Лекадол хот макс порошок д/ор. р-ну 1000 мг/12.2 мг по 5.15 г №10 у саше: ціни та характеристики

Склад

діюча речовина: парацетамол, фенілефрину гідрохлорид;

1 саше містить 1000 мг парацетамолу та 12,2 мг фенілефрину гідрохлориду, що відповідає 10,0 мг фенілефрину;

допоміжні речовини: сахароза, кислота аскорбінова, кислота лимонна безводна, натрію цитрат, аспартам (Е 951), сахарин натрію, кремнію діоксид колоїдний безводний, лимонний ароматизатор «МН», код 143 (олія лимонна натуральна, код 5243; олія лимонна натуральна, код 5051; мальтодекстрин; маніт (Е 421); глюконолактон; акація (гуміарабік), сорбіт (Е 420), кремнію діоксид колоїдний безводний); лимонний ароматизатор «ОС», код 134 (натуральний порошковий ароматизатор лимона, код 5090Р; натуральний/ідентичний натуральному рідкий ароматизатор лайма, код 5151; олія лимонна натуральна, код 5050; мальтодекстрин; маніт (Е 421); глюконолактон; акація (гуміарабік), сорбіт (Е 420), альфа-токоферол (Е 307)).

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: сипучий порошок білого кольору без крупних грудочок та сторонніх часток.

Фармакотерапевтична група

Анальгетики, інші анальгетики та жарознижувальні засоби.

Код АТХ N02B E51.

Фармакодинаміка

Парацетамол

In vivo, парацетамол має як знеболювальну, так і жарознижувальну активність, яка здійснюється головним чином шляхом інгібування циклооксигенази (ЦОГ) у центральній нервовій системі. Хоча цей механізм ідентичний механізму нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), парацетамол не виявляє значного протизапального ефекту, а також не пригнічує утворення тромбоксанів, які послідовно згортають кров. В антиноцицептивний ефект парацетамолу також можуть бути залучені додаткові шляхи, такі як серотонінергічні шляхи, що зменшують біль.

Фенілефрин

Фенілефрин є потужним агоністом альфа1-адренорецепторів. Його дія на периферичні альфа1-рецептори викликає звуження судин, що зменшує набряк слизової оболонки носа. При внутрішньовенному введенні (в/в) фенілефрин підвищує загальний периферичний судинний опір, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, тоді як частота серцевих скорочень зменшується внаслідок рефлекторної брадикардії. Гемодинамічні зміни, спричинені в/в введенням фенілефрину, можуть відрізнятися залежно від віку та базового артеріального тиску. У молодих людей з нормальним артеріальним тиском спостерігається більше зменшення частоти серцевих скорочень і зниження рівня систолічного артеріального тиску, ніж у молодих людей з артеріальною гіпертензією та людей літнього віку з нормальним артеріальним тиском, тоді як у людей літнього віку з артеріальною гіпертензією спостерігається менш виражена рефлекторна брадикардія та найбільш виражене підвищення систолічного артеріального тиску.

Про випадки стійкого впливу на серцево-судинну систему не повідомлялось при пероральному застосуванні лікарського засобу у рекомендованій дозі 10-12,2 мг 4 рази на добу. Пероральні дози від 40 до 60 мг потрібні для виявлення клінічно значущого впливу на серцево-судинну систему, такого як підвищення діастолічного артеріального тиску та рефлекторне уповільнення діяльності серця.

Наявна гіпертензивна взаємодія із симпатоміметичними амінами, такими як фенілефрин та інгібітори моноаміноксидази (МАО). Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокуючих препаратів та гіпотензивних препаратів.

Фармакокінетика

Парацетамол

Абсорбція/розподіл

Абсолютна біодоступність парацетамолу при пероральному застосуванні становить 75-90 %, та, ймовірно, піддається метаболізму першого проходження. Залежно від лікарської форми Tmax зазвичай досягається протягом 15-20 хвилин. Однак ступінь абсорбції не залежить від лікарської форми.

Виведення

Період напіввиведення становить приблизно 2-2,5 години.

