Фінлепсин

Препарат проявляє три основних властивості:

• протисудомну;
• антидепресивну;
• нормотимічну (стабілізація настрою).

Крім того, при невралгіях Фінлепсин має знеболюючу дію.

Найчастіше препарат використовується для лікування таких захворювань, як:

• епілепсія;
• судоми різного походження;
• гострі маніакальні стани, у тому числі при біполярному розладі;
• алкогольна абстиненція;
• невралгії різного походження;
• діабетична нейропатія;
• психози.

ВАЖЛИВО: Фінлепсин при ВСД може призначати лише фахівець і тільки у тому випадку, якщо є гостра необхідність. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для вашого здоров'я.

ВАЖЛИВО! Карбамазепін слід призначати тільки під контролем і тільки після оцінки співвідношення користь / ризик за умови ретельного моніторингу пацієнтів із серцевими, печінковими або нирковими порушеннями, з порушенням натрієвого обміну, міотоничною дистрофією, побічними гематологічними реакціями на інші препарати в анамнезі, або пацієнтів з перерваними курсами терапії карбамазепіном.

Рекомендується проведення загального аналізу сечі і визначення рівня азоту сечовини в крові на початку та з певною періодичністю під час терапії.

Для лікуванняепілепсії у дорослих пацієнтів призначають по 100-200 мг 1-2 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до ефективної. Зазвичай вона становить 800-1200 мг на добу, проте у деяких випадках її необхідно підвищувати до 2000 мг на добу. Добова доза зазвичай не перевищує 1600 мг, оскільки зростає ризик побічних реакцій.

Лікування епілепсії у дітей слід починати зі 100 мг на добу, розділених на кілька прийомів. При необхідності добову дозу підвищують на 100 мг - таке підвищення дозволяється проводити не частіше ніж один раз на тиждень. Зазвичай початкова добова доза підбирається з розрахунку 10-20 мг / 1 кг маси тіла. Максимальні добові дози становлять:

• у віці від 6 до 10 років - 600 мг, розділених на 2-3 прийоми;
• у віці від 10 до 15 років - 1000 мг, розділених на 3-5 прийомів.

Для зняття алкогольної ломки (абстинентного синдрому) призначають по 200 мг тричі на добу. У важких випадках допускається збільшення разової дози до 400 мг.

При невралгіях добова доза зазвичай становить 200-400 мг, розділених на кілька прийомів. При сильних болях можна збільшити разову дозу до 200 мг.

В усіх випадках препарат приймають незалежно від їди, запиваючи кожну порцію невеликою кількістю чистої негазованої води.

ВАЖЛИВО! При різкому припиненні прийому препарату може розвиватися синдром відміни. Тому завершувати лікування потрібно поступово. Рекомендується знижувати дози протягом як мінімум півроку. Схему "виходу" повинен призначати лікар з практичним досвідом лікування пацієнтів Фінлепсином.

Така комбінація строго протипоказана, оскільки діюча речовина препарату може погіршувати переносимість алкоголю. Крім того, алкоголь може спровокувати появу побічних ефектів.

Тому на весь період лікування Фінлепсином потрібно повністю відмовитися від вживання будь-яких алкогольних напоїв.

Обидва препарати використовуються у лікуванні епілепсії і засновані на однаковій діючій речовині. Однак різниця у допоміжних речовинах і можливих реакціях організму не дає можливості порівнювати ефективність цих препаратів.

Якщо лікар призначив вам Фінлепсин, необхідно строго дотримуватися цього призначення. Замінювати Фінлепсин на будь-який інший препарат може лише фахівець на підставі вагомих причин. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для вашого здоров'я.

Серед побічних ефектів від Фінлепсину слід виділити такі, як:

• запаморочення;
• набряки;
• збільшення маси тіла;
• сонливість;
• загальна слабкість і занепад сил;
• порушення узгодженості рухів тіла (атаксія);
• головний біль;
• нечіткість зору;
• нудота;
• блювання;
• зниження кількості лейкоцитів та/або тромбоцитів.

Зазвичай ці та інші побічні ефекти з'являються на самому початку курсу лікування і з часом проходять самі собою. Однак якщо вони не зникають або вас турбує їхня інтенсивність, слід негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Відпускається за рецептом.