Лінкоміцин

Антибіотик Лінкоміцин випускається у вигляді:

• капсул, що містять 250 мг лінкоміцину гідрохлориду, для перорального прийому;
• розчину 30% (300 мг/мл) для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, в ампулах по 1 мл та 2 мл.

Виробники – українські фармацевтичні компанії Борщагівський ХФЗ, Дарниця, Здоров'я, Київмедпрепарат.

Від чого допомагає Лінкоміцин у різних лікарських формах, повідомляє офіційна інструкція із застосування. Зокрема, вона вказує, що цей препарат можна застосовувати у випадках алергії на пеніциліни.

Основні показання до призначення – важкі інфекційні захворювання, спричинені штамами стафілококів, стрептококів, пневмококів та анаеробних бактерій, чутливих до діючої речовини препарату. Лінкоміцин може бути призначений за інфекцій:

• верхніх дихальних шляхів – хронічний синусит, середній гнійний отит;
• шкіри та м'яких тканин – у тих випадках, коли збудник інфекційного захворювання не виявляє чутливості до антибіотиків пеніцилінового ряду або у пацієнта діагностовано алергію на такі антибіотики;
• нижніх відділів дихальної системи – пневмонія, загострення бронхіту;
• суглобів і кісток, у тому числі остеомієліт (бактеріальне запалення та ураження кісткової тканини) та септичний артрит;
• ендокарда.

Важливо! Лінкоміцин не призначається при інфекціях, спричинених H. influenzae (гемофільною паличкою).

Важливо! Лінкоміцин при застуді приймати недоцільно, як будь-які інші антибіотики. Препарат показаний лише при тяжких бактеріальних інфекціях. Збудники застуди (ГРВІ) – не бактерії, а віруси, тому антибіотики у цьому разі безсилі.

Як приймати Лінкоміцин у тій чи іншій лікарській формі, детально роз'яснює інструкцію із застосування. Тривалість лікування залежить від діагнозу та ступеня тяжкості симптомів.

Як пити Лінкоміцин у капсулах

Важливо! Дітям віком до 6 років препарат у капсулах протипоказаний. Для дітей віком від 1 місяця ліки вводять ін'єкційно.

Важливо! Якщо приймати Лінкоміцин під час їди, його біодоступність знижується на 50%. Тому рекомендується пити капсули до або після їди, витримуючи часовий інтервал в 1-2 години між прийомом ліків та їжі.

Дорослим пацієнтам зазвичай призначається 3-4 прийоми по 500 мг на добу.

Дітям від 6 років добове дозування підбирається з розрахунку 30-60 мг на кілограм маси тіла, розподілених на три або чотири рівні частини.

Точне дозування Лінкоміцину, кратність прийому та тривалість терапії підбираються тільки лікарем, з урахуванням стану пацієнта та чутливості збудника інфекції до антибіотика.

Важливо! У разі необхідності застосування Лінкоміцину пацієнтам із серйозними порушеннями функції нирок та/або печінки лікар зазвичай призначає дозування, що становить приблизно 30% від рекомендованої дози.

Як колоти Лінкоміцин внутрішньом'язово та внутрішньовенно

Ін'єкції Лінкоміцину можуть призначатися дітям віком від 1 місяця (на відміну від капсул, які можуть застосовуватися лише з 6 років). Але недоношеним немовлятам препарат не призначається.

Перед початком лікування обов'язково проводять пробу для виключення реакції гіперчутливості.

Внутрішньом'язове введення

При внутрішньом'язовому введенні стандартне доросле дозування – 600 мг щодобово, при більш важких формах інфекцій – 600 мг раз на 12 годин або частіше.

Дитяче дозування при внутрішньом'язовому введенні підбирається з розрахунку 10 мг на 1 кілограм маси тіла щодобово, у вигляді однієї ін'єкції; при більш тяжких формах інфекції – 10 мг на кілограм ваги раз на 12 годин або частіше.

Внутрішньовенне введення

Перед внутрішньовенним введенням препарату розчин з ампули розводять фізіологічним розчином (0,9% розчином натрію хлориду), дотримуючись пропорції: на 1 г лінкоміцину гідрохлориду – 100 мл розчину для розведення.

Важливо! Заборонено вводити Лінкоміцин внутрішньовенно болюсно (тобто без розведення). Внутрішньовенна краплинна інфузія (крапельниця) повинна тривати щонайменше 1 годину.

При внутрішньовенному введенні (крапельниця) стандартна доросла доза – 600-1000 мг кожні 8-12 годин; при більш тяжких формах інфекцій добова доза може підвищуватись до 8 г діючої речовини.

Дитяче дозування при внутрішньовенному введенні підбирається з розрахунку 10-20 мг на 1 кг ваги на добу, може розподілятися на кілька введень.

Обидві лікарські форми (таблетки та ампули Лінкоміцин) протипоказані за підвищеної чутливості до лінкоміцину, кліндаміцину, допоміжних речовин у складі.

Таблетки також протипоказані у віці до 6 років, а ін'єкційна форма – для немовлят віком до 1 місяця. Недоношеним немовлятам препарат не призначається.

Крім того, препарат не призначається при:

• міастенії гравіс;
• коліті у стадії загострення;
• менінгіті;
• одночасному застосуванні еритроміцину (не рекомендується інструкцією) та деяких інших ліків (див. розділ “Взаємодія”);
• вагітності (крім випадків життєвої необхідності) та грудному вигодовуванні (ГВ). На період лікування грудне вигодовування тимчасово скасовують або призначають жінці безпечніший антибіотик, дозволений при ГВ.

