Верошпірон

Сечогінна дія у поєднанні зі здатністю зберігати калій, не виводячи його з організму, дає можливість призначати препарат у випадках захворювань, що супроводжуються гіпокаліємією (зниженим рівнем калію в організмі).

Сечогінні засоби застосовуються з метою виведення нирками більшої, ніж зазвичай, кількості рідини з організму. Завдяки цьому зменшується робоче навантаження на серцевий м'яз, насосна функція, яка слабшає за серцевої недостатності. А зменшення обсягу циркулюючої у кровоносній системі крові сприяє зниженню артеріального тиску.

Застосування Верошпірону в комплексній терапії дозволяє знизити смертність серед пацієнтів із серцевою недостатністю та артеріальною гіпертензією.

Інструкція із застосування Верошпірону містить наступні показання:

• серцева недостатність, особливо у тих випадках, коли лікування іншими діуретиками є неефективним або необхідно потенціювати (підсилити) їхню дію;
• первинна есенціальна гіпертензія;
• гіпокаліємія (дефіцит калію) – коли необхідно зменшити виведення іонів калію із сечею;
• захворювання та стани, що супроводжуються сильними набряками – цироз печінки, нефротичний синдром, серцева недостатність;
• первинний гіперальдостеронізм – порушення роботи надниркових залоз, вироблення ними гормонів понад норму.

Важливо! Під час тривалого прийому серцевих глікозидів можливий розвиток гіпокаліємії (дефіциту калію). У цьому разі Верошпірон призначається з профілактичною метою у випадках, коли інші засоби неефективні. Слід враховувати, що спіронолактон може збільшувати вміст серцевих глікозидів у крові, тому можливе зменшення призначеної дози глікозидів.

Таблетки та капсули приймають після їди, запиваючи водою. Добову дозу можна розділити на 2 прийоми (вранці та ввечері) або прийняти за один раз (рекомендовано прийом після сніданку).

Якщо необхідно приймати Верошпірон у дозі менше ніж 25 мг – використовують таблетки.

Важливо! Якщо необхідно приймати капсули – їх не можна розкривати та ділити вміст на кілька прийомів.

В інструкції із застосування Верошпірону дозування та схема прийому вказується залежно від кількох факторів: захворювання і стан пацієнта, вік, результати діагностики та аналізів, застосування інших лікарських засобів.

Добова доза для дорослих може змінюватися від 25 мг до 400 мг.

За використання препарату Верошпірон для людей похилого віку необхідно враховувати ризик розвитку зайвого вмісту іонів калію в крові, що може бути спричинене зниженням виведення калію через порушення функції нирок та/або печінки.

Можливо, лікар призначить ліки Верошпірон у нижчому дозуванні.

Так, цей сечогінний препарат іноді призначають у педіатрії. Дозування розраховується, виходячи з маси тіла дитини. Добова доза становить 1–3 мг на 1 кг маси тіла.

Капсули не рекомендуються дітям віком до 5 років, оскільки можуть виникнути труднощі з ковтанням капсул, а розкривати їх не можна.

Якщо разове дозування Верошпірону не перевищує 25 мг – приймають таблетки, які за необхідності можна подрібнити на порошок, розчинити його у воді та у вигляді отриманої суспензії давати дитині.

Абсорбція (всмоктування) діючої речовини збільшується під час їди. Тому Верошпірон приймають після їди.

Застосування препарату зазвичай є досить тривалим і здебільшого поєднується з прийомом інших кардіопрепаратів.

В інструкції до Верошпірону акцентується увага на необхідності контролю функції нирок та проведення лабораторних аналізів на визначення рівня сольових елементів в організмі, зокрема калію.

Важливо! Не варто читати в інтернеті відгуки про ефективність Верошпірону при вагітності від набряків. Препарат не призначається під час планування вагітності, самої вагітності та грудного вигодовування, оскільки це небезпечно для плода / дитини.

Діюча речовина спіронолактон має антиандрогенну дію, тобто знижує кількість статевих гормонів, які необхідні не тільки для зачаття, але й для нормального виношування плода. Цим і небезпечний Верошпірон під час вагітності та плануванні вагітності.

Лікарський засіб швидко та практично повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Відносно швидко встановлюється його максимальна концентрація у плазмі крові. Однак сама дія спіронолактону настає повільно і може виявлятися лише через кілька днів, а повний ефект – через 2 тижні.

Препарат не належить до антигіпертензивних (не знижує тиск), але завдяки сечогінній дії успішно застосовується у комплексному лікуванні артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. В інструкції із застосування Верошпірону серед показань є:

• есенціальна (первинна) гіпертензія – найчастіше препарат призначають при гіпокаліємії;
• резистентна артеріальна гіпертензія – це випадки, коли не вдається нормалізувати тиск використанням трьох лікарських антигіпертензивних засобів.

Сечогінні засоби групи антагоністів альдостерону суттєво знижують вираженість набрякового синдрому, покращують якість життя пацієнтів з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю, для чого Верошпірон лікарі призначають у комбінації з інгібіторами АПФ.

Під час лікування препаратом категорично забороняється вживати алкогольні напої, які можуть потенціювати (підсилювати) ортостатичну гіпотензію – різке зниження артеріального тиску при зміні положення з горизонтального на вертикальне.

Основний побічний ефект – затримка калію в організмі, що призводить до м'язової слабкості та оніміння, аритмії.

Антиандрогенна дія може викликати: зниження еректильної функції та лібідо, у чоловіків гінекомастію (збільшення молочних залоз), у жінок – менструальні порушення.

У разі передозування можливі нудота, блювання, сонливість, запаморочення, діарея. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок і печінки можливі гіпонатріємія (дефіцит натрію) або гіперкаліємія (надлишок калію).

Важливо! Під час лікування рекомендується виключити їжу з високим вмістом калію, наприклад сухофрукти.

Важливо! У жодному разі не можна приймати Верошпірон для схуднення. Ефект, як і від усіх сечогінних, буде лише тимчасовим – за рахунок виведення рідини з організму. Але безконтрольне вживання діуретиків може спричинити низку ускладнень, зокрема порушення сольового балансу в організмі, що призведе до тяжких й іноді незворотних наслідків.

Усі ці препарати належать до фармакологічної групи “Калійзберігаючі діуретики”, але містять різні діючі речовини:

• Верошпірон – спіронолактон;
• Еплетор та Еспіро – еплеренон.

Звідси й різні показання, протипоказання, особливості застосування. Остаточний вибір препарату залишається за лікарем.

Торасемід – діюча речовина препаратів з торговим найменуванням Трифас і Торсид, які теж є діуретиками (сечогінні), але мають зовсім інший механізм дії, ніж Верошпірон. У жодному разі не можна самостійно замінювати сечогінні засоби без консультації лікаря, а також приймати Верошпірон та Торасемід одночасно.

Призначати ліки повинен лікар, оскільки це сечогінні засоби з різним механізмом дії: Верошпірон містить спіронолактон – антагоніст альдостерону, а Фуросемід є петльовим діуретиком.

Міжнародна непатентована назва (МПН) препарату Верошпірон – Спіронолактон. Під такою самою торговою назвою препарат випускається фармкомпаніями Дарниця, Sandoz. Відмінність полягає у виробнику, формах випуску (таблетки, капсули) та у дозуванні – 25 мг, 50 мг та 100 мг.