допускається прозорий жовтуватий розчин, без сторонніх домішок і піни.

Приготований розчин містить 200 мг або 400 мг тейкопланіну в 3,0 мл. Можна використовувати його в цьому вигляді або додатково розводити в сумісних розчинах.

Дозування для дорослих і дітей віком від 12 років з нормальною функцією нирок:

• для ускладнених інфекцій шкіри, м'яких тканин, пневмонії та інфекцій сечовивідних шляхів:
  • навантажувальне дозування - 400 мг (≈6 мг на 1 кг маси тіла) кожні 12 годин, 3 введення;
  • підтримуюче дозування - 6 мг/кг 1 раз на добу;
  • цільова залишкова концентрація - >15 мг/л;
• для інфекцій кісток і суглобів:
  • навантажувальне дозування - 800 мг (≈12 мг/кг) кожні 12 годин, 3-5 введень;
  • підтримуюче дозування - 12 мг/кг 1 раз на добу;
  • цільова залишкова концентрація: >20 мг/л;
• для інфекційного ендокардиту:
  • навантажувальне дозування - 800 мг (≈12 мг/кг) кожні 12 годин, 3-5 введень;
  • підтримуюче дозування - 12 мг/кг 1 раз на добу;
  • цільова залишкова концентрація - >30 мг/л.

Діти від 2 місяців до 12 років:

• навантажувальне дозування - 10 мг/кг кожні 12 годин, 3 введення;
• підтримуюче дозування - 6-10 мг/кг 1 раз на добу.

Тривалість терапії визначається індивідуально і залежить від типу та тяжкості інфекції. При неускладнених інфекціях шкіри та м'яких тканин курс лікування зазвичай становить 7-14 днів. При більш серйозних інфекціях, таких як остеомієліт або ендокардит, може знадобитися більш тривале лікування - від декількох тижнів до декількох місяців.

Застосування Тейкопланіну обмежене низкою серйозних протипоказань, які необхідно ретельно враховувати перед початком терапії.

Абсолютне протипоказання - підвищена чутливість до тейкопланіну або інших глікопептидних антибіотиків в анамнезі.

Також ліки не призначають у віці до 2 років.

Особливу обережність слід проявляти за наявності в анамнезі алергічних реакцій на ванкоміцин, оскільки можлива перехресна чутливість.

Важливо! Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю потрібна особлива обережність і корекція дози.

Препарат протипоказаний при вагітності, особливо в першому триместрі, якщо потенційна користь для матері не перевищує можливий ризик для плода. Застосування в інших двох триместрах вагітності можливе тільки за життєвими показаннями.

За необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити.

При використанні Тейкопланіну необхідно враховувати низку важливих особливостей, які забезпечують безпеку та ефективність лікування:

• реакції гіперчутливості - можливі тяжкі алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок. У рідкісних випадках анафілаксія може призвести до летального наслідку. При появі ознак алергії (кропив'янка, задишка, набряк Квінке) терапію слід негайно припинити. Пацієнти з алергією на ванкоміцин можуть мати перехресну реакцію на тейкопланін;
• інфузійні реакції - у деяких пацієнтів (навіть після першої дози) можливі псевдоалергічні реакції. До можливих симптомів належать свербіж, кропив'янка, еритема, ангіоневротичний набряк, тахікардія, гіпотонія та задишка. Для мінімізації ризику крапельницю слід проводити повільно, не менше 30 хвилин. У разі появи симптомів слід уповільнити або тимчасово припинити інфузію;
• ото- та нефротоксичність - тейкопланін може спричиняти порушення слуху та зниження функції нирок. Групу ризику становлять пацієнти з нирковою недостатністю та літні люди. Рекомендується регулярний контроль функції нирок (креатинін, сечовина) і слуху;
• гематологічні порушення - можливі тромбоцитопенія, нейтропенія та агранулоцитоз. При тривалій терапії необхідний контроль рівня тромбоцитів і лейкоцитів. У разі виявлення значних відхилень лікування слід переглянути;
• синдром «червоної людини» - при швидкому внутрішньовенному введенні може розвинутися еритема верхньої половини тіла. Симптоми включають почервоніння обличчя, свербіж, гіпотонію. Ризик знижується при повільній інфузії та попередньому введенні антигістамінних (протиалергічних) препаратів;
• взаємодія з іншими ліками - посилює токсичну дію аміноглікозидів, петльових діуретиків та інших нефротоксичних препаратів. Може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину, що потребує контролю МНВ. Сумісне застосування з ванкоміцином підвищує ризик ототоксичності.

Застосування при вагітності можливе тільки за життєвими показаннями. У першому триместрі застосування заборонено. Невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко, тому за необхідності лікування матері годування груддю слід припинити.

Тейкопланін може вступати у різноманітні взаємодії з іншими лікарськими препаратами, що потребує підвищеної уваги при комбінованій терапії:

• особливу обережність слід проявляти при одночасному застосуванні з нефротоксичними препаратами, такими як аміноглікозиди, амфотерицин В, циклоспорин і фуросемід, оскільки можливе посилення нефротоксичної дії;
• тейкопланін і розчини аміноглікозидів фізично несумісні, тому їх не можна змішувати при виконанні ін'єкцій. Однак важливо зазначити, що вони сумісні в діалізній рідині і можуть застосовуватися при лікуванні пацієнтів із перитонітом, які перебувають на постійному перитонеальному діалізі.

У ході клінічних досліджень Тейкопланін успішно застосовувався у пацієнтів, які отримують різні лікарські засоби, включаючи:

• інші антибіотики;
• гіпотензивні засоби («від тиску»);
• анестезуючі препарати (наркоз);
• серцеві лікарські засоби;
• антидіабетичні препарати.

При цьому небажаних взаємодій не спостерігалося.

Однак слід враховувати, що дослідження з вивчення лікарських взаємодій проводилися тільки у дорослих пацієнтів. Інформація щодо специфічних взаємодій у дітей є обмеженою, що вимагає особливої обережності при призначенні комбінованої терапії у педіатричній практиці.

При застосуванні Тейкопланіну можуть спостерігатися різні побічні ефекти, частота і вираженість яких варіюється у різних пацієнтів:

• побічні реакції, що часто зустрічаються, - висип, еритема, свербіж, біль, підвищення температури тіла;
• побічні реакції, що зустрічаються нечасто, - порушення з боку крові, анафілактичні реакції, запаморочення, головний біль, порушення слуху, флебіт, бронхоспазм, діарея, блювання, нудота, ниркові порушення;
• побічні ефекти, що зустрічаються рідко, - інфекційні ускладнення (абсцес), псевдоалергічні реакції.

При передозуванні Тейкопланіну можуть посилюватися характерні побічні ефекти препарату. Специфічного антидоту не існує.

У разі передозування необхідне припинення введення препарату та негайне звернення до лікаря для проведення підтримуючої терапії.

Флакони з ліофілізатом слід зберігати при температурі не вище 25°C у захищеному від світла місці.

Термін придатності препарату вказано на упаковці. Після закінчення терміну придатності використання препарату категорично заборонено.

Приготований розчин має бути використаний протягом зазначеного часу; невикористаний розчин підлягає утилізації.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Antibiotic Therapy for Peritonitis (Антибіотикотерапія перитоніту)
• Pubmed, Teicoplanin.
• Healthline, Що потрібно їсти під час і після прийому антибіотиків