Йод-норміл - інструкція, склад, спосіб застосування

Лікарська форма Йод-нормілу – таблетки по 100 мкг чи 200 мкг.

Йод – це мікроелемент, без якого життєдіяльність людського організму була б неможливою. Він входить до складу гормонів щитовидної залози – тироксину та трийодтироніну.

В інструкції описані такі показання до застосування Йод-нормілу:

• лікування дифузного зоба без порушення функції щитовидної залози в дорослих і дітей (зокрема немовлят);
• профілактика розвитку йододефіциту в пацієнтів, включаючи вагітних і жінок, що годують;
• профілактика рецидиву йод-дефіцитного зоба після завершення гормональної терапії або хірургічного видалення зобу.

Добові дозування калію йодиду різняться залежно від цілей терапії та віку пацієнта.

Профілактика йододефіциту та ендемічного зоба (при зниженому надходженні цього мікроелемента в організм – менше 150-200 мкг/добу):

• діти та підлітки до 12 років – 50-100 мкг йоду на день;
• пацієнти віком від 12 років – 100-200 мкг йоду на добу;
• вагітні та годуючі жінки – 200 мкг йоду на добу.

Для профілактики рецидиву йод-дефіцитного зоба після медикаментозного лікування чи операції лікарі призначають дітям і дорослим по 100-200 мкг йоду на добу.

Лікування зоба без порушення функції щитовидної залози:

• діти (зокрема немовлята) – 100-200 мкг йоду на добу;
• дорослі – 300-500 мкг йоду на добу.

Зверніть увагу: таблетки Йод-норміл потрібно запивати великою кількістю води. Якщо препарат призначений маленьким дітям / немовлятам – таблетку подрібнюють і змішують з їжею.

Йод-норміл протипоказаний до застосування при таких захворюваннях і станах:

• виражений / маніфестний гіпертиреоз;
• туберкульоз легень;
• геморагічний діатез;
• синдром Дюринга-Брока;
• індивідуальна гіперчутливість до йоду чи допоміжних компонентів ліків.

Зверніть увагу: при латентному гіпертиреозі застосування йоду (Йод-нормілу) в добовій дозі понад 150 мкг протипоказане. При автономній аденомі, дифузних або фокальних автономних вогнищах в залозі не можна приймати йодид калію в добових дозах 300-1000 мкг (у перерахунку на йод).

Йод-норміл не застосовується при гіпотиреозі, крім тих випадків, коли він спричинений дефіцитом цього мікроелемента. Також ліки не призначають при підозрі на рак щитовидної залози або пацієнтам, які отримують терапію радіоактивним йодом.

Зверніть увагу: при супутньому порушенні роботи нирок з розвитком їхньої недостатності прийом Йод-нормілу може підвищити рівень калію в крові (спровокувати гіперкаліємію).

У пацієнтів з дефіцитом лактази, порушенням всмоктування глюкози та галактози, вродженою непереносимістю галактози калію йодид для лікування захворювань щитовидної залози не використовують.

Якщо йодид калію використовується для профілактики в пацієнтів будь-якого віку або для опромінення в дітей – небажані реакції спостерігаються вкрай рідко. Однак при прийомі високих доз (понад 150 мкг на добу) може розвинутися гіпертиреоз (надто активна робота щитовидної залози).

Інструкція описує такі можливі побічні ефекти Йод-нормілу:

• реакції гіперчутливості (набряк Квінке, йододерма – туберозна або бульозна, «йодний» риніт, акне тощо);
• йод-асоційований гіпертиреоз (він може виникати при лікуванні зоба в пацієнтів з підвищеним ризиком цього захворювання – наприклад, наявністю ділянок автономії щитовидної залози);
• явища йодизму (набряк слизової оболонки носа, кропив'янка);
• підвищення рівня еозинофілів у крові;
• почастішання серцебиття;
• дратівливість;
• тремор;
• порушення сну;
• пітливість;
• діарея;
• утворення зобу та зниження функції щитовидної залози – гіпотиреоз.

Інструкція повідомляє, що таблетки Йод-норміл приймають після їди.

Перед або під час терапії гіпертиреозу тиреостатиками слід уникати прийому препаратів йоду, оскільки його дефіцит посилює, а надлишок – знижує реакцію на лікування. У свою чергу тиреостатичні ліки можуть сприяти формуванню зоба через перешкоду переходу йоду в органічні сполуки.

Перхлорат і тіоціанат можуть пригнічувати поглинання йоду залозою, а тиреотропний гормон (ТТГ) – навпаки, стимулюватиме цей процес.

Одночасний прийом калію йодиду у високих дозах і солей літію може знижувати функцію щитовидної залози (провокувати гіпотиреоз) та спричиняти формування зоба.

Комбінація калійзберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактону, еплеренону) з високими дозами йодиду калію небезпечна розвитком гіперкаліємії (підвищеного рівня калію в крові).

Одночасне застосування з солями важких металів і рослинними алкалоїдами може порушити всмоктування йоду через утворення нерозчинного осаду.

Докладніше взаємодія калію йодиду з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Основні симптоми передозування калію йодиду – це біль у животі та діарея (іноді з домішкою крові), рефлекторне блювання (якщо в їжі присутні крохмалисті сполуки, блювотні маси будуть забарвлюватися в синій колір), коричневий колір слизових оболонок.

Також при значному перевищенні дози може розвинутись зневоднення з наступним різким зниженням артеріального тиску (шоком). У поодиноких випадках утворюються стенози (звуження) стравоходу.

Інструкція попереджає, що при вживанні 30-250 мл йодної настоянки відзначалися летальні випадки.

За тривалого передозування в пацієнтів зазвичай розвивається йодизм. Його прояви:

• риніт;
• кон'юнктивіт;
• гастроентерит;
• бронхіт;
• поява металевого присмаку в роті.

Також можлива поява почервоніння шкіри (еритеми), висипів, геморагій, набряклості, лихоманки, нервового збудження, активація латентних процесів (наприклад, туберкульозу).

При гострому передозуванні шлунок промивають розчином крохмалю, білка або 5% розчином натрію тіосульфату – це потрібно для видалення йоду. Потім проводиться гідратація, корекція електролітних порушень, за показаннями – протишокова терапія.

За хронічного передозування насамперед необхідно відмінити препарати йоду.

Таблетки Йод-норміл слід зберігати поза доступом дітей при температурі не вище 25 оС.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні