Міорикс

В аптеках України препарат представлений у вигляді твердих капсул із концентрацією діючої речовини циклобензаприну 15 мг та 30 мг.

Виробник – фармацевтична компанія Оріфарм (Польща) на замовлення фармкомпанії Такеда (Японія).

Від чого допомагають капсули Міорикс, повідомляє офіційна інструкція із застосування препарату. Вона містить такі показання для його прийому: спазми м'язів опорно-рухового апарату, що супроводжуються:

• болем;
• підвищеною чутливістю;
• обмеженістю рухів кінцівок.

Найбільш виражений лікувальний ефект досягається при прийомі циклобензаприну (Міориксу) паралельно із заняттями лікувальною фізкультурою (ЛФК) і дотриманням режиму обмеженої фізичної активності.

Важливо! При головному болю Міорикс зазвичай не призначається, оскільки він впливає тільки на скелетні м'язи, розслаблюючи їх, а спазми скелетних м'язів зазвичай не провокують головний біль. Циклобензаприн неефективний при м'язових спазмах, спричинених захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС). При остеохондрозі ліки можуть застосовуватися лише за призначенням лікаря, якщо остеохондроз супроводжується спазмом скелетних м'язів, не пов'язаним із захворюваннями ЦНС.

Дозування, рекомендоване інструкцією із застосування препарату, становить 15 мг на добу за 1 прийом. У деяких випадках добове дозування підвищується до 30 мг на 1 прийом.

Приймати Міорикс слід в один і той самий доби, бажано під час їди. Хоча інструкція із застосування не містить чіткої вказівки з цього приводу, проте дослідження біодоступності циклобензаприну показали, що вона дещо знижується при прийомі натще.

Тривалість курсу лікування має не перевищувати 2-3 тижні.

Важливо! Не рекомендується використовувати ліки Міорикс для лікування пацієнтів похилого віку (від 65 років), а також при печінковій недостатності будь-якого ступеня. Крім того, вони не призначаються у віці до 18 років.

Препарат має й інші протипоказання до застосування. Прийом циклобензаприну не за інструкцією і без урахування різних нюансів може призвести до тяжких побічних ефектів і навіть до смерті пацієнта. Тому перед початком лікування необхідно уважно вивчити інструкцію із застосування ліків, звертаючи особливу увагу на розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки», «Побічні ефекти», «Взаємодія» та «Передозування». Без призначення лікаря приймати циклобензаприн категорично заборонено.

Відгуки тих пацієнтів, хто приймав Міорикс, різняться. Хтось повністю задоволений терапевтичним ефектом препарату, а хтось відзначає розвиток небажаних реакцій: посилення депресії, розвиток лікарської залежності, відсутність ефекту від лікування та інші симптоми. Тому, проходячи курс лікування цими ліками, необхідно уважно стежити за своїми відчуттями і повідомляти лікаря про будь-які незвичайні симптоми.

Інструкція із застосування ліків Міорикс повідомляє, що вони не призначаються у віці до 18 років, а також при:

• розвитку реакцій гіперчутливості до циклобензаприну або до будь-якого допоміжного компонента препарату. Такі реакції можуть проявлятися у вигляді анафілаксії, кропив'янки, набряку обличчя та/або язика, свербежу. У разі підозри на їх розвиток прийом ліків слід негайно скасувати;
• гіпертиреозі – захворювання щитовидної залози з патологічним посиленням її функції;
• одночасному застосуванні інгібіторів моноаміноксидази (МАО) + впродовж 14 днів після закінчення лікування ними. Пацієнти, які лікувалися циклобензаприном (або подібними йому за структурою трициклічними антидепресантами) і одночасно приймали інгібітори МАО, перебували в групі високого ризику гіперпіретичних кризів, судом і летального результату;
• печінковій недостатності будь-якого ступеня;
• серцевих захворюваннях, включаючи:
  • порушення серцевого ритму та провідності, блокади, застійну серцеву недостатність;
  • період відновлення після гострого інфаркту міокарда.

Міорикс (циклобензаприн) має досить багато особливостей застосування. Нижче описані лише деякі з них, а решта особливостей детально викладена у відповідному розділі офіційної інструкції до ліків.

Препарат можна застосовувати лише короткостроково (до 2-3 тижнів). Заборонено перевищувати призначену лікарем дозу.

Міорикс не використовується для лікування м'язових спазмів, спричинених захворюваннями головного / спинного мозку, а також дитячим церебральним паралічем (ДЦП).

Циклобензаприн за структурою подібний до трициклічних антидепресантів, таких як амітриптилін, іміпрамін. Він може чинити побічні ефекти, подібні до ефектів цих ліків (тахікардія, аритмія, інсульт). Так само, як і у випадку з такими ліками, різке припинення прийому Міориксу може спровокувати “синдром скасування”, що вказує на розвиток лікарської залежності. Тому припиняти прийом слід поступово знижуючи дозування.

Міорикс посилює дію лікарських та інших речовин, що пригнічують ЦНС (алкоголь, барбітурати та ін.). Комбінація з ними може призвести до смерті.

Серотоніновий синдром

При застосуванні одночасно з деякими іншими лікарськими препаратами можливий розвиток серотонінового синдрому, що загрожує життю. Заборонено використовувати циклобензаприн (Міорикс) разом з інгібіторами МАО + 2 тижні після їх скасування. Не рекомендується одночасне застосування з препаратами з груп СІОЗС, СІОЗСН, ТЦА, трамадолом, бупропіоном, меперидином, верапамілом.

Симптоми серотонінового синдрому проявляються у вигляді сплутаності свідомості, ажитації, галюцинацій, пітливості, тахікардії, стрибків артеріального тиску, гіпертермії, тремору, атаксії, нудоти блювання, діареї та ін.

За розвитку таких симптомів прийом Міориксу та будь-якого іншого серотонінергічного агента припиняють і проводять симптоматичну терапію. Якщо така комбінація життєво необхідна, пацієнт має перебувати під ретельним медичним контролем.

Вагітність і грудне вигодовування (ГВ)

У ці періоди ліки Міорикс можуть призначатися, але лише у крайніх випадках і після ретельної оцінки співвідношення "користь / ризик".

Інші особливості застосування препарату детально описані в офіційній інструкції щодо нього.

Міорикс (циклобензаприн) виявляє побічні ефекти досить часто, особливо при прийомі добової дози у 30 мг та/або тривалому прийомі.

Найчастіше побічні реакції проявляються у вигляді:

• сонливості;
• сухості у роті;
• запаморочення.

Рідше (1-3% випадків) – у вигляді:

• підвищеної стомлюваності / втоми, астенії;
• нудоти, запору, диспептичних явищ, неприємного смаку у роті;
• помутніння зору;
• головного болю;
• нервозності, сплутаності свідомості.

Інші побічні ефекти докладно описані у відповідному розділі офіційної інструкції до препарату.

Приймати Міорикс слід одночасно і доби, бажано під час їди. Хоча інструкція із застосування не містить чіткої вказівки з цього приводу, проте дослідження біодоступності циклобензаприну показали, що вона дещо знижується при прийомі натщесерце.

Міорикс посилює дію лікарських та інших речовин, що пригнічують ЦНС (алкоголь, барбітурати та ін.). Комбінація з ними може призвести до загибеліпацієнта.

При застосуванні одночасно з деякими іншими лікарськими препаратами можливий розвиток серотонінового синдрому, що становить загрозу життю. Заборонено використовувати циклобензаприн (Міорикс) разом з інгібіторами МАО + 2 тижні після їх відміни. Крім того, не рекомендується одночасне застосування з препаратами із груп:

• СІОЗС, СІОЗСН (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну / серотоніну та норадреналіну);
• ТЦА (трициклічні антидепресанти);
• трамадолом, бупропіоном, меперидином, верапамілом.

Симптоми серотонінового синдрому проявляються у вигляді сплутаності свідомості, ажитації, галюцинацій, пітливості, тахікардії, стрибків артеріального тиску, гіпертермії, тремору, атаксії, нудоти блювання, діареї та ін.

За розвитку таких симптомів прийом Міориксу та будь-якого іншого серотонінергічного агента припиняють і проводять симптоматичну терапію. Якщо така комбінація є життєво необхідною, пацієнт має перебувати під ретельним медичним контролем.

Важливо! Також циклобензаприн може знижувати або нейтралізувати антигіпертензивний ефект (зниження тиску) гуанетидину та подібних до нього сполук.

Інші можливі взаємодії докладно описані у відповідному розділі офіційної інструкції до препарату.

Передозування самого циклобензаприну рідко призводить до смерті, проте такий ризик багаторазово підвищується при одночасному прийомі алкоголю, барбітуратів та/або інших речовин, що пригнічують ЦНС.

У разі передозування слід негайно госпіталізувати пацієнта для ретельного медичного спостереження.

Найчастіші симптоми передозування циклобензаприном виявляються у вигляді сонливості та тахікардії (почастішання серцевого ритму). Рідше можуть виникати галюцинації, підвищення тиску, сплутаність свідомості, кома та ін.

Рідкісні, але потенційно критичні симптоми – біль у грудях, аритмія, судоми, злоякісний нейролептичний синдром.

Лікування передозування циклобензаприном включає дуже широкий комплекс заходів, залежно від симптоматики. Заборонено провокувати блювання. Рекомендується захист дихальних шляхів пацієнта, забезпечення внутрішньовенного доступу, деконтамінація шлунка (обов'язково – промивання шлунка, активоване вугілля), контроль судом бензодіазепінами або іншими протисудомними препаратами тощо.

Важливо! Самостійне лікування передозування Міориксу заборонено, пацієнта необхідно госпіталізувати.

Тверді капсули рекомендується зберігати в оригінальній аптечній упаковці, у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Is cyclobenzaprine useful for pain?
• Drugs.com, Cyclobenzaprine
• MedlinePlus, Cyclobenzaprine

• Healthline, Cyclobenzaprine and Cost: How to Find Savings and More
• Health-ua.com, Сучасний погляд на терапію болю у спині: місце міорелаксантів

Чи призначається Міорикс під час вагітності та грудного вигодовування (ГВ)?

У ці періоди ліки Міорикс можуть призначатися, але лише у крайніх випадках і після ретельної оцінки співвідношення "користь / ризик".