Міорикс 15 мг

Інструкція із застосування препарату Міорикс містить наступні показання до його прийому: спазми м'язів опорно-рухового апарату, що супроводжуються:

• болем;
• підвищеною чутливістю;
• обмеженістю рухів кінцівок.

Найбільш виражений лікувальний ефект досягається при прийомі Міориксу паралельно із заняттями лікувальною фізкультурою (ЛФК) і дотриманням режиму обмеженої фізичної активності.

Дозування, що рекомендується інструкцією із застосування препарату, становить 15 мг на добу в один прийом. У деяких випадках добова доза підвищується до 30 мг в один прийом. Приймати Міорикс бажано в один і той же час доби.

Тривалість курсу лікування по можливості не повинна перевищувати 2-3 тижні.

ВАЖЛИВО! Не рекомендується використовувати Міорикс для лікування літніх пацієнтів (старше 65 років).

ВАЖЛИВО! Препарат має протипоказання до застосування. Прийом Міориксу не за інструкцією і без урахування різних нюансів може призвести до тяжких побічних ефектів і навіть смерті пацієнта. Тому перед початком лікування необхідно уважно вивчити інструкцію із застосування Міориксу, звертаючи особливу увагу на розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Побічні ефекти», «Взаємодії» і «Передозування».

Відгуки тих пацієнтів, хто приймав Міорикс, різняться. Хтось повністю задоволений терапевтичним ефектом препарату, а хтось відзначає розвиток небажаних реакцій: посилення депресії, розвиток лікарської залежності, відсутність ефекту від лікування та ін. Тому приймаючи Міорикс необхідно уважно стежити за своїми відчуттями і повідомляти лікаря про будь-які незвичні симптоми.

Результати спеціально проведеного дослідження показали, що біодоступність Міориксу зростає при прийомі разом з їжею, порівняно з прийомом натщесерце. Тому доцільно приймати Міорикс під час їди.

Комбінувати Міорикс з алкоголем настійно не рекомендується. По-перше, препарат підсилює дію алкоголю, а також інших речовин, що пригнічують центральну нервову систему, в тому числі барбітуратів.

Крім того, Міорикс заборонений до застосування для людей з печінковою недостатністю будь-якого ступеня і будь-якого походження (у тому числі пов'язаною зі зловживанням алкоголем).

Всі три препарати відносяться до групи міорелаксантів - знімають м'язові спазми. Однак діючі речовини у цих засобів різняться:

• Міорикс - гідрохлорид циклобензаприну;
• Мідокалм - гідрохлорид толперизону;
• Сирдалуд - тизанідин.

Відповідно, відрізняються і показання до застосування Міориксу, Сирдалуду та Мідокалму. Тобто, всі вони сприяють зменшенню спазмів, але походження цих спазмів може бути різним (наслідки інсульту, розсіяний склероз, ураження головного та/або спинного мозку тощо). Тому, щоб не помилитися, не можна приймати жоден з препаратів самостійно. Вибір відповідних ліків необхідно довірити досвідченому лікарю.