Метаболізм

Основними метаболітами є глюкуронідні та сульфатні кон'югати (> 80 %), які виводяться зі сечею. Невеликі кількості (< 10 %) парацетамолу окиснюються в печінці цитохромами P4502E1 (CYP2E1). В результаті цієї реакції утворюється високореактивний метаболіт N-ацетил-бета-бензохінонімін (NAPQI), що є причиною характерної центрилобулярної гепатотоксичності після передозування парацетамолу.

Фенілефрин

Абсорбція/розподіл

При проведенні внутрішньовенної інфузії максимальні концентрації вільного 3H-фенілефрину досягаються в кінці інфузії, після чого концентрація в плазмі крові знижується двофазно на 80 % протягом перших 15 хвилин з подальшим повільним зниженням зі середнім періодом напіввиведення 2 години. При пероральному застосуванні фенілефрин абсорбується у шлунково-кишковому тракті, максимальні концентрації в плазмі крові досягаються через 45-75 хвилин.

Виведення

Після короткої фази швидкої елімінації середній період напіввиведення становить 2,5 години. У рівноважному стані об'єм розподілу становить 340 л, що свідчить про розподіл у деяких відділеннях органів. Нирковий кліренс – лише частка загального плазмового кліренсу.

Метаболізм

Через екстенсивний метаболізм першого проходження загальна біодоступність фенілефрину становить приблизно 38 %, з яких 1 % є активним некон’югованим вихідним фенілефрином.

Фенілефрин зберігає свою активність як засіб проти закладеності носа при пероральному прийомі, препарат, який зі системним кровотоком досягає судинного русла слизової оболонки носа. При пероральному застосуванні як засобу проти закладеності носа фенілефрин зазвичай застосовують з інтервалом 4-6 годин.

Показання

Симптоматичне лікування застуди та грипу: біль, біль у горлі, головний біль, закладеність носа та підвищена температура тіла.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого іншого компонента препарату.

Тяжкий перебіг серцево-судинних захворювань.

Артеріальна гіпертензія.

Глаукома.

Гіпертиреоз.

Застосування у пацієнтів, які отримують лікування трициклічними антидепресантами.

Застосування у пацієнтів, які наразі отримують лікування інгібіторами МАО, або протягом 2 тижнів після закінчення лікування.

Тяжке порушення функції печінки.

Гострий гепатит.

Алкоголізм.

Одночасне застосування інших симпатоміметичних антигістамінних засобів.

Гіпертрофія простати.

Спосіб застосування та дози

Перорально після розчинення у воді.

Розчинити вміст 1 саше в стандартній чашці (250 мл) гарячої, але не киплячої води. Вживати в теплому вигляді. З огляду на наявність у складі препарату аскорбінової кислоти, не рекомендовано після його застосування вживати лужну мінеральну воду.

Дорослі

1 саше на прийом. У разі необхідності застосування можна повторювати кожні 4-6 годин.

Діти віком від 16 років

1 саше на прийом. У разі необхідності застосування можна повторювати кожні 6 годин.

Пацієнти літнього віку

Немає потреби у спеціальній корекції доз.

Печінкова недостатність

Пацієнтам із порушеннями функції печінки або синдромом Жильбера необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між застосуванням препарату.

Ниркова недостатність

У випадку тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) інтервал між прийомами має становити щонайменше 8 годин.

Максимальна добова доза становить 4 саше.

Курс лікування має тривати не більше 3-5 днів.

Якщо ознаки захворювання не почнуть зникати впродовж 3 днів лікування, або ж, навпаки, стан здоров’я погіршиться, необхідно звернутися до лікаря.

Діти

Застосовувати дітям віком від 16 років. Не рекомендується застосовувати дітям віком до 16 років, окрім випадків призначення лікарем.

Термін придатності

2 роки.

Розведений розчин у гарячій воді: 1 год.

Умови зберігання

Не потрібні будь-які спеціальні температурні умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 саше у картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Салютас Фарма ГмбХ.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Отто-вон-Гюріке-Аллеє 1, 39179, Барлебен, Німеччина.

Кому можна

Дітям

З 16 років