Лонгокаїн - інструкція, склад, спосіб застосування

До складу препарату входить бупівакаїн (основна речовина) й натрію хлорид, вода для ін'єкцій (допоміжні компоненти). Інструкція описує такі показання до застосування 5% розчину Лонгокаїну:

• місцева анестезія (черезшкірна інфільтрація);
• периферичні блокади;
• центральна невральна блокада (епідуральна чи каудальна).

Зверніть увагу: ці ліки можуть застосовуватися для знеболювання під час пологів.

0,25% розчин Лонгокаїн також використовують для знеболювання (хірургічної анестезії) в дітей віком від 12 років і для усунення гострого больового синдрому в малюків від одного року.

Лонгокаїн Хеві містить бупівакаїн, глюкози моногідрат і воду для ін'єкцій.

Згідно з інструкцією із застосування Лонгокаїн Хеві показаний для проведення субарахноїдальної (інтратекальної) спинномозкової анестезії при операціях на нижніх кінцівках і органах сечовидільної системи тривалістю 2-3 години. Також його можна використовувати в абдомінальній хірургії (операції на органах черевної порожнини), якщо втручання триває не більш ніж годину.

Спосіб застосування Лонгокаїну / Лонгокаїну Хеві й дозування препаратів залежать від діагнозу, виду анестезії (місцева інфільтративна, блокади, спинномозкова анестезія), віку пацієнта, супутніх захворювань, відповіді на введення анестетика. Розрахунок необхідних доз докладно описаний в інструкціях із застосування препаратів, проводити його може лише лікар.

Зверніть увагу: для анестезії (особливо в дітей) треба використовувати мінімальну ефективну дозу ліків. Після відкриття ампули розчин необхідно негайно ввести, а залишки утилізувати.

Інструкція попереджає, що Лонгокаїн не слід застосовувати на ранніх термінах (у першому триместрі) вагітності за винятком випадків, коли користь матері перевищує ризик для плода.

Зверніть увагу: на пізніх термінах (у третьому триместрі) дозу Лонгокаїну слід зменшити.

Бупівакаїн проникає в грудне молоко, проте в незначній кількості й не впливає суттєво на дитину.

Інструкція описує такі можливі (часті) побічні реакції на тлі застосування Лонгокаїну:

• уповільнення серцебиття (брадикардія);
• парестезії (порушення чутливості) й запаморочення;
• зниження чи підвищення артеріального тиску;
• нудота й блювання;
• затримка сечі.

Рідше Лонгокаїн може спричинити оніміння язика, порушення зору й слуху (гіперакузію), тремор, судоми, втрату свідомості.

Важливо! Випадкове потрапляння 5% Лонгокаїну до субарахноїдального простору може призвести до анестезії високого ступеня з вираженим зниженням артеріального тиску й апное (зупинкою дихання).

Так. Воно проявляється системними токсичними реакціями (побічними ефектами) через 15-60 хвилин після введення анестетика. Якщо Лонгокаїн був випадково введений внутрішньосудинно, то небажані реакції спостерігаються вже за кілька секунд або хвилин.

Бупівакаїн не застосовують для проведення внутрішньовенної анестезії, а також за підвищеної чутливості пацієнта до компонентів ліків, низького тиску (артеріальної гіпотензії).

Інтратекальна / епідуральна анестезія з Лонгокаїном Хеві або звичайним Лонгокаїном не проводиться при наступних захворюваннях і станах:

• стеноз (звуження) спинномозкового каналу, нещодавні травми (наприклад, перелом хребта);
• менінгіт, поліомієліт, пухлини та інші активні захворювання центральної нервової системи;
• інфекції шкіри в місці передбачуваної пункції поперекового відділу хребта (або поряд з нею);
• гнійна інфекція у крові (септицемія);
• шок при гострій серцевій недостатності (кардіогенний) або пов'язаний із зменшенням об'єму циркулюючої крові (гіповолемічний);
• порушення згортання крові, прийом антикоагулянтів.

Новостезин – це місцевий анестетик, який також містить бупівакаїн. Від Лонгокаїну він відрізняється складом допоміжних компонентів:

• Новостезин – бупівакаїн (2,5 або 5 мг в одному мл), натрію хлорид, натрію гідроксид або хлористоводнева кислота, вода для ін'єкцій;
• Новостезин Спінал Хеві – бупівакаїн (5 мг в одному мл), глюкози моногідрат, натрію гідроксид або хлористоводнева кислота, вода для ін'єкцій.

Який препарат необхідний пацієнту для проведення відповідної анестезії, визначає лікар.