Лінкоміцин ціна в Чорноморську

Лінкоміцин часто знаходить застосування, коли у пацієнта в анамнезі є алергічні реакції на пеніциліни.

Основне показання до призначення препарату – тяжкі інфекційні захворювання, викликані штамами стафілококів, стрептококів, пневмококів та анаеробних бактерій, чутливих до діючої речовини препарату. Лінкоміцин можуть призначити при інфекціях:

• верхніх дихальних шляхів – хронічний синусит, середній гнійний отит;
• шкіри та м'яких тканин – у тих випадках, коли збудник інфекційного захворювання не виявляє чутливості до антибіотиків пеніцилінового ряду;
• нижніх відділів дихальної системи – пневмонія, загострення бронхіту;
• суглобів і кісток, зокрема остеомієліт (бактеріальне запалення та ураження кісткової тканини) та септичний артрит;
• ендокарда.

Важливо! Якщо приймати лінкоміцин під час їди, його біодоступність знижується на 50%. Тому рекомендується пити капсули до або після їди, витримуючи часовий інтервал в 1-2 години між прийомом ліків та їжі.

Дорослим пацієнтам призначається 3-4 прийоми по 500 мг на добу.

Дітям від 6 років добове дозування підбирається з розрахунку 30-60 мг на кілограм ваги, розподілені на три або чотири рівні частини.

Важливо! Дітям молодше 6 років препарат у капсулах протипоказаний. Для дітей віком від 1 місяця використовують ін'єкції Лінкоміцину.

Точне дозування Лінкоміцину, кратність прийому і тривалість терапії підбираються тільки лікарем, з урахуванням стану пацієнта та чутливості збудника інфекції до антибіотика.

Важливо! За необхідності застосування Лінкоміцину пацієнтам із серйозними порушеннями роботи нирок та/або печінки лікар зазвичай призначає дозування, що становить приблизно 30% від рекомендованої дорослої дози.

Перед внутрішньовенним введенням препарату розчин з ампули розводять фізіологічним розчином (0,9% розчином натрію хлориду), дотримуючись пропорції: на 1 г лінкоміцину гідрохлориду – 100 мл розчину для розведення.

Перед початком лікування обов'язково проводять пробу для виключення реакції гіперчутливості.

При внутрішньом'язовому введенні стандартне доросле дозування – 600 мг щодобово, за більш тяжких форм інфекцій – 600 мг раз на 12 годин або частіше.

При внутрішньовенному введенні стандартна доросла доза – 600-1000 мг кожні 8-12 годин; за більш тяжких форм інфекцій добова доза може підвищуватись до 8 г діючої речовини.

Ін'єкції Лінкоміцину можуть призначатися дітям з 1 місяця (на відміну від капсул, які можуть застосовуватися лише з 6 років).

Дитяче дозування при внутрішньом'язовому введенні підбирається з розрахунку 10 мг на 1 кілограм маси тіла щодобово, у вигляді однієї ін'єкції; при більш тяжких формах інфекції – 10 мг на кілограм ваги раз на 12 годин або частіше. При внутрішньовенному введенні дитяче дозування підбирається із розрахунку 10-20 мг на 1 кг ваги на добу, може розподілятися на кілька введень.

Для лікування та профілактики інфекційно-запальних захворювань ротової порожнини.

Доцільність і дозування Лінкоміцину у стоматології визначає фахівець.

Завдяки здатності накопичуватися в кістковій тканині, Лінкоміцин широко застосовується в стоматології для лікування гнійно-запальних захворювань ротової порожнини:

• пародонтит;
• гінгівіт;
• нагноєння в пародонтальній ділянці;
• запалення тканин, що оточують зуб.

Після зняття протезів, у післяопераційний період, після видалення зуба Лінкоміцин призначається з профілактичною метою. Не слід самостійно призначати собі препарат. Тільки лікар-стоматолог може правильно підібрати необхідне дозування та тривалість лікування, а також спосіб застосування – перорально чи ін'єкційно.

Лінкоміцин при зубному болю не чинить знеболювальної дії, проте він усуває причину, що спричинила біль або флюс – діє бактеріостатично.

Важливо! Ухвалювати рішення про використання одночасно лінкоміцину та лідокаїну у стоматології має право лише лікар. Може використовуватися розчин анестетика для ін'єкцій або гель / аерозоль на основі лідокаїну. Побічним ефектом при введенні в ясна можна вважати лише болючість ін'єкції (якщо пацієнт не має алергії на лідокаїн).

Згідно з інструкцією із застосування, препарат не показаний за незначних бактеріальних і вірусних інфекцій.

Препарат не рекомендовано приймати у період вагітності (виняток становлять лише випадки нагальної потреби).

Лінкоміцин проникає у грудне молоко і може викликати серйозні небажані реакції у немовлят. Лікар може призначити препарат, зіставивши користь грудного вигодовування для дитини і необхідність препарату для лікування матері, – на період лікування ГВ припиняють.

Протипоказання до застосування препарату:

• підвищена чутливість до діючої та/або допоміжних речовин препарату;
• менінгіт (препарат проникає в цереброспінальну рідину у недостатній концентрації);
• вік до 6 років (капсули) або до 1 місяця (ін'єкційна форма). Не використовують для недоношених дітей;
• вагітність;
• грудне вигодовування.

Важливо! Лінкоміцин не призначають одночасно з еритроміцином через можливий антагонізм даних лікарських засобів.

З обережністю засіб призначають:

• пацієнтам з бронхіальною астмою та алергією в анамнезі;
• за порушення функції печінки та/або нирок;
• за наявності коліту в анамнезі;
• при атопії.

Побічні ефекти перелічені в інструкції із застосування. Найчастіше зустрічаються:

• нудота, блювання, діарея;
• зміна печінкових проб (підвищений рівень трансаміназ АЛТ та АСТ у плазмі крові);
• дзвін у вухах і вертиго;
• у місці внутрішньом'язового введення – затвердіння та стерильний абсцес; внутрішньовенного – тромбофлебіт.

Важливо! Лінкоміцин може призвести до зростання нечутливих до нього мікроорганізмів (наприклад, грибків).

Можливі висипання, кропив'янка, у поодиноких випадках – дерматит. З боку імунної системи можливий ангіоневротичний набряк та анафілактичний шок.

У місці внутрішньом'язової ін'єкції можливі свербіж, подразнення, гіперемія (почервоніння).

Інструкція із застосування Лінкоміцину не містить згадок про взаємодію препарату та алкоголю. Проте Лінкоміцин, як і алкоголь, переробляється печінкою, тому одночасне їх вживання може погіршити функціональний стан цього органу.

Для лікування свійських тварин у ветаптеках продаються спеціальні препарати з активною речовиною лінкоміцину гідрохлорид (Лінкоміцин-Спектиноміцин 10%).

“Людський” Лінкоміцин коту чи собаці не призначають через неможливість дотримання дозування.