Ометрен - засіб для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Показання до застосування

Лікарський засіб Ометрен для внутрішньовенного застосування показаний як альтернатива пероральній терапії у нижчезазначених випадках.

Дорослі:

• лікування виразок дванадцятипалої кишки;
• профілактика рецидивів виразок дванадцятипалої кишки;
• лікування виразок шлунка;
• профілактика рецидивів виразок шлунка;
• у комбінації з відповідними антибіотиками для ерадикації Helicobaсter pylori (H. pylori) при виразковій хворобі;
• лікування НПЗЗ-асоційованих виразок шлунка та дванадцятипалої кишки;
• профілактика НПЗЗ-асоційованих виразок шлунка та дванадцятипалої кишки у пацієнтів із групи ризику;
• лікування рефлюкс-езофагіту;
• тривале лікування пацієнтів із неактивним рефлюкс-езофагітом;
• лікування симптоматичної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;
• лікування синдрому Золлінгера–Еллісона.

Склад

діюча речовина: омепразол;

1 флакон містить 42,6 мг омепразолу натрію, що еквівалентно 40 мг омепразолу;

допоміжна речовина: натрію гідроксид;

1 ампула розчинника містить: макрогол 400, кислоти лимонної моногідрат, вода для ін’єкцій.

Протипоказання

Гіперчутливість до омепразолу, до заміщених бензимідазолів або до будь-якої з допоміжних речовин цього лікарського засобу.

Омепразол, як і інші ІПП, не слід застосовувати одночасно з нелфінавіром.

Спосіб застосування

Пацієнтам, для яких пероральна форма препарату є неприйнятною, рекомендується застосовувати лікарський засіб Ометрен 40 мг 1 раз на добу внутрішньовенно. Для пацієнтів зі синдромом Золлінгера–Еллісона рекомендована початкова доза омепразолу, яку слід вводити внутрішньовенно, становить 60 мг на добу. Може виникнути потреба у більш високих добових дозах, через це дозу слід підбирати індивідуально. Якщо доза перевищує 60 мг на добу, її потрібно розділити порівну на дві частини та вводити 2 рази на добу. Препарат необхідно вводити внутрішньовенно у вигляді інфузії протягом 20–30 хвилин.

Відновлення препарату перед введенням

Перед струминним внутрішньовенним введенням ліофілізований порошок, що міститься у флаконі, розчинити у 10 мл розчинника (ампула з розчинником додається). Розчин препарату вводити повільно, не менше 2 хвилин. Розчиняти лікарський засіб Ометрен необхідно перед застосуванням. Отриманий розчин стабільний протягом 4 годин при кімнатній температурі (не вище 25 оС).

Перед краплинним внутрішньовенним введенням препарат необхідно розчинити у 0,9 % розчині натрію хлориду або у 5 % розчині глюкози. Вміст одного флакона слід розчинити приблизно в об’ємі 5 мл, а потім одразу ж розвести в об’ємі до 100 мл. Стабільність омепразолу залежить від рН розчину. Слід переконатися у тому, що весь препарат розчинився. Отриманий розчин необхідно використати для проведення внутрішньовенної інфузії протягом 20–30 хвилин.

Перед проведенням загальної анестезії для попередження аспірації шлункового вмісту вводити внутрішньовенно Ометрен у дозі 40 мг за 1 годину до операції.

Будь-який невикористаний продукт або відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Особливості застосування

Застосування у період вагітності або годування груддю

Результати, отримані у процесі проспективних епідеміологічних досліджень, вказують на відсутність небажаного впливу омепразолу на вагітність або здоров’я плода/новонародженої дитини. Омепразол можна застосовувати у період вагітності.

Омепразол проникає у грудне молоко, проте ймовірність впливу на дитину мала, якщо його застосовувати у терапевтичних дозах.

Діти

Досвід застосування омепразолу для внутрішньовенного введення в педіатричній практиці обмежений, тому не слід призначати омепразол цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Малоймовірно, що лікарський засіб Ометрен впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Можуть спостерігатися такі побічні реакції, як запаморочення та порушення зору. Якщо такі розлади спостерігаються, пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Передозування

Дані щодо ефектів передозування омепразолу у людини дуже обмежені. Були описані випадки застосування доз до 560 мг омепразолу та одержані поодинокі повідомлення про застосування разової пероральної дози 2400 мг омепразолу (у 120 разів вище звичайної рекомендованої клінічної дози). Повідомлялося про нудоту, блювання, запаморочення, абдомінальний біль, діарею та головний біль. Також у поодиноких випадках повідомлялося про апатію, депресію і сплутаність свідомості.

Описані симптоми мають скороминучий характер. Швидкість виведення не змінюється (кінетика першого порядку) зі збільшенням дози.

Лікування. Специфічного антидоту немає. Погано виводиться за допомогою діалізу. Показано промивання шлунка, симптоматична та підтримуюча терапія.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Зберігати при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.