Зацеф - інструкція, склад, спосіб застосування

Цефуроксим має активну дію на широкий спектр мікроорганізмів, включаючи ті, що продукують β-лактамазу. Він пригнічує синтез стінки бактеріальних клітин, зв'язуючись із основними білками-мішенями. Препарат має бактерицидну дію на такі мікроорганізми:

• гемофільну паличку, у тому числі штами, стійкі до ампіциліну;
• кишкову ешерихію;
• клебсієлу;
• моракселу;
• протеї;
• стрептококи;
• клостридії;
• борелу.

Зацеф застосовують при захворюваннях, викликаних збудниками, чутливими до цефуроксиму:

• бронхіті (обмежено, досить рідко);
• запаленні легень (пневмонії);
• інфікованих бронхоектазах;
• абсцесі легень;
• бактеріальних ускладненнях, що розвинулися після операцій на органах грудної клітки;
• гаймориті та інших інфекціях ЛОР-органів – середньому отиті, фарингіті, фронтиті;
• лакунарній ангіні;
• пієлонефриті, циститі, асимптоматичній бактеріурії:
• гонореї;
• фурункульозі;
• бешиховому запаленні;
• ранових інфекціях;
• остеомієліті;
• септичному артриті;
• інфекціях органів малого тазу;
• септицемії;
• менінгіті;
• перитоніті.

Зацеф не застосовують у разі підвищеної чутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів та карбапенемів. Лікарі з обережністю призначають лікарський засіб хворим з нирковою недостатністю, а також тим, які страждають на неспецифічний виразковий коліт, вагітним і жінкам, які годують груддю.

Щоб приготувати розчин для внутрішньом'язового введення, до 250 мг додають 1 мл води для ін'єкцій. До 750 мг лікарського засобу слід додати 3 мл розчинника. Розчин для внутрішньовенного введення готують у такий спосіб;

• 250 мг Зацефу розчиняють у 2 або більше мл води для ін'єкцій;
• до 750 мг додають 6 мл або більше води для ін'єкцій;
• 1,5 г розчиняють у 15 мл або більше води для ін'єкцій.

Щоб приготувати розчин для короткочасних внутрішньовенних інфузій, які виконуються протягом півгодини, до 1,5 мг додають 50 мл води для ін'єкцій. Ці розчини можна вводити в трубку для інфузій або безпосередньо у вену.

При застосуванні антибіотика Зацеф існує ризик розвитку небажаних реакцій:

• нудоти, блювання;
• проносу;
• шкірних висипань, свербіння;
• набряку Квінке.

Зацеф – антибіотик, який належить до другого покоління цефалоспоринів, Цефтріаксон – до третього. Необхідний препарат вибирає лікар, орієнтуючись на діагноз, збудника інфекції, супутні захворювання та інші індивідуальні особливості пацієнта.

Наприкінці кожного сеансу гемодіалізу вводять 750 мг Зацефу у вену.