Гекотон - інструкція, склад, спосіб застосування

Гекотон випускається у вигляді розчину для інфузій у пляшках по 200 мл і 400 мл.

Інструкція детально описує, від чого допомагає Гекотон (200 і 400 мл). Його комплексний вплив на організм обумовлений фармакотерапевтичними ефектами компонентів:

• гідроксиетилкрохмаль – штучний колоїд, який добре переноситься завдяки схожості з глікогеном. Він нормалізує кровообіг, відновлює мікроциркуляцію, покращує реологічні властивості крові та зменшує її в'язкість, перешкоджає агрегації («склеюванню») еритроцитів і тромбоцитів;
• ксилітол – продукт вуглеводного обміну (пентітол). Це джерело енергії, яке широко застосовується для парентерального годування пацієнтів у перед- та післяопераційному періоді. Ксилітол добре засвоюється організмом і безпечний при підвищеній чутливості до фруктози або дефіциті деяких ферментів;
• натрію лактат – речовина, яка використовується для зміни рН (олужнення) крові. Він відноситься до засобів уповільненої дії. Натрію лактат повільно усуває метаболічний ацидоз (закислення крові), позитивно впливає на роботу дихальної та серцево-судинної систем, печінки та нирок.

Системні ефекти Гекотону:

• підвищення осмотичного тиску крові;
• переміщення рідини з тканин в судини;
• відновлення гемодинаміки;
• поліпшення роботи серця;
• відновлення нормального метаболізму;
• дезінтоксикація організму.

Основне показання до застосування Гекотону згідно з інструкцією – зниження об'єму циркулюючої крові (гіповолемія), викликане гострою крововтратою, в тих випадках, коли введення одних лише кристалоїдів недостатньо ефективно.

Гекотон вводиться внутрішньовенно крапельно. Цей препарат (а саме гідроксиетилкрахмал) слід застосовувати в мінімальній ефективній дозі максимально коротким курсом. Після нормалізації гемодинаміки терапію ГЕК припиняють.

Важливо! Перші 10-20 мл вводяться зі швидкістю не більше 20-30 крапель на хвилину – це знижує ризик розвитку анафілактоїдних реакцій. Також в цей період пацієнт обов'язково повинен перебувати під контролем лікаря.

Разова і добова доза Гекотону, а також швидкість внутрішньовенної інфузії розраховуються індивідуально, оскільки вони залежать від обсягу крововтрати і цілей терапії (відновлення нормальної гемодинаміки або її підтримка). Також лікар повинен враховувати ефект гемодилюції – можливе «розрідження» крові.

Середня терапевтична доза колоїдного розчину – 400-800 мл (5-10 мл/кг), а максимальна – 1400-1600 мл (20 мл/кг) на добу. Однак за суворими показаннями допускається її перевищення (у виняткових випадках).

Рекомендована швидкість внутрішньовенної інфузії Гекотону – 5 мл/кг/год, в екстрених ситуаціях її можна збільшити до 10 мл/кг/год.

Інструкція попереджає, що застосування Гекотону протипоказано при таких станах:

• порушення згортання крові (виражена гіпокоагуляція);
• гіпергідратація;
• лактатний ацидоз (закислення крові);
• перевантаження «об'ємом» – гіперволемія;
• гіперосмолярна кома;
• зниження рівня фібриногену в крові, кількості тромбоцитів;
• електролітний дисбаланс (підвищення рівня натрію, калію, хлору в крові);
• опіки;
• внутрішньочерепний крововилив;
• сепсис («зараження крові»);
• хронічна серцева недостатність;
• алергія на крохмаль;
• індивідуальна гіперчутливість до основних діючих речовин або допоміжних компонентів ліків.

Також лікарі не використовують Гекотон при набряковому синдромі, тяжкій гіпертонічній хворобі, набряку легенів та інших станах, коли введення рідини може нашкодити пацієнту. Протипоказаний цей препарат і при важких захворюваннях печінки, порушенні роботи нирок з розвитком їх недостатності, пацієнтам у критичному стані, при дегідратації з супутнім електролитним дисбалансом.

Зверніть увагу: Гекотон не призначають пацієнтам, які перенесли трансплантацію органів.

Гекотон використовується лише в тому випадку, якщо застосування кристалоїдних розчинів не дає необхідного ефекту. При гемофілії, хворобі Віллебранда, нирковій недостатності цей препарат протипоказаний.

При появі у пацієнта будь-яких симптомів ураження нирок або перших ознак порушення згортання крові терапію слід завершити. При проведенні серцево-легеневого шунтування застосовувати ГЕК (Гекотон зокрема) не слід, оскільки це може спровокувати кровотечу.

Передозування або занадто швидка внутрішньовенна інфузія колоїдного розчину може призвести до перевантаження об'ємом рідини, що небезпечно для літніх людей і пацієнтів із супутніми захворюваннями серця.

Важливо! Застосування Гекотону може призвести до помилок у визначенні групи крові. Цей аналіз необхідно виконувати до початку внутрішньовенної інфузії.

Якщо колоїдний розчин непрозорий або в ньому визначаються видимі частинки, використовувати ліки не можна.

Детальніше особливості застосування Гекотону описані в інструкції.

На тлі застосування Гекотону можуть виникати різні небажані реакції:

• збільшення слинних залоз;
• головні та м'язові болі;
• шкірний свербіж, який вкрай важко піддається лікуванню і може турбувати пацієнта тривалий час;
• ураження нирок;
• болі в попереку;
• підвищення рівня альфа-амілази крові;
• підвищена кровоточивість;
• нудота;
• діарея
• здуття і болі в животі
• шкірні реакції в місці введення препарату
• алергічні та анафілактоїдні реакції аж до анафілактичного шоку (набряк легенів, зупинка серця, бронхоспазм).

Детальніше про побічні ефекти Гекотону описано в інструкції із застосування.

Оскільки Гекотон вводиться внутрішньовенно, його ефективність і переносимість не залежать від їжі.

Інструкція попереджає, що цей лікарський засіб може посилювати токсичну дію на нирки антибіотиків із групи аміноглікозидів. Через вміст електролітів Гекотон слід з обережністю комбінувати з препаратами, що затримують виведення калію та/або натрію з організму.

Зверніть увагу: одночасне застосування колоїдного розчину з глікозидами наперстянки (наприклад, дигоксином) може підвищувати токсичність останніх. Це обумовлено підвищенням рівня кальцію в крові.

Якщо в терапії використовується кілька препаратів, що містять гідроксиетилкрахмал, загальна добова доза ГЕК повинна бути не вище 2 г/кг. Це ж справедливо і для ліків, до складу яких входять ксилітол, сорбітол, глюкоза, – загальне дозування вуглеводів не повинно перевищувати 2 г/кг/добу.

Детальніше взаємодія Гекотону з іншими препаратами описана в інструкції.

Інструкція повідомляє, що передозування Гекотону може супроводжуватися нудотою, болями в животі і його здуттям, діареєю, алкалозом. Через розведення крові і перевантаження об'ємом рідини може подовжуватися час кровотечі (цей ефект не призводить до значних кровотеч), знижуватися гематокрит, зменшуватися концентрація плазмових білків, що небезпечно розвитком набряку легенів і порушенням роботи серця.

При передозуванні Гекотону терапію слід припинити, при необхідності – ввести сечогінні засоби (діуретики) та інші (симптоматичні) препарати. Також дуже важливо контролювати електролітний баланс.

Гекотон слід зберігати при температурі не вище 25 ^оС в недоступному для дітей місці.

Важливо! Розчин не можна заморожувати.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні