Бісептол Суспензія

Ліки Бісептол випускаються у двох дозуваннях:

• "дорослому" – 480 мг (сульфаметоксазолу – 400 мг, триметоприму – 80 мг);
• "дитячому" – 120 мг (сульфаметоксазолу – 100 мг, триметоприму – 20 мг).

Форма випуску теж буває різною:

• таблетки – концентрація діючих речовин 480 мг та 120 мг;
• сироп – 240 мг/5 мл;
• ампули для приготування розчину для інфузій (крапельниць) – 480 мг/5 мл.

Виробники – польські фармкомпанії Polfa та Medana.

Повний перелік того, від чого призначається Бісептол, міститься в інструкції із застосування. Найчастіше показаннями до застосування препарату стають:

• цистит;
• пієлонефрит;
• простатит;
• бронхіти;
• синусити;
• черевний тиф та інші інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту;
• менінгіт;
• інші захворювання, спричинені чутливими до препарату бактеріями.

Поєднання діючих речовин сульфаметоксазолу і триметоприму дає сильний та стійкий ефект. Однак іноді для досягнення повноцінного терапевтичного ефекту може знадобитися досить тривале лікування. Крім перелічених вище захворювань, Бісептол застосовується у лікуванні багатьох інших хвороб, які спричинені бактеріальними інфекціями.

Зверніть увагу: призначати ліки може лише лікар після визначення збудника захворювання та його чутливості саме до Бісептолу.

Як приймати Бісептол, залежить від захворювання та ступеня тяжкості його симптомів. Згідно з інструкцією із застосування, у загальному випадку ліки необхідно приймати таким чином:

• дітям до 6 років призначають Бісептол для дітей – суспензію (сироп). Тривалість курсу і дозування визначаються лікарем на підставі результатів аналізів та стану дитини;
• дітям від 6 до 12 років призначають 1 таблетку Бісептол 480 мг на добу або по 4 таблетки Бісептол 120 мг двічі на добу;
• дітям від 12 років і дорослим зазвичай рекомендується приймати по 2 таблетки Бісептол 480 мг один раз на добу або по 8 таблеток Бісептол 120 мг двічі на добу. В останньому випадку препарат оптимально приймати вранці та ввечері через рівні проміжки часу. Найкраще приймати таблетки після їди, запиваючи великою кількістю чистої негазованої води. Розжовувати таблетки не потрібно.

У разі гострої тяжкої інфекції лікар може підвищити дозування до 4 таблеток Бісептолу 480 мг на добу (максимальна добова доза).

Жінкам із гострим циститом без ускладнень іноді достатньо 3-денного курсу лікування. Мінімальна тривалість курсу для дітей при цьому захворюванні становить 5-7 днів з огляду на знижені дозування ліків.

Як підтримуюча терапія для дорослих, тривалість якої перевищує 2 тижні, рекомендується приймати по 1 таблетці (480 мг) двічі на добу.

Мінімальна тривалість прийому препарату – 5 днів + ще 2 дні після зникнення симптомів. У деяких випадках тривалість лікування Бісептолом може досягати 3 місяців.

Важливо! Тривалість курсу прийому препарату визначає лише лікар, виходячи з діагнозу та ступеня тяжкості симптомів.

Розчин для інфузій Бісептол

Розчин в ампулах призначений для внутрішньовенного введення. Його необхідно розводити безпосередньо перед інфузією. Тривалість інфузії повинна становити 60-90 хвилин і залежить від ступеня гідратації пацієнта.

Загалом рекомендується така схема розведення Бісептолу:

• 1 ампула Бісептол 480 – 125 мл розчину для інфузій;
• 2 ампули – 250 мл розчину для інфузій;
• 3 ампули – 500 мл розчину для інфузій.

Для розведення препарату Бісептол 480 можна використовувати такі розчини для інфузій:

• 5% та 10% розчини глюкози;
• 0,9% натрію хлориду (фізрозчин);
• розчин Рінгера;
• 0,45% розчин хлориду натрію з 2,5% розчином глюкози.

Не слід використовувати інші розчини для розведення, крім вищезгаданих.

Приготовлений розчин не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.

Готовий розчин має не містити осаду або видимих частинок. За їх наявності розчин необхідно утилізувати і приготувати новий. Невикористаний після інфузії розчин слід утилізувати, він не підлягає зберіганню.

Протипоказання до застосування Бісептолу:

• вік до 2 місяців (для суспензії); до 6 років – для таблетованої форми з дозуванням 480 мг;
• вагітність і період грудного вигодовування (ГВ);
• підвищена чутливість до триметоприму і сульфаметоксазолу (включаючи гіперчутливість до сульфаніламідних похідних, протидіабетичних засобів групи сульфонілсечовини, тіазидних діуретиків) або до будь-якої з допоміжних речовин;
• гострий гепатит, порушення функцій печінки, тяжка печінкова недостатність, узокрема діагностоване ураження паренхіми печінки, порфірія;
• захворювання крові, порушення гемопоезу, тяжкі гематологічні порушення, мегалобластна анемія, спричинена дефіцитом фолієвої кислоти, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу);
• тяжка ниркова недостатність з кліренсом креатиніну менше ніж 15 мл/хв., якщо немає можливості визначення концентрації Бісептолу в плазмі (крім випадків проведення гемодіалізу);
• проведення хіміотерапії;
• одночасний прийом дофеліду.

