Дифенін - інструкція, склад, спосіб застосування

Дифенін випускається у формі таблеток по 117 мг.

Інструкція докладно описує, для чого використовується Дифенін. Фенітоїн впливає на рухову кору головного мозку і знижує максимальну активність тих центрів мозкового стовбура, які відповідають за виникнення тоніко-клонічних судом (їх тонічну фазу).

Основні показання до застосування Дифеніну:

• епілепсія та епілептичний статус - фенітоїн переважно використовується при великих епілептичних нападах;
• порушення серцевого ритму при передозуванні деяких ліків (серцевих глікозидів) або на тлі органічного ураження центральної нервової системи;
• невралгія трійчастого нерва - Дифенін може застосовуватися в комбінації з карбамазепіном або як самостійний препарат (але тільки як терапія другої лінії).

Зверніть увагу: інструкція також повідомляє, що Дифенін лікарі використовують для профілактики та лікування нападів епілепсії в нейрохірургії.

Таблетки Дифенін слід приймати внутрішньо під час або після їди. Рекомендовані дозування при епілепсії з генералізованими тоніко-клонічними та парціальними нападами (згідно з інструкцією):

• діти 5-8 років - по ½ таблетки двічі на добу;
• діти 8-18 років - по ½-1 таблетці двічі на добу (точне дозування розраховується виходячи з маси тіла - 4-8 мг/кг);
• дорослі пацієнти - по ½-1 таблетці 2-3 рази на добу. Зверніть увагу: максимальна разова доза Дифеніну для дорослих становить 3 таблетки, а добова - 8 таблеток.

При аритмії лікарі призначають по 1 таблетці кожні 6 годин протягом 3-5 діб (до досягнення клінічного ефекту), після чого переходять на підтримуюче дозування - 3 таблетки на добу. Якщо необхідно досягти швидкого поліпшення, слід приймати по 2 таблетки кожні 6 годин у перший день, потім по 1 таблетці 5 разів на добу на другий і третій день і по 1 таблетці 2-3 рази на добу - з четвертого дня лікування.

При невралгії трійчастого нерва Дифенін використовують для зменшення або усунення нейропатичного болю. Рекомендоване дозування становить 1-3 таблетки на добу.

Важливо! У педіатричній практиці (у дітей) Дифенін використовується тільки для лікування епілептичних нападів.

Інструкція описує такі протипоказання до застосування Дифеніну:

• порушення провідності в серці - AV-блокада (у тому числі із синдромом Адамса-Стокса) і синоатріальна блокада;
• уповільнення серцевих скорочень (синусова брадикардія);
• серцева недостатність;
• порушення роботи печінки та/або нирок із розвитком їх недостатності;
• порфірія;
• виснаження (кахексія);
• індивідуальна гіперчутливість до компонентів ліків, включно з допоміжними.

Важливо! Дифенін протипоказано призначати одночасно з делавірдином - препаратом для лікування ВІЛ. Це може призвести до втрати вірусологічної відповіді у пацієнта.

З обережністю фенітоїн використовують при алкоголізмі, рахіті у дітей, цукровому діабеті, деяких інших захворюваннях, у літніх пацієнтів.

Різке припинення прийому Дифеніну може спровокувати синдром відміни у пацієнтів з епілептичними нападами, тому завершувати терапію слід поступово. Якщо ж препарат потрібно відмінити негайно (наприклад, через розвинену алергічну реакцію), лікарі призначають протиепілептичні засоби з інших груп.

На тлі застосування ліків від епілепсії (імовірно, і Дифеніну) можлива поява суїцидальних думок і поведінки, тому такі пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря та/або близьких людей.

Підвищення рівня фенітоїну в крові може призводити до виникнення небезпечних станів:

• енцефалопатії;
• гострого психозу;
• делірію.

Важливо! У рідкісних випадках може розвинутися необоротне порушення роботи мозочка (відділу мозку, що відповідає за рівновагу і координацію).

Детальніше особливості застосування Дифеніну описані в інструкції.

На тлі застосування Дифеніну можлива поява різних небажаних реакцій:

• запаморочення;
• тремор;
• порушення чутливості (парестезії);
• атаксія та ністагм;
• головні болі;
• порушення мовлення;
• нудота та блювання;
• запор;
• пошкодження печінки - наприклад, токсичний гепатит;
• гіперплазія (розростання) ясен;
• зміни з боку крові - зменшення кількості тромбоцитів і гранулоцитів, анемія;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• потовщення губ і зміна рис обличчя (їх укрупнення);
• остеопороз аж до переломів кісток;
• поява металевого присмаку в роті;
• надмірне оволосіння (гіпертрихоз);
• хвороба Пейроні;
• алергічні та анафілактичні реакції (зокрема синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, DRESS-синдром).

Детальніше можливі побічні ефекти Дифеніну описані в інструкції для застосування.

Інструкція попереджає, що таблетки Дифенін слід приймати під час або після їди. Це допомагає знизити ризик пошкодження слизової оболонки травного тракту.

Деякі лікарські засоби можуть впливати на концентрацію фенітоїну в крові:

• збільшують - естрогени, інші протиепілептичні ліки (наприклад, топірамат), аміодарон, протигрибкові препарати з групи азолів (флуконазол, кетоконазол, міконазол), агоністи Н2-рецепторів (циметидин), сульфаніламіди, омепразол, варфарин та інші;
• зменшують - діазепам і карбамазепін, фолієва кислота, резерпін, сукральфат, теофілін, антинеопластичні засоби (доксорубіцин, цисплатин, метотрексат) та інші.

Зверніть увагу: лікарська рослина звіробій також може знижувати концентрацію фенітоїну в крові.

Деякі антациди (наприклад, гідроксид магнію та алюмінію, карбонат кальцію) зменшують абсорбцію фенітоїну і, відповідно, його ефективність. Якщо така комбінація необхідна пацієнту, ліки потрібно приймати в різний час доби.

Важливо! Застосування Дифеніну може спотворювати результати лабораторних досліджень. Так, фенітоїн може знижувати рівень гормону Т4 (тироксину) в крові та підвищувати концентрацію глюкози, ГГТ, лужної фосфатази. Інструкція попереджає, що ці ліки належать до потужних індукторів печінкових ферментів.

Детальніше взаємодію фенітоїну з іншими лікарськими засобами описано в інструкції із застосування.

Передозування Дифеніну може призвести до летального наслідку. Можлива смертельна доза для дорослих згідно з інструкцією становить 2-5 г. Передозування проявляється такими симптомами:

• порушенням рівноваги та мовлення (атаксією та дизартрією);
• ністагмом;
• тремором;
• підвищенням рефлексів;
• нерозбірливою мовою;
• нудотою і блювотою;
• сонливістю;
• зниженням артеріального тиску;
• комою.

При вираженій дихальній та серцево-судинній недостатності може настати смерть. Симптоми передозування залежать від концентрації фенітоїну в крові (так, ністагм виникає при невеликому перевищенні дози, а летаргія - при значному).

Оскільки антидоту фенітоїну немає, проводиться симптоматичне та підтримуюче лікування. Пацієнтам зі збереженою свідомістю промивають шлунок і дають сорбенти (наприклад, активоване вугілля). Також застосовується гемодіаліз і за показаннями - штучна вентиляція легенів.

Таблетки Дифенін слід зберігати в оригінальному упакуванні за температури не вище 25 °С ^.

Важливо! Препарат має перебувати поза доступом дітей.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні