Амлодипін

Амлодипін був запатентований у 1982 році, а в 1990-му схвалений для застосування в медицині. Ліки входять у спеціальний Список ВООЗ, де перераховані основні найбільш ефективні та безпечні медикаменти системи охорони здоров'я. Препарат використовується для лікування таких захворювань і станів, як:

• підвищений артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія, гіпертонія);
• ішемічна хвороба серця;
• стенокардія з грудними болями, викликаними зменшенням кровотоку в серцевому м'язі.

Дозування препарату і тривалість курсу підбираються лікарем залежно від віку пацієнта, його стану, історії хвороби і реакції організму на лікування. Як приймати Амлодипін, вранці або ввечері, - теж вирішує лікар-кардіолог в індивідуальному порядку.

Добові дози Амлодипіну зазвичай є такими:

• для дорослих (у т.ч. літніх) людей - 5 мг або 10 мг в один прийом;
• для дітей 6-17 років - 2,5 мг або 5 мг в один прийом.

Для пацієнтів похилого віку зазвичай немає необхідності в зміні дозування. Для пацієнтів, що мають захворювання печінки, добова доза може бути знижена до 2,5 мг.

Діюча речовина Вальсакору - валсартан, Амлодипіну - амлодипін. Обидва вони застосовуються для зниження тиску, але тільки лікар-кардіолог має право вирішувати, чим замінити Амлодипін або з чим його комбінувати.

Обидва ці препарати відносяться до групи БКК, проте діюча речовина Леркамену (лерканідипін) має деякі відмінності в механізмі дії у порівнянні з амлодипіном, а також повністю протипоказана при захворюваннях печінки та/або нирок. Замінювати Амлодипін на Леркамен без лікарських показань категорично заборонено.

Іноді лікар може призначити пацієнтові комбінацію цих двох препаратів. Поєднання їх діючих речовин має синергічну дію, завдяки чому тиск знижується сильніше, ніж при прийомі кожних ліків окремо. Заборонено комбінувати їх самостійно.

Діюча речовина обох препаратів - амлодипін. Однак пацієнтам забороняється замінювати один препарат іншим за власною ініціативою. Вибір лікарського засобу - прерогатива лікаря.

У добовому дозуванні до 10 мг Амлодипін досить рідко викликає небажані побічні реакції. Однак у їх числі можна відзначити:

• набряки (особливо в нижній частині ніг - щиколотки, стопи);
• запаморочення, головний біль;
• слабкість, сонливість;
• порушення зору (в т. ч. диплопія - двоїння в очах);
• болі в животі, нудота та ін.

Також може спостерігатися дуже часте серцебиття. При виникненні будь-яких «побічок» слід негайно звернутися до лікаря.

Інструкція із застосування Амлодипіну містить перелік протипоказань, в який входять підвищена чутливість до діючої речовини препарату, гіпотензія (знижений тиск), кардіогенний шок і деякі інші захворювання та стани. Доцільність прийому Амлодипіну в будь-якому випадку визначає тільки лікар-кардіолог.