У разі появи шкірних висипань або будь-якої побічної реакції (зокрема болю в горлі, підвищення температури, блідості, які не можуть бути пояснені іншими причинами), препарат слід скасувати.

Важливо! Кашель, задишка та розвиток легеневого інфільтрату також можуть бути ознаками реакції гіперчутливості.

З обережністю слід призначати Бісептол пацієнтам, в анамнезі у яких є тяжка алергія чи бронхіальна астма.

З обережністю призначають Бісептол пацієнтам з порфірією та/або з порушеннями функції щитовидної залози.

Важливо! Крім виняткових випадків, препарат не слід призначати пацієнтам із серйозними стійкими змінами клітинного складу крові.

Не рекомендується тривале лікування Бісептолом.

У пацієнтів похилого віку під час лікування Бісептолом підвищується ризик пошкодження нирок та/або печінки, а також побічних ефектів.

Важливо! Одночасне застосування діуретиків (сечогінних засобів) збільшує ризик кровотеч.

Для запобігання кристалурії та закупорці кальцієвих каналів нирок пацієнти під час лікування Бісептолом повинні споживати достатню кількість рідини (щонайменше 1,5 літра на добу).

Важливо! При тривалій терапії необхідно ретельно контролювати картину крові, а також функції печінки та нирок.

Для ослаблення гематологічних ефектів під час лікування можна застосовувати фолієву кислоту (5-10 мг на добу) без ризику зниження антибактеріального ефекту Бісептолу.

Під час лікування Бісептолом необхідно уникати прямого сонячного світла або використовувати захисний одяг та/або сонцезахисні засоби через можливу фоточутливість.

Під час лікування препаратом може розвинутися псевдомембранозний коліт.

Тривала терапія може призводити до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів і грибів. У разі розвитку суперінфекції слід негайно розпочати відповідне лікування.

Одночасний прийом Бісептолу та антибіотиків слід призначати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від такого лікування перевищує потенційний ризик.

Повний перелік особливостей Бісептолу міститься в офіційній інструкції із застосування. Перед початком прийому обов'язково вивчіть цей розділ. Приймати препарат без призначення лікаря заборонено.

Побічні ефекти Бісептолу описані в офіційній інструкції до препарату. До найбільш поширених належать:

• нудота, блювання, відсутність апетиту;
• шкірні алергічні реакції (висипання, кропив'янка).

Інші "побічки" Бісептолу – розвиток грибкових інфекцій, зокрема кандидозу (молочниці), гіперкаліємія (надлишок калію в організмі), збільшення діурезу (вироблення сечі), кристалурія (наявність сольових кристалів у сечі), головний біль.

Якщо після прийому препарату спостерігається погіршення самопочуття, слід негайно звернутися за медичною допомогою.

Пероральні форми препарату (таблетки та сироп) краще приймати після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Застосування ін'єкційної форми не залежить від їди.

Не рекомендується одночасне застосування Бісептолу і таких лікарських засобів, як:

• нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ);
• протидіабетичні похідні сульфонілсечовин;
• дифенін;
• непрямі антикоагулянти;
• барбітурати;
• аскорбінова кислота (вітамін С);
• діуретики (сечогінні засоби), особливо тіазидні;
• трициклічні антидепресанти;
• препарати, що призводять до гіперкаліємії (підвищення рівня калію в організмі);
• азатіоприн.

Також бісептол здатний посилювати дію лікарських засобів, які метаболізуються CYP2C8 або CYP2C9. Така комбінація може підвищувати ризик розвитку гіпоглікемії.

Заборонено застосовувати триметоприм (одна з діючих речовин Бісептолу) із дофетилідом.

Важливо! Препарат знижує ефективність пероральної контрацепції (протизаплідних таблеток, КОК), тому пацієнткам під час лікування Бісептолом слід використовувати додаткові засоби контрацепції.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби, обов'язково повідомте про це лікаря.

Гостре передозування Бісептолу може виявлятися у вигляді нудоти, блювання, запаморочення, головного болю, сплутаності свідомості, пригнічення функцій кісткового мозку.

За першій підозрі на гостре передозування слід припинити лікування, викликати блювання, дати пацієнту випити велику кількість рідини (якщо діурез недостатній, а функція нирок у нормі). Після цього слід негайно звернутися по медичну допомогу.

При хронічному отруєнні Бісептолом спостерігається пригнічення функцій спинного мозку, маніфестаційні тромбоцитопенія, лейкопенія або мегалобластна анемія. У цьому разі показано застосування лейковорину (5-15 мг на добу).

Ліки слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, Co-trimoxazole
• PubMed, Trimethoprim: mechanisms of action, antimicrobial activity, bacterial resistance, pharmacokinetics, adverse reactions, and therapeutic indications 
• PubMed, Sulfamethoxazole crystalluria