Левокарнітин - інструкція, склад, спосіб застосування

Фармацевтичні компанії Лекхім і Лубнифарм (Україна) випускають препарат під торговою назвою «Левокарнітин» у формі розчину для внутрішньовенного введення.

В 1 мл розчину міститься 200 мг л-карнітину. Ампули по 5 мл (1000 мг = 1 г левокарнітину в кожній ампулі).

Карнітин бере пряму або непряму участь у більшості енергетичних процесів, окисленні жирних кислот, амінокислот, вуглеводів і кетонових тіл. Тільки L-ізомер карнітину (L-карнітин) має біологічну активність.

У людини фізіологічна потреба в карнітині поповнюються за рахунок продуктів харчування, які містять карнітин - насамперед це м'ясна їжа. Тому за ниркової недостатності, коли вживання м'яса мінімізовано, рівень карнітину знижується.

Максимальна концентрація левокарнітину - у м'язовій тканині, міокарді та печінці. Ця речовина відіграє важливу роль у серцевому метаболізмі, оскільки правильне окислення жирних кислот залежить від наявності достатньої кількості карнітину. Згідно з дослідженнями, зниження рівня левокарнітину в міокардіальній тканині можливе в разі стресу, гострої ішемії, міокардиту тощо.

Для чого потрібен левокарнітин в ін'єкціях

Левокарнітин у формі розчину для внутрішньовенного введення можна застосовувати для дітей будь-якого віку, зокрема першого дня життя і недоношених.

Для чого застосовується Левокарнітин, повідомляє офіційна інструкція з його застосування. Препарат використовується в:

• невідкладному і тривалому лікуванні первинного вторинного дефіциту карнітину, пов'язаного з вродженим порушенням метаболізму;
• профілактиці та лікуванні дефіциту карнітину при хронічній нирковій недостатності (ХНН) і термінальній стадії ниркової недостатності (ТНН) у пацієнтів, які отримують діаліз.

Важливо! Вторинна карнітинова недостатність у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримують гемодіаліз, можлива при:

• сильних і персистуючих м'язових спазмах у м'язах та/або гіпотензивних епізодів (різкого зниження тиску) під час проведення діалізу;
• загальному дефіциті енергії, що чинить значний негативний вплив на якість життя пацієнта;
• м'язовій слабкості та/або міопатії;
• кардіоміопатії;
• анемії, яка не піддається лікуванню еритропоетином або потребує застосування високих доз еритропоетину;
• втрати м'язової маси.

Розчин Левокарнітин вводиться внутрішньовенно повільно. Можливі способи введення:

• болюсна ін'єкція протягом 2-3 хвилин;
• інфузія (крапельниця) - у цьому разі препарат змішують із розчинами для парентерального введення 0,9% хлориду натрію (фізіологічний розчин) або лактату Рінгера в концентраціях від 250 мг/500 мл (0,5 мг/мл) до 4200 мг/500 мл (8,0 мг/мл).

Дозування препарату Левокарнітин залежить від діагнозу. Доза для дітей, у тому числі для новонароджених, і дорослих розраховується відповідно до маси тіла.

Метаболічні порушення

При метаболічних порушеннях дозування становить 50 мг левокарнітину на 1 кг маси тіла у вигляді повільної болюсної ін'єкції протягом 2-3 хвилин або інфузії (крапельниці).

При тяжкому метаболічному кризі застосовується навантажувальна доза, за якою необхідна еквівалентна доза протягом наступних 24 годин. У цьому випадку препарат вводять шляхом інфузії або внутрішньовенної ін'єкції кожні 3 або 4 години, але в жодному разі не пізніше ніж через 6 годин.

Максимально допустиме дозування - 300 мг/кг.

Рекомендується щотижневий та щомісячний моніторинг рівня карнітину (концентрація вільного карнітину у плазмі крові має становити від 35 до 60 мкмоль/л) у комбінації з біохімічним аналізом крові, контролем показників життєво важливих функцій та загального клінічного стану.

