Амлодипін - інструкція, склад, спосіб застосування

Головний фармакологічний параметр засобу – тривалий період напіввиведення, що становить 35-60 годин. Це допомагає:

• досягати надійного терапевтичного ефекту при зручному прийомі – 1 раз на добу;
• мінімізувати ризик розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи (ССС) у ранковий час.

Амлодипін не спричиняє тахікардію (крім випадків передозування), гальмує атерогенез (постійний процес руйнування судин). Препарат не впливає на цукровий діабет, знижує агрегацію тромбоцитів (здатність тромбоцитів склеюватись, утворюючи тромби). Усі ці плюси амлодипіну зробили ліки ефективними та часто застосовуваними при артеріальній гіпертензії.

"Шкода" Амлодипіну проявляється при значному передозуванні, основні прояви якого:

• периферична вазодилатація (надмірне розслаблення гладкої мускулатури судин і розширення їхнього просвіту);
• тахікардія (почастішання серцевого ритму);
• артеріальна гіпотензія (занадто низький тиск);
• у важких випадках – шок і летальний результат.

Інструкція із застосування не вказує, як приймати Амлодипін – вранці чи ввечері. Лікарський засіб діє тривалий час.

Важливо! У будь-якому випадку приймати препарат слід в один і той самий час (кожні 24 години).

Немає потреби в особливому підході до підбору дози для пацієнтів старшого віку. Однак літнім людям з особливою обережністю проводять збільшення дозування.

Препарат можуть призначати дітям з 6 років, початкове дозування для них становить 2,5 мг на добу.

Якщо впродовж 1 місяця тиск не знижується до необхідного рівня, дозу збільшують до 5 мг (але не більше!).

Інструкція із застосування не містить “шкали показників тиску”. Для більшості пацієнтів із гіпертонією мета терапії – зниження артеріального тиску нижче за 140/90 мм рт. ст.

Ліки Амлодипін призначає лікар – також під його контролем за необхідності збільшується дозування.

Початкова доза для дорослих становить 5 мг, через 1-2 тижні дозу за потреби підвищують до 10 мг. Максимальна добова доза ліків Амлодипін – 10 мг.

Початкова доза для дітей становить 2,5 мг на добу. Якщо протягом 1 місяця тиск не знижується до необхідного рівня, дозу збільшують до 5 мг (але не більше!).

Через скільки часу діє Амлодипін – залежить від індивідуальної реакції на ліки, тому деяким пацієнтам може знадобитися частіший прийом (не 1, а 2 рази на добу). Однак у середньому терапевтичні ефекти (антигіпертензивний та антиангінальний) розвиваються не відразу, а приблизно за 5-7 днів після початку прийому та досягають максимуму через 8-12 тижнів.

Для більш швидкого фармакологічного ефекту ліки Амлодипін можна комбінувати з іншими препаратами:

• при гіпертонії – з петльовими діуретиками, бета-блокаторами, інгібіторами АПФ;
• при лікуванні стенокардії – з антиангінальними засобами (що знижують потребу міокарда в кисні).

За тривалого прийому Амлодипіну можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

• набряки – одна з найчастіших "побічок" Амлодипіну. Виявляються у вигляді набряклості гомілок, стоп, кісточок, іноді кистей рук. Пов'язані з розширенням периферичних судин під впливом препарату;
• головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість – також досить поширене явище під час регулярного прийому Амлодипіну. Зумовлено розширенням церебральних судин;
• тахікардія – прискорене серцебиття;
• гіпотонія – стійке зниження артеріального тиску;
• зниження лібідо; імпотенція;
• депресія.

Загалом, за дотримання рекомендацій лікаря та при адекватному доборі дози, Амлодипін зазвичай добре переноситься. Але при тривалому застосуванні потрібен регулярний контроль стану пацієнта.

Тривалість курсу прийому визначається у кожному разі індивідуально. Вона може становити від кількох тижнів до кількох років.

Зазвичай лікування Амлодипіном проводять доти, доки відзначається терапевтичний ефект – тобто, поки препарат "працює".