Важливо! Лінкоміцин не призначається при інфекціях, спричинених H. influenzae (гемофільною паличкою).

Існують штами стафілококів, резистентні (стійкі) до лінкоміцину, тому необхідно проводити бактеріологічні посіви і дослідження чутливості збудників. При застосуванні макролідів існує можливість часткової перехресної резистентності.

За наявності показань Лінкоміцин можна використовувати одночасно з іншими антибіотиками.

Для уповільнення швидкості виникнення стійких до лінкоміцину бактерій і збереження ефективності лінкоміцину та інших антибіотиків лінкоміцин необхідно застосовувати для лікування або профілактики тільки тих бактеріальних інфекцій, чутливість яких до лінкоміцину лабораторно доведена або має дуже високу ймовірність.

При тяжких порушеннях функції нирок та/або будь-яких порушеннях функції печінки дозування препарату підбирають з обережністю і контролюють рівні лінкоміцину у сироватці крові під час застосування високих доз.

У разі тривалого лікування лінкоміцином слід періодично проводити функціональні проби печінки та нирок, аналізи крові.

Лінкоміцин не призначається при:

• одночасному застосуванні еритроміцину та деяких інших ліків (див. розділ “Взаємодія”);
• інфекціях, спричинених H. influenzae (гемофільною паличкою);
• вагітності (крім випадків життєвої необхідності) та грудному вигодовуванні (ГВ). На період лікування грудне вигодовування тимчасово скасовують або призначають жінці безпечніший антибіотик, дозволений при ГВ.

Ризик псевдомембранозного коліту

При лікуванні цим та іншими антибіотиками пригнічується нормальна мікрофлора товстого кишечника, що може спричинити надмірне зростання клостридій (Clostridioides difficile – C. difficile).

Ці бактерії продукують токсини А та В, внаслідок чого виникає діарея чи псевдомембранозний коліт. Тяжкість симптомів може варіюватися від помірної діареї до коліту зі смертельним результатом.

Відразу після встановлення первинного діагнозу псевдомембранозного коліту необхідно розпочати його лікування. За відсутності терапії можуть розвинутись токсичний мегаколон, перитоніт, шок.

Діагноз зазвичай встановлюється за клінічною симптоматикою, але для його підтвердження можуть використовуватися ендоскопія або аналіз калу.

Важливо! Під час лікування коліту не можна призначати препарати, що пригнічують перистальтику кишечнику.

Менінгіт

При менінгіті лінкоміцин не застосовується. Це захворювання входить до переліку протипоказань до призначення препарату.

Важливо! Більш детально ці та інші особливості застосування препарату описані у відповідному розділі офіційної інструкції до нього.

Антибіотик Лінкоміцин може чинити побічні ефекти, серед яких найчастіше зустрічаються:

• нудота, блювання, діарея;
• зміна показників функції печінки (“печінкових проб”) – підвищений рівень трансаміназ АЛТ та АСТ у плазмі крові;
• дзвін у вухах, вертиго;
• у місці внутрішньом'язового введення – затвердіння та стерильний абсцес; внутрішньовенного – тромбофлебіт.

Побічні реакції, які спостерігаються рідко або дуже рідко, описані у відповідному розділі офіційної інструкції.

Важливо! Застосування препарату може спричинити зростання нечутливих до нього мікроорганізмів (наприклад, грибів). Також може розвиватися резистентність (стійкість) бактерій, які раніше були чутливими до лінкоміцину.

Важливо! Якщо приймати Лінкоміцин під час їди, його біодоступність знижується на 50%. Тому рекомендується пити капсули до або після їди, витримуючи часовий інтервал в 1-2 години між прийомом ліків та їжі.

Препарат не призначають одночасно з еритроміцином. Також він фармацевтично несумісний з:

• канаміцином;
• новобіоцином;
• ампіциліном;
• барбітуратами;
• теофіліном;
• глюконатом кальцію;
• гепарином;
• сульфатом магнію (це стосується парентеральних форм лінкоміцину, тобто ін'єкційних).

Лінкоміцин призначається з обережністю або взагалі не призначається при одночасному застосуванні:

• каоліново-пектинових сумішей, протидіарейних препаратів (необхідний часовий інтервал 2-4 години між прийомами);
• міорелаксантів (у тому числі суксаметонію), засобів для інгаляційного наркозу, опіоїдних анальгетиків;
• естрогенів – існує незначний ризик зниження контрацептивного (протизаплідного) ефекту естрогенів. Під час лікування лінкоміцином і ще 1 тиждень після нього рекомендується використовувати додаткові методи контрацепції;
• пероральної вакцини проти тифу (можливе зниження ефекту вакцини).

Більш детально ці та інші лікарські взаємодії описані у відповідному розділі офіційної інструкції до препарату.

Симптоми передозування лінкоміцину: біль у животі, нудота, блювання, діарея.

При надто швидкому введенні нерозведених високих доз можливі тяжкі реакції з боку серцево-легеневої системи.

Лікування передозування – шлунковий лаваж або провокування блювання.

Гемодіаліз і перитонеальний діаліз неефективні.

І таблетки, і ампули рекомендується зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Lincomycin, cultivation of producing strains and biosynthesis
• Drugs.com, Lincomycin