Термінальна ниркова недостатність (ТНН) з гемодіалізом

Рекомендоване початкове дозування - 10-20 мг/кг маси тіла, вводиться повільною 2-3-хвилинною болюсною ін'єкцією у венозну систему кровообігу після кожного сеансу діалізу.

Початок лікування може бути пов'язаний з мінімальними (до діалізу) концентраціями левокарнітину в плазмі крові, нижчими за норму (40-50 мкмоль/л). Необхідна корекція дози на підставі показників рівня левокарнітину (до діалізу). Корекцію дози у бік зниження (наприклад, до 5 мг/кг після діалізу) дозволено проводити вже на третьому або четвертому тижні лікування.

Гемодіаліз-підтримуюча терапія

Після насичувального курсу введення препарату внутрішньовенно пацієнта переводять на підтримуючу дозу - 1 г левокарнітину на добу перорально (таблетки). Але в день діалізу препарат слід продовжувати застосовувати внутрішньовенно у дозі 1 г одразу після завершення чергового сеансу діалізу.

Препарат не застосовується при підвищеній індивідуальній чутливості до його складових компонентів.

Левокарнітин покращує засвоєння глюкози, тому його застосування при цукровому діабеті, коли пацієнт отримує цукрознижувальні препарати, може призвести до гіпоглікемії (надмірного зниження цукру в крові). Необхідний регулярний контроль рівня глюкози в плазмі крові для своєчасної корекції терапії.

Вагітності та грудне вигодовування (ГВ). Препарат може призначатися вагітним, оскільки ризики тяжких наслідків при карнітиновій недостатності у жінки вищі, ніж теоретичний ризик для плода.

Левокарнітин - природний компонент грудного молока, тому під час ГВ він теж може призначатися.

Внутрішньовенне застосування левокарнітину зазвичай переноситься добре, але рекомендується ретельний контроль переносимості препарату впродовж першого тижня його використання і після збільшення дози.

Побічні реакції розвиваються дуже рідко, однак можливі небажані ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, крові та лімфатичної системи, нервової системи, а також реакції підвищеної чутливості.

Повний список можливих побічних ефектів міститься в офіційній інструкції до препарату.

Внутрішньовенне введення не залежить від прийомів їжі.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Дозволено тільки змішування з розчинами для парентерального введення 0,9 % хлориду натрію (фізіологічний розчин) або лактату Рінгера у концентраціях від 250 мг/500 мл (0,5 мг/мл) до 4200 мг/500 мл (8,0 мг/мл).

При одночасному застосуванні з глюкокортикоїдами левокарнітин накопичується у тканинах організму (крім печінки). Інші анаболічні засоби посилюють ефект Л-карнітину.

При одночасному застосуванні з левокарнітином антикоагулянтів кумаринового ряду можливі зміни згортання крові. Коагуляційні тести рекомендується проводити щотижня доти, доки показники не стабілізуються, та щомісяця після цього у пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти разом із левокарнітином.

Більш детальна інформація представлена в офіційній інструкції до препарату.

Немає підтвердженої інформації про токсичність L-карнітину при передозуванні. Високі дози препарату можуть спровокувати діарею. Випадки передозування, що загрожували життю, невідомі.

У разі прийому внутрішньо високої дози необхідні заходи з видалення препарату з травного тракту. Проводиться симптоматична та підтримуюча терапія. Левокарнітин легко видаляється з плазми крові шляхом діалізу.

Ампули зберігають у недоступному для дітей місці при температурі до 25 °С.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України

• Pubmed, Significance of Levocarnitine Treatment in Dialysis Patients (Значення лікування левокарнітином у пацієнтів на діалізі)
• Drugs.com, Левокарнітин
• WebMD, Левокарнітин (Метаболік Мод) розчин - застосування, побічні ефекти та інше

• Health-ua.com, Результати дослідження з оцінки використання левокарнітину в осіб із цукровим діабетом під час корекції способу життя