Ранітидин

Ранітидин випускається в таблетках по 150 мг і 300 мг (Ранітидин Євро, Ранітидин-Здоров'я Форте).

Інструкція докладно описує, від чого допомагають таблетки Ранітидин (Дарниця, Євро та інші). Основні показання до їхнього застосування:

• хронічний гастрит, асоційований з посиленим виробленням соляної кислоти, в стадії загострення;
• виразка шлунка та / або дванадцятипалої кишки, викликана прийомом нестероїдних протизапальних ліків або іншими причинами, за винятком бактерії Helicobacter pylori, в стадії загострення;
• рефлюкс-езофагіт або ГЕРХ (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) – ураження стравоходу через закидання соляної кислоти зі шлунка (ліки використовують для полегшення симптомів).

Для чого ще лікарі призначають Ранітидин: цей препарат використовується для зменшення симптомів диспепсії (наприклад, дискомфорту в животі).

Спосіб застосування Ранітидину: всередину. Таблетки потрібно ковтати цілими, не розжовуючи та запиваючи водою.

Як приймати Ранітидин при різних захворюваннях:

• гастриті з підвищеною кислотністю, виразковій хворобі, функціональній диспепсії – по 150 мг двічі на добу або 300 мг перед сном;
• ГЕРХ (для полегшення симптомів) – по 150 мг вранці та ввечері, при загостренні хвороби та тривалому лікуванні можна приймати 300 мг на ніч.

Скільки потрібно приймати Ранітідін:

• виразка, не спричинена Helicobacter pylori – місяць, якщо не зарубцювалася – продовжити терапію ще на місяць;
• виразка, що розвинулася на тлі прийому НПЗЗ – 2-3 місяці;
• хронічний гастрит – 2-4 тижні;
• функціональна диспепсія – 2-3 тижні;
• ГЕРХ – для полегшення симптомів препарат приймають 2 тижні й за необхідності продовжують лікування, при загостренні та тривалій терапії – 8-12 тижнів.

Інструкція описує такі протипоказання до застосування Ранітидину:

• злоякісні пухлини (рак) шлунка;
• цироз печінки з енцефалопатією в анамнезі;
• порушення роботи печінки;
• виражене зниження функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв).

Також Ранітидин не приймають за індивідуальної гіперчутливості до основної діючої речовини або допоміжних компонентів ліків.

Якщо в пацієнта відзначається алергія на інші ліки групи блокаторів Н2-рецепторів, вона може розвинутися й за прийому ранітидину. Цей препарат з обережністю використовують при:

• гострій порфірії (зокрема в минулому);
• фенілкетонурії;
• імунодефіцитах.

Пацієнти з порушеннями роботи нирок та / або печінки вимагають зниження дози ліків (у них можлива сплутаність свідомості). За печінкової недостатності приймати препарат не слід.

При виразці шлунка або дванадцятипалої кишки в минулому пацієнти, які приймають Ранітидин і нестероїдні протизапальні препарати мають перебувати під наглядом лікаря. Це ж справедливо і для людей похилого віку.

Відміняти ліки треба поступово через ризик виникнення синдрому «рикошету» (посилення симптомів).

Зверніть увагу: в пацієнтів похилого віку, а також при супутньому цукровому діабеті, порушеній роботі імунної системи, хронічних захворюваннях легень відзначалася підвищена схильність до виникнення позашпитальної пневмонії.

За підтвердженої непереносимості цукрів перед початком прийому Ранітідіну треба проконсультуватися з лікарем, оскільки препарат містить лактозу.

На тлі лікування Ранітидином можливі різні небажані реакції:

• зміна частоти серцевих скорочень;
• перебої в роботі серця (екстрасистолія);
• зниження артеріального тиску;
• біль у грудях;
• зниження кількості тромбоцитів і лейкоцитів, нейтрофілів;
• анемія – гемолітична та апластична (вони зазвичай оборотні);
• головний біль і запаморочення;
• сонливість;
• порушення зору;
• нудота й блювання;
• розлади випорожнень;
• зниження чи відсутність апетиту;
• біль у животі та інші.

Детальніше побічні ефекти ранітидину описані в інструкції.

Як правильно приймати Ранітидин – до їди чи після: ці таблетки можна пити незалежно від прийому їжі.

Ранітидин змінює кислотність шлункового соку й через це може впливати на всмоктування деяких препаратів:

• зменшує – кетоконазолу, ітраконазолу, гефітинібу, атазанавіру;
• збільшує – гліпізиду, мідазоламу, тріазоламу.

Сукральфат і антациди, які широко застосовуються при захворюваннях травного тракту, уповільнюють абсорбцію Ранітидину. Щоб його ефективність не зменшувалась, інтервал між прийомами ліків має становити 1-2 години та більше.

Концентрація метопрололу (препарату «від тиску та серцебиття») в крові може підвищуватися за одночасного застосування з ранітидином.

Якщо пацієнт приймає варфарин або інші кумаринові антикоагулянти, йому треба регулярно контролювати протромбіновий час. У високих дозах ранітидин може уповільнювати виведення антиаритмічного засобу прокаїнаміду й відповідно підвищувати його концентрацію в крові.

Важливо! Куріння знижує ефективність ранітидину.

За передозування можливе посилення побічних дій Ранітидину. Антидота цього препарату немає, проте його можна вивести з організму за допомогою гемодіалізу. Також за показаннями проводиться симптоматичне й підтримувальне лікування.

Таблетки Ранітидин треба зберігати при температурі не вище 30 оС в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні