Еплепрес 25 мг

В інструкції із застосування препарату Еплепрес вказується, що основний стан, за якого він буде ефективним – серцева недостатність з переважним ураженням лівого шлуночка. Препарат зазвичай призначають у комбінації з іншими кардіологічними лікарськими засобами – наприклад, у поєднанні з бета-блокаторами.

Крім того, Еплепрес призначають пацієнтам після перенесеного інфаркту міокарда для покращення функції серцевого м'яза.

Важливо! Еплепрес також призначають у складі комплексної терапії при резистентній артеріальній гіпертензії (підвищеному тиску, який не піддається стандартному лікуванню).

З огляду на те, що Еплепрес – це калійзберігаючий сечогінний препарат, його обережно призначають пацієнтам, у яких можлива затримка калію в організмі. У разі підтвердженої гіперкаліємії Еплепрес можна використовувати лише після зниження рівня калію у крові.

Крім того, не можна одночасно приймати калійзберігаючі діуретики та інші препарати на основі калію (крім випадків підтвердженої гіпокаліємії – нестачі калію в організмі).

Важливо: препарат Еплепрес у лікуванні кардіологічних захворювань у дітей не застосовується.

Препарат Еплепрес зазвичай приймають один раз на день, незалежно від їди. Підтримуюча добова доза становить 50 мг, якщо лікар не призначив інакше. Лікування зазвичай починають з нижчої дози – 25 мг, яку потім поступово (протягом місяця) доводять до 50 мг на добу.

Ці рекомендації стосуються як людей, які перенесли гострий інфаркт міокарда, так і тих, хто страждає на хронічну серцеву недостатність II класу.

В інструкції із застосування вказується, що даних щодо впливу ліків на здоров'я матері або плода (немовляти) недостатньо, щоб стверджувати про його абсолютну безпеку. Вагітним і жінкам у період ГВ Еплепрес призначають з обережністю, за суворими показаннями.

У пацієнтів, які приймають сечогінний калійзберігаючий препарат Еплепрес, можливий розвиток побічних ефектів з боку практично будь-якого внутрішнього органу або системи, але найчастіше зустрічаються такі явища:

• падіння артеріального тиску (гіпотонія);
• почастішання серцевих скорочень (тахікардія);
• слабкість, млявість, запаморочення;
• нудота, біль у епігастральній ділянці;
• почастішання сечовипускання;
• дратівливість, проблеми зі сном;
• м'язові спазми.

Щоб знизити ризик розвитку тяжких побічних явищ, рекомендовано регулярно визначати рівень калію, креатиніну та сечовини у крові. З появою будь-яких нових тривожних симптомів необхідно відразу звернутися до лікаря для корекції терапії.