Немає достатньої інформації про шкоду препарату для плоду. Амлодипін призначають вагітним тільки якщо немає інших альтернативних лікарських засобів, попередньо зіставивши користь і шкоду ліки для матері та плода.

За необхідності лікування матері Амлодипіном під час грудного вигодовування, дитину переводять на альтернативне харчування.

Інструкція із застосування не містить прямої заборони на таку комбінацію. Проте слід розуміти, що вживання алкогольних напоїв негативно впливає на всю серцево-судинну систему, зокрема й рівень артеріального тиску. Тому під час прийому Амлодипіну варто відмовитися від вживання алкогольних напоїв або хоча б звести його до мінімуму.

Багато фармацевтичних компаній включають у торгову назву препарату своє “ім'я”, наприклад Амлодипін-Фармак, Амлодипін-КВ, Сандоз, Астрафарм тощо.

Для виробництва таблеток використовується порошок амлодипіну, що синтезується на заводі, але до складу таблеток входять різні допоміжні речовини.

Крім того, форма таблетки не завжди дозволяє ділити її. Але, наприклад, таблетка Амлодипін Сандоз 5 мг, Амлодипін-Тева 5 мг та 10 мг має риску (лінію розлому).

• Сумісність Амлодипіну і Бісопрололу – є дані щодо безпеки одночасного застосування амлодипіну та бета-адреноблокаторів (до яких належить і бісопролол), при цьому взаємно посилюється антигіпертензивний ефект. Амлодипін і бісопролол можуть призначатися у комплексному лікуванні стенокардії, але без рекомендації лікаря приймати їх разом заборонено.
• Чи сумісні Периндоприл і Амлодипін? Так, у деяких випадках така комбінація може застосовуватися. Існують комбіновані препарати: периндоприл + амлодипін або периндоприл + амлодипін + індапамід. Вони успішно застосовуються у лікуванні артеріальної гіпертензії у тих випадках, коли інші ліки “не працюють”. Фіксовані комбінації дозволяють приймати 1 таблетку на добу, замість 2 або 3.
• Чи сумісні Олмесартан, Валсартан, Гідрохлортіазид та Амлодипін? Так, ці препарати можуть прийматися разом і навіть часто призначаються у комбінації для лікування гіпертензії. Вони взаємодіють синергічно, що дозволяє досягти ефективнішого зниження артеріального тиску. Інструкція із застосування Амлодипіну не містить протипоказань до одночасного застосування такої комбінації. Але "таблетки від тиску" для моно- або комплексної терапії завжди повинен призначати тільки лікар – самолікування будь-яких серцево-судинних захворювань суворо заборонено.

Усі препарати використовуються для лікування артеріальної гіпертензії, але виробляються різними фармацевтичними компаніями і містять різні діючі та допоміжні речовини.

Амлодипін, Нормодипін (Угорщина), Норваск (США) та Семлопін (Україна) містять діючу речовину амлодипін, а Леркамен – лерканідипін. Ці препарати належать до однієї групи лікарських засобів – "Селективні антагоністи кальцію з основною дією на судини".

Лозартан (Угорщина) та Лориста (Словенія) містять лозартан калію і належать до групи Антагоністи рецепторів ангіотензину II.

Неможливо порівнювати терапевтичну ефективність препаратів, що містять різні активні речовини і належать до різних фармакотерапевтичних груп. Ці ліки мають різні побічні дії та протипоказання. Вибирати потрібно лише той препарат, який призначив лікар.

На жаль, абсолютно безпечних ліків не буває – всі препарати чинять ті чи інші побічні ефекти. Але ймовірність їхнього розвитку залежить від багатьох факторів та індивідуальних особливостей.

Якщо Амлодипін спричиняє побічні ефекти, можна розглянути на заміну препарати з тієї ж фармакотерапевтичної групи, але на основі іншої діючої речовини – наприклад лерканідипіну або фелодипіну.

Також лікар може застосувати замість амлодипіну препарати з іншим механізмом дії, наприклад еналаприл (інгібітор АПФ).

У будь-якому разі, перед заміною Амлодипіну потрібно проконсультуватися з лікарем. Самолікування будь-яких серцево-судинних захворювань категорично заборонено.