Еглоніл

В аптеках України Еглоніл представлений у трьох лікарських формах:

• тверді капсули по 50 мг сульпіриду (призначаються з 6 років);
• таблетки по 200 мг (призначаються з 18 років);
• розчин для ін'єкцій, ампули по 2 мл із концентрацією сульпіриду 50 мг на 1 мл (100 мг в одній ампулі). Як і таблетки, уколи Еглоніл призначаються лише дорослим пацієнтам (від 18 років).

Виробник ліків – Дельфарм Діжон (Франція).

Від чого допомагає Еглоніл, пояснює офіційна інструкція із застосування препаратів лінійки.

Важливо! Показання для застосування капсул Еглоніл (50 мг), таблеток (200 мг) та ін'єкційного розчину (уколи, 50 мг/мл) дещо різняться. Тобто ліки цієї лінійки не завжди можуть бути взаємозамінними.

Для чого призначають капсули Еглоніл

Тверді капсули містять 50 мг сульпіриду. Призначаються дорослим пацієнтам і дітям від 6 років. Показання:

• для короткострокового симптоматичного лікування тривожних станів у дорослих, якщо звичайні терапевтичні заходи не дали результатів;
• за серйозних поведінкових розладів (ажитації, самоушкодження, стереотипії) у дітей від 6 років, особливо при аутичних синдромах.

Від чого застосовується Еглоніл у таблетках

Одна таблетка містить 200 мг сульпіриду. Таблетки призначені лише для дорослих (від 18 років). Призначаються вони при:

• гострих психічних розладах;
• хронічних психічних розладах – шизофренії, хронічному нешизофренічному делірії (параноїдальному делірії, хронічному галюцинаторному психозі).

Уколи Еглоніл

Ін'єкційний розчин призначається для короткострокового лікування станів збудження та агресивності у пацієнтів віком від 18 років із психічними розладами гострого та хронічного перебігу:

• шизофренією;
• хронічним делірієм нешизофренічного характеру – параноїдальним делірієм, хронічним галюцинаторним психозом.

Як приймати Еглоніл у різних лікарських формах, роз'яснює офіційна інструкція із застосування.

Як приймати капсули Еглоніл

Тверді капсули із вмістом 50 мг сульпіриду можуть призначатися з 6-річного віку.

Лікування проводять мінімальними ефективними дозами. За сприятливого клінічного стану пацієнта лікування слід розпочинати з низької дози, після чого можливе її поступове титрування (підвищення).

Дорослі пацієнти (від 18 років). Короткочасне симптоматичне лікування тривожних станів сульпіридом, якщо звичайні терапевтичні заходи не дали результату, проводиться з дозуванням 50-150 мг на добу впродовж щонайбільше 1 місяця.

Діти віком від 6 років приймають 5-10 мг на 1 кг маси тіла на добу. Оптимальне дозування підбирає лікар.

Як пити таблетки Еглоніл

Таблетки призначаються лише дорослим пацієнтам (від 18 років).

Лікування проводять мінімальними ефективними дозами. За сприятливого клінічного стану пацієнта лікування слід розпочинати з низької дози, після чого можливе її поступове титрування (підвищення).

Добова доза становить від 200 до 1000 мг сульпіриду і підбирається лікарем індивідуально.

Уколи Еглоніл

Ін'єкції препарату, як і таблетки, призначаються лише дорослим пацієнтам (від 18 років).

Ліки Еглоніл вводять внутрішньом'язово.

Лікування проводять мінімальними ефективними дозами. За сприятливого клінічного стану пацієнта лікування слід розпочинати з низької дози, після чого можливе її поступове титрування (підвищення).

Добова доза становить від 400 мг до 800 мг. Лікування проводять впродовж щонайбільше 2 тижнів.

Важливо! Після розтину ампули розчин слід вводити відразу, він не підлягає зберіганню у відкритій ампулі або шприці.

Капсули, таблетки та уколи Еглоніл мають практично однакові протипоказання до застосування незалежно від дозування сульпіриду. Єдина важлива відмінність полягає в тому, що капсули (50 мг) призначають з 6-річного віку, а таблетки та уколи – з 18-річного.

Інструкція із застосування повідомляє, що загалом ці ліки не призначаються при:

• підвищеній індивідуальній чутливості до сульпіриду або будь-якого з допоміжних компонентів препарату;
• пролактинозалежних пухлинах – пролактиносекретуючій аденомі гіпофіза (пролактиномі), раку молочної залози;
• діагностованій або підозрюваній феохромоцитомі;
• гострій порфірії;
• хворобі Паркінсона (крім особливих випадків);
• одночасному застосуванні не антипаркінсонічних агоністів допаміну (каберголіну, хінаголіду), циталопраму та есциталопраму, гідроксизину (Атаракс), домперидону та піперазину.

Важливо! При вагітності Еглоніл (сульпірид) є токсичним для плода (за результатами досліджень на тваринах). У періоди вагітності та грудного вигодовування (ГВ) препарат може призначатися жінкам лише у крайніх випадках і після ретельної оцінки співвідношення очікуваної користі для жінки та ризику для плода / грудної дитини (у разі призначення препарату ГВ необхідно перервати).

При цукровому діабеті чи факторах ризику його розвитку на початку лікування сульпіридом потрібний належний контроль рівня глюкози в крові.

Сульпірид не слід призначати пацієнтам із хворобою Паркінсона (за винятком особливих випадків).

При нирковій недостатності рекомендується лікування зниженим дозуванням і посилений моніторинг стану пацієнта. У разі тяжкої ниркової недостатності рекомендується проводити переривчасті курси лікування сульпіридом.

У процесі лікування необхідний ретельний контроль стану:

• пацієнтів з епілепсією, оскільки препарат здатний знижувати судомний поріг. Відомо про випадки виникнення судом у пацієнтів, які приймали сульпірид;
• літніх пацієнтів, оскільки вони є більш сприйнятливими до розвитку ортостатичної гіпотензії, седативного впливу та екстрапірамідних ефектів сульпіриду.

Відомо, що на тлі застосування антипсихотичних препаратів, зокрема Еглонілу, розвивалися лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.

Важливо! Симптоми інфекції чи підвищення температури тіла невстановленого походження може бути ознаками лейкопенії. У разі розвитку таких станів слід негайно провести загальний аналіз крові.

Венозна тромбоемболія

При застосуванні антипсихотиків відомі випадки розвитку венозної тромбоемболії (ВТ). Оскільки пацієнти, яким призначаються антипсихотичні засоби, часто мають набуті фактори ризику розвитку ВТ, до і під час прийому Еглонілу необхідно визначити всі потенційні фактори ризику розвитку ВТ та вжити запобіжних заходів.

Рак молочної залози

Сульпірид здатний підвищувати рівні пролактину. Незалежно від статі, усі пацієнти, які мають рак молочної залози в особистому або сімейному анамнезі, повинні перебувати під ретельним медичним контролем під час лікування сульпіридом.

Уповільнення перистальтики ШКТ

Відомі випадки виникнення кишкової непрохідності у пацієнтів, які приймали антипсихотики.

Також відомі рідкісні випадки розвитку ішемічного коліту та некрозу кишечника, іноді з летальним результатом.

Більшість пацієнтів у вищевказаних випадках одночасно з сульпіридом приймали один або кілька лікарських засобів, що провокують зниження моторики кишечника (зокрема лікарських засобів, що мають антихолінергічні властивості).

Важливо! Особливої уваги вимагають такі симптоми, як біль у животі із супутнім блюванням та діареєю. Необхідне своєчасне розпізнавання та активне лікування запору. При паралітичній чи механічній кишковій непрохідності потрібна невідкладна медична допомога.

Підвищена обережність

Препарат обережно застосовують пацієнтам з такими захворюваннями та станами, як:

• глаукома;
• кишкова непрохідність;
• вроджений стеноз ШКТ;
• затримка сечі;
• гіперплазія простати в анамнезі;
• артеріальна гіпертензія (підвищений тиск) – особливо у пацієнтів похилого віку, через ризик гіпертонічного кризу.

Вагітність та грудне вигодовування (ГВ)

В експериментах на тваринах доведено зниження фертильності, пов'язане з фармакологічними властивостями сульпіриду (пролактинопосередкованим ефектом). Наразі існує недостатньо даних щодо застосування сульпіриду під час вагітності, його безпека в цей період не визначена.

Відомо, що препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність.

Застосування сульпіриду не рекомендовано під час вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не використовують ефективні засоби контрацепції, за винятком випадків, коли очікувана користь від застосування сульпіриду виправдовує потенційні ризики.

Ін'єкційне введення нейролептиків може призводити до розвитку гіпотензії (зниження артеріального тиску) у вагітної.

Новонароджені діти, матері яких приймали антипсихотики у третьому триместрі вагітності, після народження мають ризик розвитку небажаних ефектів, зокрема екстрапірамідних симптомів та/або симптомів скасування препарату, з різним ступенем тяжкості та різною тривалістю. Повідомлялося про збудження, гіпертонус, гіпотонус, тремор, сонливість, розлад дихання і проблеми з харчуванням. Відповідно, стан таких новонароджених слід ретельно контролювати.

Сульпірид потрапляє у грудне молоко у досить високих кількостях. Іноді його концентрація перевищує 10% дози, яка застосовується відповідно до маси тіла матері. Проте концентрація препарату в крові немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, не визначалася. Існує ще недостатньо даних про вплив сульпіриду на новонароджених.

Лікар приймає рішення про припинення грудного вигодовування або скасування прийому сульпіриду з урахуванням переваг ГВ для немовляти і переваг продовження лікування для жінок, які годують груддю.

Інші особливості застосування Еглонілу детально викладені у відповідному розділі офіційної інструкції.

Еглоніл здатний надавати побічні дії, найчастіші з яких проявляються у вигляді:

• гіперпролактинемії – підвищення рівня пролактину;
• безсоння;
• седативного ефекту або сонливості; екстрапірамідного синдрому, за якого спостерігається часткова реакція на лікування антихолінергічними протипаркінсонічними препаратами; паркінсонізму; тремору; акатизії;
• запору;
• підвищення рівня печінкових ферментів;
• галактореї – виділення молока з молочних залоз, поза періодом лактації після пологів;
• збільшення маси тіла та ін.

Побічні ефекти препаратів лінійки Еглоніл, які трапляються нечасто або рідко, описані у відповідному розділі офіційної інструкції із застосування.

Інструкція із застосування не повідомляє, коли краще приймати Еглоніл – до їди чи після. З цього приводу рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Заборонено комбінувати Еглоніл з:

• циталопрамом, есциталопрамом;
• агоністами допамінових рецепторів, призначеними не для лікування хвороби Паркінсона (каберголіном, хінаголідом);
• домперидоном;
• гідроксизином;
• піпераквіном.

Небажано комбінувати Еглоніл з:

• протипаразитарними препаратами, які можуть спричинити розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії (torsades de pointes) – хлорохіном, галофантрином, люмефантрином, пентамідином;
• антипаркінсонічними агоністами допаміну – амантадином, апоморфіном, бромокриптином, ентакапоном, лізуридом, перголідом, пірибедилом, проміпексолом, ропініролом, розагіліном, ротиготином, селегіліном;
• іншими препаратами, які можуть спричинити пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «пірует» (torsades de pointes) – антиаритмічними препаратами класу Ia (хінідином, гідрохінідином, дизопірамідом) і класу III (аміодароном, дронедароном, соталолом, дофетилідом, ібутід) та іншими засобами – миш’ячними сполуками, дифеманілом, доласетроном для внутрішньовенного введення, домперидоном, еритроміцином для внутрішньовенного введення, гідроксихлорохіном, левофлоксацином, мехітазином, мізоластином, прукалопридом, вінкаміном для внутрішньовенного введення, моксифлоксацином, спіраміцином для внутрішньовенного введення;
• іншими нейролептиками, які здатні спровокувати розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» (torsades de pointes) – амісульпридом, хлорпромазином, ціамемазином, дроперидолом, флупентиксолом, флуфеназином, галоперидолом, левомепромазином, пімозидом, піпампероном, піпотіазидом, сультопридом, тіапридом, зуклопентиксолом;
• алкоголем (етанолом) – у вигляді як спиртовмісних напоїв, так і лікарських засобів. Суміщати Еглоніл та алкоголь вкрай не рекомендується;
• леводопою;
• метадоном.

З обережністю комбінують Еглоніл з:

• анагрелідом;
• азитроміцином;
• бета-блокаторами, які застосовуються пацієнтам із серцевою недостатністю – бісопрололом, карведилолом, метопрололом, небівололом;
• препаратами, здатними провокувати брадикардію (уповільнення серцевого ритму) – антиаритмічними препаратами класу Іа, бета-блокаторами, деякими антиаритмічними препаратами класу III, деякими блокаторами кальцієвих каналів, кризотинібом, глікозидами наперстянки, пасиреотидом, пілокарпіном, антихолінестеразними препаратами;
• ципрофлоксацином, левофлоксацином, норфлоксацином;
• кларитроміцином;
• калійнезберігаючими препаратами — калійнезберігаючими діуретиками (сечогінними засобами) окремо чи у комбінації, стимулюючими проносними засобами, глюкокортикоїдами, тетракозактидом та амфотерицином В для внутрішньовенного введення;
• препаратами літію;
• ондансетроном;
• рокситроміцином;
• сукральфатом;
• шлунково-кишковими засобами місцевої дії, антацидами (препаратами для зниження кислотності шлунка), активованим вугіллям.

Інші лікарські взаємодії сульпіриду, що вимагають підвищеної уваги, детально розписані у відповідному розділі офіційної інструкції із застосування.

Нразі існує лише обмежений досвід передозування сульпіриду. Можуть розвиватися дискінетичні прояви з такими симптомами, як:

• спастична кривошия;
• протрузія язика;
• тризм.

У деяких пацієнтів внаслідок передозування можуть розвиватися симптоми паркінсонізму, що становлять небезпеку для життя, або кома.

Випадки летального результату реєструвалися переважно за застосування сульпіриду в комбінації з іншими психотропними речовинами.

Специфічного антидоту немає. Сульпірид частково виводиться із організму при гемодіалізі.

Лікування – симптоматичне. Показано реанімацію при ретельному контролі серцевої та дихальної функції (через ризик подовження інтервалу QT та шлуночкових аритмій). Контроль слід продовжувати до одужання.

У разі розвитку тяжкого екстрапірамідного синдрому вводять антихолінергічні препарати.

Таблетки і капсули Еглоніл слід зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 30 оС.

Розчин для ін'єкцій не потребує особливих температурних умов зберігання.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Sulpiride for Autism Spectrum Disorder
• Drugs.com, Sulpiride (International)

• Health-ua.com, Багаторічний досвід застосування сульпіриду в психіатрії, неврології та гастроентерології