Платифілін - інструкція, склад, спосіб застосування

Платифілін випускається у вигляді 0,2% розчину для ін'єкцій (по 2 мг в одному мл) в ампулах по 1 мл.

Від чого допомагають уколи Платифілін, детально описує інструкція із застосування. Основні показання до призначення препарату:

• функціональна диспепсія (тяжкість, здуття, біль у животі, спричинені спазмом гладкої мускулатури травного тракту);
• гастродуоденіт (запалення шлунка й дванадцятипалої кишки);
• пілороспазм (спазм сфінктера – м'яза в ділянці переходу шлунка в дванадцятипалу кишку);
• холецистит і холелітіаз (запалення жовчного міхура та жовчнокам'яна хвороба);
• кольки – кишкові, ниркові, жовчні;
• бронхіальна астма (для запобігання спазму бронхів);
• бронхорея (надлишкова секреція бронхіального слизу);
• спазм мозкових судин (артерій);
• ангіотрофоневроз (спазм артеріол, хвороба Рейно).

Для чогоще може застосовуватисяПлатифілін: цей препарат полегшує болючі спазми при менструації (альгодисменорея).

Спосіб застосування Платифіліну: підшкірні ін'єкції.

Як колоти Платифілін дорослим пацієнтам:

• для усунення затяжного нападу бронхіальної астми, спастичного болю, судинних спазмів (периферичних і церебральних) – по 1-2 мл до 2 разів на день;
• для проведення курсової терапії – по 1–2 мл розчину 1–2 рази на добу 10–20 днів (тривалість курсу визначається лікарем індивідуально).

Рекомендовані дозування Платифіліну для дітей віком від 15 років такі ж, як і для дорослих пацієнтів.

Важливо! У період лікування не слід перевищувати максимальні дози Платифіліну: разову – 10 мг і добову – 30 мг.

В інструкції описані такі протипоказання до застосування Платифіліну:

• захворювання серця, за яких небажане почастішання серцебиття (ішемічна хвороба та серцева недостатність, фібриляція передсердь, стеноз мітрального клапана, виражене підвищення артеріального тиску, різні форми тахікардії);
• значно підвищена функція щитовидної залози (тиреотоксикоз);
• хвороби травного тракту, що спричиняють його непрохідність;
• гіпертермічний синдром (підвищення температури тіла);
• порушення роботи печінки та / або нирок з розвитком їхньої недостатності;
• підвищення внутрішньоочного тиску (глаукома);
• затримка сечі чи схильність до неї;
• ушкодження мозку;
• міастенія;
• гостра кровотеча.

Обережності при лікуванні Платифіліном вимагають пацієнти з такими захворюваннями:

• ДЦП і синдромом Дауна;
• гіпертрофією (збільшенням) передміхурової залози, порушенням відтоку сечі через обструкцію сечовивідних шляхів;
• хронічними патологіями легень, за яких секретується в'язке, важковідокремлюване мокротиння;
• ксеростомією (сухістю в роті через знижене виділення слини);
• вегетативною нейропатією;
• хворобами травного тракту (рефлюкс-езофагітом, неспецифічним виразковим колітом, мегаколоном та іншими).

Також з обережністю Платифілін треба призначати пацієнтам старше 40 років, тому що в них може розвиватися недіагностована глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску), літнім чи ослабленим хворим.

Інструкція описує такі можливі побічні дії Платифіліну:

• розширення зіниць і фотофобія, параліч акомодації;
• підвищення внутрішньоочного тиску;
• утворення густого, в'язкого й важковідокремлюваного мокротиння через зниження секреторної активності бронхів;
• головний біль і запаморочення, порушення мовлення;
• збудження, тривожність, безсоння;
• спрага та сухість у роті, порушення ковтання;
• зміна смакових відчуттів;
• гіпо-і атонія кишечника, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
• затримка сечовипускання або утруднене виділення сечі;
• почастішання серцебиття, «перебої» (аритмія), зниження артеріального тиску, припливи;
• алергічні та анафілактичні реакції аж до шоку.

Оскільки Платифілін вводиться підшкірно, його ефективність і переносимість не залежатьвід їди.

Ризик побічних антихолінергічних ефектів (пов'язаних з блокадою М-холінових рецепторів) підвищується за одночасного застосування Платифіліну з такими ліками:

• амантадин;
• галоперидол;
• фенотіазин;
• трициклічні антидепресанти;
• інгібітори моноаміноксидази (МАО);
• бенактизин;
• хінідину сульфат;
• ізоніазид;
• деякі антиалергічні препарати (наприклад, дифенгідрамін);
• дизопірамід;
• новокаїнамід;
• М-холіноблокатори та інші.

Платифілін може посилювати снодійний і седативний ефекти фенобарбіталу, пентобарбіталу, етаміналу, магнію сульфату, блокувати дію прозерину. Якщо застосовувати цей спазмолітик у комбінації з галоперидолом (при шизофренії), в деяких випадках спостерігається зниження ефективності антипсихотичного засобу.

Докладніше взаємодія Платифіліну з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Інструкція описує такі симптоми передозування Платифіліну:

• розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску та параліч акомодації;
• сухість слизових оболонок носа, горла, ротової порожнини, утруднене ковтання;
• гостра затримка сечі;
• паралітична кишкова непрохідність;
• тремтіння та судоми;
• підвищення температури;
• збудження центральної нервової системи з її подальшим пригніченням;
• пригнічення дихального та судинно-рухового центрів.

За передозування цим спазмолітиком треба негайно звернутися за медичною допомогою. Терапія включає введення фізостигміну та інших інгібіторів холінестерази, магнезії (сульфату магнію), оксибутирату натрію, пропранололу. За показаннями проводяться форсований діурез, оксигенотерапія, штучна вентиляція легень.

Платифілін треба зберігати при температурі не вище 25 оС в недоступному для дітей місці.

Важливо! Розчин не можна заморожувати.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні