Димексид

В аптеках України Димексид представлений такими лікарськими формами:

• нашкірний розчин у флаконах по 50 мл;
• рідина для зовнішнього застосування (наприклад, Димексид-ЖФФ) у флаконах по 50 мл і 100 мл.

Інструкція докладно описує, від чого допомагає Димексид. Цей препарат може застосовуватися при таких захворюваннях:

• ураження суглобів (запальні чи дегенеративні);
• розтягнення сухожиль та інші патології опорно-рухової системи.

Для чого ще лікарі призначають розчин Димексид:

• приживлення пересаджених шкірних трансплантатів;
• консервування шкірних гомотрансплантатів.

Інші показання до застосування Димексиду:

• гострі та хронічні остеомієліти;
• гнійні рани та абсцеси;
• стрептодермія;
• травматичні інфільтрати.

Димексид при захворюваннях шкіри та суглобів використовується для компресів, тампонів, примочок у вигляді водних розчинів різної концентрації:

• дифузна стрептодермія – компреси з 40-90% розчином диметилсульфоксиду;
• гнійничкові ураження шкіри – 40% розчин;
• шкірно-пластична хірургія – пов'язки з 10-20% розчином.

Як розводити Димексид з водою для компресів (на суглоби або уражену шкіру), зазначено в інструкції із застосування (в таблиці).

Димексид не призначають при серцево-судинних захворюваннях (атеросклероз, стенокардія, серцева недостатність, інсульт або інфаркт), порушеннях роботи печінки та нирок, захворюваннях очей (катаракта й глаукома), коматозних станах, гіперчутливості до препарату.

Димексид не можна наносити на пошкоджену шкіру, а також якщо пацієнт має прояви алергії.

Важливо! Цей засіб не наноситься на шкіру обличчя. Також необхідно стежити, щоб розчин не потрапив у вічі або на слизові оболонки.

Перед початком лікування необхідно провести пробу на чутливість: нанести невелику кількість препарату на шкіру.

Зверніть увагу: при температурі 18 оС засіб може кристалізуватися, проте це не впливає на його якість. Для розплавлення необхідно нагрівати флакон на водяній бані, дотримуючися температури близько 60 оС.

Інструкція описує такі можливі побічні дії Димексиду:

• алергічні реакції;
• нудоту, блювання, діарею;
• головний біль і запаморочення, безсоння;
• бронхоспазм.

Як лікувати алергію на Димексид: припинити застосування препарату й звернутися до лікаря.

Оскільки Димексид застосовується зовнішньо, його ефективність і переносимість не залежать від їди.

Цей засіб може посилювати дію:

• цукрознижувальних препаратів (інсуліну);
• ацетилсаліцилової кислоти;
• алкоголю;
• нітрогліцерину;
• препаратів дигіталісу та інших ліків.

Зверніть увагу: Димексид можна поєднувати з НПЗЗ при ураженнях суглобів з їхнім запаленням та / або больовим синдромом.

За передозування можуть розвинутися алергічні реакції або виникнути / посилитися побічні ефекти. Специфічного антидоту немає, терапія – симптоматична.

Димексид треба зберігати при температурі не вище 25 оС у недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні