Теофедрин - інструкція, склад, спосіб застосування

Теофедрин IC випускається у формі таблеток.

Виробник – фармацевтична компанія ІнтерХім (Україна).

Теофедрин IC полегшує дихання, знімає бронхоспазм і покращує прохідність дихальних шляхів, завдяки чому використовується для симптоматичного лікування:

• бронхіальної астми;
• хронічного обструктивного бронхіту;
• інших станів, що супроводжуються бронхоспазмом і утрудненням дихання.

Механізм дії. Препарат поєднує в собі сім активних речовин, кожна з яких виконує свою функцію при лікуванні обструктивних захворювань дихальних шляхів:

• Теофілін безводний – похідне метилксантинів, розширює бронхи (бронхолітик), розслабляє гладку мускулатуру дихальних шляхів, пригнічує викид медіаторів запалення і зменшує судинну проникність. Має також помірний сечогінний і стимулюючий ефект.
• Кофеїн безводний – центральний стимулятор, підсилює дію теофіліну, стимулює дихальний і судиноруховий центри, тимчасово підвищує кров'яний тиск, усуває сонливість і підсилює розумову працездатність.
• Фенобарбітал – похідне барбітурової кислоти, має седативну (заспокійливу) і протисудомну дію. У складі Теофедрину IC пом'якшує збудливий вплив теофіліну і кофеїну на ЦНС, знижує ризик побічних ефектів з боку психіки і серцево-судинної системи.
• Ефедрину гідрохлорид – симпатоміметик, стимулює α- і β-адренорецептори. Викликає бронходилатацію (розширення бронхів), звужує судини, підвищує тиск, прискорює пульс (ЧСС). Також має стимулюючу дію на ЦНС і пригнічує апетит.

• Парацетамол – анальгетик-антипіретик, зменшує біль (у тому числі головний, м'язовий, невралгічний), знижує підвищену температуру тіла. Практично не впливає на шлунково-кишкову слизову оболонку, на відміну від НПЗП.

• Екстракт беладони (Atropa belladonna) – містить алкалоїди атропінового ряду, в першу чергу атропін, який має виражену м-холінолітичну дію. Знижує бронхіальну секрецію, усуває спазми гладкої мускулатури (в тому числі бронхів), зменшує слиновиділення і секрецію шлункового соку.

• Цитизин – природний алкалоїд, стимулює дихальний центр, активуючи нікотинові рецептори. Також сприяє підвищенню артеріального тиску і має помірну збудливу дію.

Комбінація цих компонентів забезпечує:

• швидке і багатокомпонентне розширення бронхів;
• усунення запалення і больового синдрому;
• зменшення гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки дихальних шляхів;
• стимуляцію дихання і усунення задишки;
• помірний седативний ефект для запобігання перезбудження ЦНС.

Теофедрин IC призначається тільки дорослим пацієнтам (віком від 18 років).

Таблетки приймають внутрішньо після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Рекомендується прийом у першій половині дня (для профілактики можливих порушень сну).

Рекомендована доза для дорослих – по 1 таблетці 1–3 рази на добу, залежно від тяжкості стану.

Тривалість лікування і точну схему прийому визначає лікар індивідуально.

Препарат протипоказаний пацієнтам віком до 18 років, а також при таких станах і захворюваннях:

• підвищена чутливість до будь-якого з активних або допоміжних компонентів препарату;
• вагітність і грудне вигодовування (ГВ);
• серцево-судинні захворювання в стадії декомпенсації, включаючи виражену артеріальну гіпертензію; ішемічну хворобу серця; хронічну серцеву недостатність (III–IV функціональний клас за NYHA); аритмії (включаючи тахікардію); гострий інфаркт міокарда (в анамнезі та в гострій фазі);
• тяжкі порушення функції печінки та/або нирок;
• епілепсія, судомні стани в анамнезі;
• закритокутова глаукома;
• доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) з вираженим порушенням відтоку сечі;
• тиреотоксикоз (гіперфункція щитоподібної залози);
• безсоння, тривожні розлади, психомоторне збудження;
• алкогольне або наркотичне сп'яніння;
• гострі інфекційні захворювання;
• важкий атеросклероз;
• геморагічний інсульт або передінсультний стан;
• гострі виразки шлунка / дванадцятипалої кишки;
• кровотечі ШКТ, в тому числі в анамнезі;
• міастенія (у зв'язку з вмістом ефедрину);
• одночасне застосування деяких лікарських засобів (докладніше див. розділ «Взаємодії»).

Похилий вік. У пацієнтів старше 65 років збільшується ризик побічних ефектів з боку серцево-судинної та нервової систем. Тітрування дози має бути індивідуальним, з урахуванням загального стану та функції печінки / нирок.

Печінка і нирки. Препарат може накопичуватися в організмі, збільшуючи ризик токсичності, особливо за рахунок парацетамолу, фенобарбіталу і теофіліну в складі Теофедрину IC.

При захворюваннях серця (гіпертонія, ІХС, аритмії) можлива провокація нападів стенокардії, посилення тахікардії, підвищення тиску.

Психоневрологічні захворювання. У зв'язку з наявністю стимуляторів ЦНС і седативних компонентів (включаючи фенобарбітал), у пацієнтів з психічними розладами можливе погіршення стану, сплутаність свідомості, збудження, безсоння або депресія.

Гіпертиреоз. Ефедрин і кофеїн можуть посилювати прояви тиреотоксикозу.

Хронічні захворювання ШКТ, включаючи гастрити, виразкову хворобу, підвищену кислотність – можливе посилення подразнюючої дії на слизову оболонку ШКТ.

Судоми. З обережністю застосовувати препарат при підвищеній судомній готовності (наприклад, при черепно-мозкових травмах, пухлинах ЦНС, нейроінфекціях в анамнезі).

Бронхіальна астма. Хоча ефедрин має бронходилататорну дію, при частому застосуванні можливий «рикошетний ефект» – посилення бронхоспазму на тлі відміни препарату. Відміна лікування повинна відбуватися поступово.

Залежність від нікотину, алкоголю або інших психостимуляторів – підвищується ризик розвитку толерантності та психічної залежності до дії стимуляторів.

Керування транспортом. Препарат може викликати як збудження, так і загальмованість, а також порушення концентрації уваги, зору і координації рухів. Слід дотримуватися обережності при керуванні автомобілем або роботі з небезпечними механізмами.

Інші особливості застосування описані в офіційній інструкції до ліків.

Побічні реакції на Теофедрин IC можуть бути пов'язані з різними компонентами в його складі і проявлятися у вигляді:

• безсоння, тривожності, головного болю, запаморочення, тремору;
• прискореного серцебиття / тахікардії, підвищення артеріального тиску, аритмії;
• нудоти, блювоти, болю в животі, подразнення слизової оболонки ШКТ;
• шкірного висипу, свербіння; в рідкісних випадках можлива анафілаксія;
• підвищеної пітливості, відчуття жару, слабкості та ін.

---

Теофедрин IC приймають після їди, бажано в першій половині дня (для профілактики можливих порушень сну).

Препарат містить кілька активних компонентів: ефедрин, теофілін, екстракт беладони, парацетамол, фенобарбітал, кофеїн, цитизин. Кожен з них може вступати у взаємодію з іншими ліками та речовинами.

Алкоголь збільшує ризик гепатотоксичності парацетамолу та пригнічення ЦНС при поєднанні з фенобарбіталом.

Не рекомендується поєднувати Теофедрин IC з:

• іншими стимуляторами ЦНС;
• засобами, що містять парацетамол (ризик кумуляції та гепатотоксичності);
• седативними або снодійними препаратами (посилення пригнічення ЦНС).

Посилення токсичності та побічних ефектів при одночасному застосуванні:

• інгібітори МАО (в т.ч. моклобемід, селегілін) – можливе різке підвищення артеріального тиску, гіпертонічний криз, збудження, судоми;
• антидепресанти трициклічної групи (амітриптилін, іміпрамін) – підвищується ризик кардіотоксичності, тахікардії, аритмій;
• бета-адреноблокатори – знижують бронхорозширювальну дію ефедрину, при цьому можлива парадоксальна бронхоконстрикція;
• НПЗЗ і глюкокортикостероїди – у комбінації з ефедрином підвищують ризик виразки в ШКТ;
• антикоагулянти (варфарин, гепарин) – можливі коливання МНО при одночасному застосуванні з парацетамолом.

Взаємне ослаблення або посилення дії:

• протисудомні препарати – фенобарбітал може знижувати концентрацію та ефективність деяких антиконвульсантів за рахунок індукції ферментів печінки;
• теофілін – метаболізм посилюється при прийомі з ципрофлоксацином, еритроміцином, що може призвести до передозування і токсичних ефектів (симптоми – нудота, судоми, безсоння);
• оральні контрацептиви (КОК) та естрогени – можуть знижувати метаболізм теофіліну та фенобарбіталу, підвищуючи ризик їх токсичності;
• протидіабетичні препарати – ефедрин може викликати підвищення рівня глюкози, знижуючи ефективність цукрознижуючих засобів;
• нікотин – підсилює збудливу дію ефедрину і кофеїну, збільшуючи ризик тахікардії і гіпертонії.

Симптоми передозування включають:

• тривожність, збудження, безсоння, тремор, головний біль;
• тахікардію, аритмію, підвищення тиску;
• нудоту, блювоту, болі в животі;
• судоми, пригнічення дихання (у важких випадках).

Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне; при необхідності – госпіталізація, детоксикація та підтримуюча терапія. 

Ліки зберігають в оригінальній упаковці, при температурі до 25 °C, в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Ліки Контроль
• PubMed, Понад століття з часу відкриття ефедрину: оновлений погляд на його фармакологічні аспекти, функціональність та токсичність у порівнянні з його рослинними екстрактами
• PubMed, Теофілін і запалення дихальних шляхів
• Drugs.com, Ефедрин / Фенобарбітал / Теофілін Побічні ефекти: поширені, тяжкі, довгострокові
• Health-ua.com, Сучасні принципи лікування бронхіальної астми: ключові положення керівництва GINA-2010